ⳘⲀⲦⲐⲈⲞⲚ 15
Coptic New TestamentTranslation
Coptic New Testament
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲧⲟⲧⲉ ⲁⲩ⳿ⲓ ϩⲁ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ Ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛⲪⲁⲣⲓⲥⲉⲟⲥ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲥⲁϧ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ.
1Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
2ϫⲉ ⲉⲑⲃⲉ ⲟⲩ ⲛⲉⲕⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲥⲉⲉⲣⲡⲁⲣⲁⲃⲉⲛⲓⲛ ⳿ⲛϯⲡⲁⲣⲁⲇⲟⲥⲓⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓ⳿ⲡⲣⲉⲥⲃⲩⲧⲉⲣⲟⲥ ⳿ⲛⲥⲉⲓⲱⲓ ⲅⲁⲣ ⳿ⲛⲛⲟⲩϫⲓϫ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁⲛ ⲉⲩⲛⲁⲟⲩⲉⲙ ⲱⲓⲕ.
2Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
3⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲉⲑⲃⲉ ⲟⲩ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ϩⲱⲧⲉⲛ ⲧⲉⲧ⳿ⲉⲛⲉⲣⲡⲁⲣⲁⲃⲉⲛⲓⲛ ⳿ⲛϯⲉⲛⲧⲟⲗⲏ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲫϯ ⲉⲑⲃⲉ ⲧⲉⲧⲉⲛⲡⲁⲣⲁⲇⲟⲥⲓⲥ.
3Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
4ⲫϯ ⲅⲁⲣ ⲁϥϫⲟⲥ ϫⲉ ⲙⲁⲧⲁⲓ⳿ⲉ ⲡⲉⲕⲓⲱⲧ ⲛⲉⲙ ⲧⲉⲕⲙⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲫⲏⲉⲑⲛⲁϫⲉ ⲟⲩⲥⲁϫⲓ ⲉϥϩⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲥⲁ ⲡⲉϥⲓⲱⲧ ⲛⲉⲙ ⲧⲉϥⲙⲁⲩ ⲉϥ⳿ⲉⲙⲟⲩ ⳿ⲙ⳿ⲫⲙⲟⲩ.
4Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
5⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲇⲉ ⲧⲉⲧⲉⲛϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲫⲏⲉⲑⲛⲁϫⲟⲥ ⳿ⲙⲡⲉϥⲓⲱⲧ ⲓⲉ ⲧⲉϥⲙⲁⲩ ϫⲉ ⲟⲩⲧⲁⲓ⳿ⲟ ⳿ⲉ⳿ⲭⲛⲁϫⲉⲙϩⲏⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓⲧⲟⲧ ⳿ⲛⲛⲉϥⲧⲁⲓ⳿ⲉ ⲡⲉϥⲓⲱⲧ ⲛⲉⲙ ⲧⲉϥⲙⲁⲩ.
5Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
6ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲧⲉⲧⲉⲛⲕⲉⲣϥ ⲡⲓⲥⲁϫⲓ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲫϯ ⲉⲑⲃⲉ ⲛⲉⲧⲉⲛⲡⲁⲣⲁⲇⲟⲥⲓⲥ.
6той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
7ⲛⲓϣⲟⲃⲓ ⲕⲁⲗⲱⲥ ⲁϥⲉⲣ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲉⲩⲓⲛ ϧⲁⲣⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲛϫⲉ Ⲏ̇ⲥⲁ⳿ⲏⲁⲥ ⲡⲓ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ.
7Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, глаголючи:
8ϫⲉ ⲡⲁⲓⲗⲁⲟⲥ ⲉⲣⲧⲓⲙⲁⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲓ ϧⲉⲛ ⲛⲟⲩ⳿ⲥⲫⲟⲧⲟⲩ ⲡⲟⲩϩⲏⲧ ⲇⲉ ⳿ϥⲟⲩ⳿ⲏⲟⲩ ⲥⲁⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲟⲓ.
8Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
9ⲉⲩⲉⲣⲥⲉⲃⲏⲥⲑⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲓ ⳿ⲉ⳿ⲫⲗⲏⲟⲩ ⲉⲩϯ⳿ⲥⲃⲱ ⳿ⲛϩⲁⲛ⳿ⲥⲃⲱ ⳿ⲛϩⲟⲛϩⲉⲛ ⳿ⲛⲣⲱⲙⲓ.
9Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
10ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲡⲓⲙⲏϣ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲥⲱⲧⲉⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲕⲁϯ.
10І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
11ⲡⲉⲑⲛⲁϣⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲣⲱϥ ⳿ⲙⲡⲓⲣⲱⲙⲓ ⲁⲛ ⲡⲉⲧⲥⲱϥ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁⲗⲗⲁ ⲡⲉⲑⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲣⲱϥ ⲫⲁⲓ ⲡⲉⲧⲥⲱϥ ⳿ⲙⲡⲓⲣⲱⲙⲓ.
11Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
12ⲧⲟⲧⲉ ⲁⲩ⳿ⲓ ϩⲁⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲕ⳿ⲉⲙⲓ ϫⲉ ⳿ⲉⲧⲁ ⲛⲓⲪⲁⲣⲓⲥⲉⲟⲥ ⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲡⲁⲓⲥⲁϫⲓ ⲁⲩⲉⲣ⳿ⲥⲕⲁⲛⲇⲁⲗⲓⲍⲉⲥⲑⲉ.
12Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
13⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⳿ϣϣⲏⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲡⲉ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲉⲧϧⲉⲛ ⲛⲓⲫⲏⲟⲩ⳿ⲓ ϭⲱⲟⲩ ⲥⲉⲛⲁⲕⲟⲣϫⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲧⲟⲩⲛⲟⲩⲛⲓ.
13Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
14ⲭⲁⲩ ϩⲁⲛⲃⲉⲗⲗⲉⲩ ⲛⲉ ϭⲁⲩⲙⲱⲓⲧ ⳿ⲙⲃⲉⲗⲗⲉ ⳿ⲁⲣⲏⲟⲩ ⲟⲩⲃⲉⲗⲗⲉ ⲅⲁⲣ ⲉϥϭⲓⲙⲱⲓⲧ ϧⲁϫⲱϥ ⳿ⲛⲟⲩⲃⲉⲗⲗⲉ ϣⲁⲩϩⲉⲓ ⳿ⲉⲟⲩϣⲓⲕ ⳿ⲙ⳿ⲡⲃ̅.
14Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
15ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ Ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲃⲉⲗ ϯⲡⲁⲣⲁⲃⲟⲗⲏ ⲛⲁⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
15Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
16⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲁⲕⲙⲏⲛ ϩⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲁⲛⲁⲧⲕⲁϯ.
16Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
17⳿ⲙⲡⲁⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ⲉⲙⲓ ϫⲉ ⲉⲛⲭⲁⲓ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉϣⲁⲩϣⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲣⲱϥ ⳿ⲙⲡⲓⲣⲱⲙⲓ ϣⲁⲩϣⲉⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉϯⲛⲉϫⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲟⲩϩⲓⲧⲟⲩ ⳿ⲉⲛⲓⲙⲁ⳿ⲛϩⲉⲙⲥⲓ.
17Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
18ⲛⲏ ⲇⲉ ⲉⲑⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲣⲱϥ ⲉⲩⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲡⲓϩⲏⲧ ⲛⲁⲓ ⲡⲉⲧⲥⲱϥ ⳿ⲙⲡⲓⲣⲱⲙⲓ.
18а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
19⳿ⲉϣⲁⲩ⳿ⲓ ⲅⲁⲣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲡⲓϩⲏⲧ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲙⲟⲕⲙⲉⲕ ⲉⲧϩⲱⲟⲩ ⲛⲓϧⲱⲧⲉⲃ ⲛⲓⲙⲉⲧⲛⲱⲓⲕ ⲛⲓⲡⲟⲣⲛⲓ⳿ⲁ ⲛⲓϭⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⲛⲓⲙⲉⲧⲙⲉⲑⲣⲉ ⳿ⲛⲛⲟⲩϫ ⲛⲓϫⲉⲟⲩ⳿ⲁ.
19Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
20ⲛⲁⲓ ⲡⲉⲧⲥⲱϥ ⳿ⲙⲡⲓⲣⲱⲙⲓ ⲡⲓⲟⲩⲱⲙ ⲇⲉ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲉϣⲉⲛ ⲓⲁ ⲧⲟⲧ ⳿ⲛ⳿ϥⲥⲱϥ ⳿ⲙⲡⲓⲣⲱⲙⲓ ⲁⲛ.
20Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
21ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲁϥϣⲉⲛⲁϥ ⳿ⲉⲛⲓⲥⲁ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲧⲩⲣⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⳿ⲧⲤⲓⲇⲱⲛ.
21Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
22ⲟⲩⲟϩ ⲓⲥ ⲟⲩ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⳿ⲛ ⲛⲏ⳿ⲁ ⲁⲥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲓϭⲓ⳿ⲏ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲥⲱϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲉⲥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲛⲁⲓ ϧⲁⲣⲟⲓ Ⲡⲁ⳪ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲛⲆⲁⲩⲓⲇ ⲧⲁϣⲉⲣⲓ ⳿ⲧϩⲉⲙⲕⲏⲟⲩⲧ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲇⲉⲙⲱⲛ ⲛⲉⲙⲁⲥ.
22Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
23⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲉϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲛⲁⲥ ⳿ⲛⲟⲩⲥⲁϫⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲁⲩϯϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲭⲁ ⲧⲁⲓ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϫⲉ ⳿ⲥⲱϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲥⲁⲙⲉⲛϩⲏⲛ.
23Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
24⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲙⲡⲟⲩⲧⲁⲟⲩⲟⲓ ϩⲁ ⳿ϩⲗⲓ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲉⲧⲥⲱⲣⲉⲙ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲡⲏⲓ ⳿ⲙⲠⲓ̅ⲥ̅ⲗ̅.
24Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
25⳿ⲛⲑⲟⲥ ⲇⲉ ⲁⲥ⳿ⲓ ⲁⲥⲟⲩⲱϣⲧ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲉⲥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ Ⲡⲁ⳪ ⳿ⲁⲣⲓⲃⲟ⳿ⲏⲑⲓⲛ ⳿ⲉⲣⲟⲓ.
25Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
26⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲛⲁⲛⲉⲥ ⲁⲛ ⳿ⲉⲉⲗ ⳿ⲡⲱⲓⲕ ⳿ⲛⲛⲓϣⲏⲣⲓ ⳿ⲉⲧⲏⲓϥ ⳿ⲛⲛⲓⲟⲩϩⲱⲣ.
26Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
27⳿ⲛⲑⲟⲥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁⲥ ϫⲉ ⲥⲉ Ⲡⲁ⳪ ⲕⲉ ⲅⲁⲣ ϣⲁⲣⲉ ⲛⲓⲕⲉⲟⲩϩⲱⲣ ⲟⲩⲱⲙ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲓⲗⲉϥⲗⲓϥⲓ ⲛⲏ⳿ⲉϣⲁⲩϩⲉⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓ ϯ⳿ⲧⲣⲁⲡⲉⲍⲁ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲟⲩϭⲓⲥⲉⲩ.
27А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
28ⲧⲟⲧⲉ ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁⲥ ϫⲉ ⳿ⲱ ϯ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⲡⲉ ⲡⲉⲛⲁϩϯ ⲉϥ⳿ⲉϣⲱⲡⲓ ⲛⲉ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲉⲧⲉⲟⲩⲁϣϥ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥⲟⲩϫⲁⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲧⲉⲥϣⲉⲣⲓ ⲓⲥϫⲉⲛ ϯⲟⲩⲛⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
28Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
29ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥⲟⲩ⳿ⲱⲧⲉⲃ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ⲥⲕⲉⲛ ⳿ⲫⲓⲟⲙ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲄⲁⲗⲓⲗⲉ⳿ⲁ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲉⲛⲁϥ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲟⲩⲧⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥϩⲉⲙⲥⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲡⲉ.
29І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
30ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ⲓ ϩⲁⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛⲛⲓϣϯ ⳿ⲙⲙⲏϣ ⳿ⲉⲟⲩⲟⲛ ϩⲁⲛϭⲁⲗⲉⲩ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲃⲉⲗⲗⲉⲩ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲕⲟⲩⲣ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛϫⲁϭ ⲉⲩ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲕⲉⲙⲏϣ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϩⲓⲧⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ϧⲁ ⲛⲉϥϭⲁⲗⲁⲩϫ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲉⲣⲫⲁϧⲣⲓ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ.
30І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
31ϩⲱⲥⲧⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲙⲏϣ ⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣⲓ ⲉⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ⲉⲃⲱⲟⲩ ⲉⲩⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲓϭⲁⲗⲉⲩ ⲉⲩⲙⲟϣⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲃⲉⲗⲗⲉⲩ ⲉⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲙⲃⲟⲗ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲕⲟⲩⲣ ⲉⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩϯ⳿ⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲪϯ ⳿ⲙⲠⲓ̅ⲥ̅ⲗ̅.
31так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
32Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲇⲉ ⳿ⲉⲧⲁϥⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉ ⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ϯϣⲉⲛϩⲏⲧ ϧⲁ ⲡⲁⲓⲙⲏϣ ϫⲉ ⲓⲥ ⲅ̅ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲥⲉⲭⲏ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲙⲁ ⲛⲉⲙⲏⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⲫⲏ⳿ⲉⲧⲟⲩⲛⲁⲟⲩⲟⲙϥ ⲟⲩⲟϩ ϯⲟⲩⲱϣ ⲁⲛ ⳿ⲉⲭⲁⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲉϣⲉⲛⲟⲩⲱⲙ ϫⲉ ⳿ⲛⲛⲟⲩⲃⲱⲗ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ.
32Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
33ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲉ ⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ϫⲉ Ⲁⲛⲛⲁϫⲉⲙ ⲧⲁⲓ⳿ⲏⲡⲓ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⲑⲱⲛ ϩⲓ ⲡⲁⲓⲙⲁ ⳿ⲛϣⲁϥⲉ ϩⲱⲥⲧⲉ ⳿ⲉ⳿ⲧⲥⲓ ⳿ⲉⲡⲁⲓⲙⲏϣ.
33І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
34ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛⲧⲉⲧⲉⲛ ⲟⲩⲏⲣ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲍ̅ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲕⲟⲩϫⲓ ⳿ⲛⲧⲉⲃⲧ.
34І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
35ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥϩⲟⲛϩⲉⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲙⲏϣ ⲉⲑⲣⲟⲩⲣⲱⲧⲉⲃ ϩⲓϫⲉⲛ ⲡⲓⲕⲁϩⲓ.
35І звелїв народові посїдати на землї.
36ⲁϥϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲍ̅ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲧⲉⲃⲧ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥ⳿ⲥⲙⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲁϥⲫⲁϣⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲧⲏⲓⲧⲟⲩ ⳿ⲛⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲇⲉ ⲁⲩϯ ⳿ⲛⲛⲓⲙⲏϣ.
36І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
37ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲟⲩⲱⲙ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲁⲩⲥⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲉⲗ ⳿ⲡϩⲟⲩ⳿ⲟ ⳿ⲛⲛⲓⲗⲁⲕϩ ⲁⲩⲙⲁϩ ⲍ̅ ⳿ⲙⲃⲓⲣ.
37І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
38ⲛⲏ ⲇⲉ ⳿ⲉⲛⲁⲩⲟⲩⲱⲙ ⲛⲁⲩⲉⲣ ⲇ̅ ⳿ⲛϣⲟ ⳿ⲛⲣⲱⲙⲓ ⲭⲱⲣⲓⲥ ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ.
38А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.
39ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥⲭⲁ ⲛⲓⲙⲏϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁϥ⳿ⲁⲗⲏⲓ ⳿ⲉⲡⲓϫⲟⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲛⲓϭⲓ⳿ⲏ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲙⲁⲅⲇⲁⲗⲁⲛ
39І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у границї Магдалські.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.