Матей 11
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Дупэ че а испрэвит де дат ынвэцэтурь ла чей дойспрезече ученичь ай Сэй, Исус а плекат де аколо, ка сэ ынвеце пе оамень ши сэ проповэдуяскэ ын четэциле лор.
1І сталось, як скінчив Ісус, наказуючи дванайцятьом ученикам своїм, пійшов звідтіля навчати й проповідувати по городах їх.
2Иоан а аузит дин темницэ деспре лукрэриле луй Христос
2Почувши ж Йоан у темницї про дїла Христові, послав двох учеників своїх,
3ши а тримис сэ-Л ынтребе прин ученичий сэй: „Ту ешть Ачела каре аре сэ винэ сау сэ аштептэм пе алтул?”
3сказати Йому: Чи ти грядущий, чи иншого ждати нам?
4Дрепт рэспунс, Исус ле-а зис: „Дучеци-вэ де спунець луй Иоан че аузиць ши че ведець:
4Одказав Ісус і рече їм: Ійдїть та сповістїть Йоана про все, що чули й бачили:
5Орбийышь капэтэ ведеря, шкьопий умблэ, лепроший сунт курэциць, сурзий ауд, морций ынвие, ши сэрачилорли се проповэдуеште Евангелия.
5слїпі бачять, і криві ходять, прокажені очищають ся, і глухі чують, мертві встають, і вбогі проповідують благовістє.
6Фериче де ачела пентру каре Еу ну вой фиун прилеж де потикнире.”
6І щасливий, хто не поблазнить ся мною.
7Пе кынд се дучяу ей, Исус а ынчепут сэ ворбяскэ нороаделор деспре Иоан: „Че аць ешит сэ ведець ын пустиу? О трестиеклэтинатэ де вынт?
7Як же вони відходили, почав Ісус говорити людям про Йоана: Чого виходили ви в пустиню дивитись? На тростину, що вітер колише?
8Дакэ ну, атунч че аць ешит сэ ведець? Ун ом ымбрэкат ын хайне мой? Ятэ кэ чей че поартэ хайне мой сунт ын каселе ымпэрацилор.
8Або чого виходили ви дивитись? На чоловіка одягненого в мяку одежу? ось ті, що носять мяку одежу, вони в царських будинках.
9Атунч че аць ешит сэ ведець? Ун пророк? Да, вэ спун, шимай мулт декыт ун пророк;
9Або чого виходили ви дивитись? На пророка? Так, глаголю вам: І більше пророка.
10кэч ел есте ачела деспре каре с-а скрис: ‘Ятэ , тримит ынаинтя Фецей Тале пе солул Меу, каре Ыць ва прегэти каля ынаинтя Та.’
10Се ж бо той, про кого писано: Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, що приготовить дорогу твою перед тобою.
11Адевэрат вэ спун кэ, динтре чей нэскуць дин фемей, ну с-а скулат ничунул май маре декыт Иоан Ботезэторул. Тотушь, чел май мик ын Ымпэрэция черурилор есте май маре декыт ел.
11Істино глаголю вам: Не явив ся між нарожденими від жінок більший од Йоана Хрестителя; найменший же у царстві небесному більший од него.
12Динзилеле луй Иоан Ботезэторул пынэ акум, Ымпэрэция черурилор се я ку нэвалэ, ши чей че дау нэвалэ пун мына пе еа.
12І від часів Йоана Хрестителя та й до сього дня царство небесне здобуваєть ся силою, і хто здобуває, той силоміць бере його.
13Кэч пынэ ла Иоан ау пророчит тоцьпророчий ши Леӂя.
13Бо всї пророки й закон пророкували до Йоана.
14Ши, дакэ врець сэ ынцелеӂець, ел есте Илие, каре требуя сэ винэ.
14І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти.
15Чинеаре урекь де аузит сэ аудэ.
15Хто має уші слухати, нехай слухає.
16Кучине вой асемэна нямул ачеста де оамень? Сямэнэ ку ниште копилашь каре шед ын пеце ши стригэ ла товарэший лор:
16Кому ж я уподоблю рід сей? Подібен він тим дїтям, що сидять на торгу, та гукають до своїх товаришів,
17‘В-ам кынтат дин флуер, ши н-аць жукат; в-ам кынтат де жале, ши ну в-аць тынгуит.’
17та кажуть: Ми вам сурмили, а ви не скакали; ми вам жалібно приговорювали, а ви не плакали.
18Кэч а венит Иоан, нич мынкынд, нич бынд, ши ей зик: ‘Аре драк!’
18Бо прийшов Йоан, не їсть і не пє, а вони кажуть: Диявола має.
19А венит Фиул омулуй мынкынд ши бынд, ши ей зик: ‘Ятэ ун ом мынкэчос ши бэутор де вин, ун приетенал вамешилор ши ал пэкэтошилор!’ ТотушьЫнцелепчуня а фост ындрептэцитэ дин лукрэриле ей.”
19Прийшов Син чоловічий, їсть і пє, а вони кажуть: Ось чоловік прожора та пяниця, друг митникам та грішникам. І оправдилась премудрість од дїтей своїх.
20Атунч, Исус а ынчепут сэ мустре четэциле ын каре фусесерэ фэкуте челе май мулте дин минуниле Луй, пентру кэ ну се покэисерэ.
20Тодї почав докоряти городам, де стало ся найбільше чудес Його, що не покаялись:
21„Вай де тине, Хоразине!” , а зис Ел. „Вай де тине, Бетсаидо! Кэч, дакэ ар фи фост фэкуте ын Тир ши Сидон минуниле каре ау фост фэкуте ын вой, демулт с-ар фи покэит кусак ши ченушэ.
21Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б чудеса, що стали ся в вас, стались у Тирі та Сидонї, давно були б вони покаялись у веретищі та попелї.
22Де ачея вэ спун кэ, ын зиуа жудекэций, вафи май ушор пентру Тир ши Сидон декыт пентру вой.
22Тільки ж глаголю вам: Одраднїще буде Тирові та Сидонові суднього дня, нїж вам.
23Ши ту, Капернауме, вей фи ынэлцатоаре пынэ ла чер? Вей фи коборыт пынэ ла Локуинца морцилор; кэч дакэ ар фи фост фэкуте ын Содома минуниле каре ау фост фэкуте ын тине, еа ар фи рэмас ын пичоаре пынэ ын зиуа де астэзь.
23І ти, Капернауме, що піднявсь аж під небо, провалиш ся в саме пекло; бо коли б чудеса, що стали ся в тобі, стали ся в Содомі, зостав ся б він аж і досї.
24Де ачея вэ спун кэ, ын зиуа жудекэций, ва фи май ушор пентруцинутул Содомей декыт пентру тине.”
24Тим то глаголю вам: Що одраднїще буде землї Содомській суднього дня, нїж тобі.
25Ын время ачея, Исус а луат кувынтул ши а зис: „Те лауд, Татэ, Доамне ал черулуй ши ал пэмынтулуй, пентру кэ айаскунс ачесте лукрурь де чей ынцелепць ши причепуць шиле-ай дескоперит прунчилор.
25І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив єси те недолїткам.
26Да, Татэ, Те лауд, пентру кэ аша ай гэсит Ту ку кале!
26Так, Отче: бо так воно вподобалось тобі.
27Тоателукруриле Мь-ау фост дате ын мынь де Татэл Меу, шинимень ну куноаште деплин пе Фиул, афарэ де Татэл; тот астфел нимень ну куноаште деплин пе Татэл, афарэ де Фиул ши ачела кэруя вря Фиул сэ и-Л дескопере.
27Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки Отець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.
28Вениць ла Мине, тоць чей трудиць ши ымповэраць, ши Еу вэ вой да одихнэ.
28Прийдїть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас.
29Луаць жугул Меу асупра воастрэ шиынвэцаць де ла Мине, кэч Еу сунт блынд ши смеритку инима; шивець гэси одихнэ пентру суфлетеле воастре.
29Візьміть ярмо моє на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.
30Кэчжугул Меу есте бун ши сарчина Мя есте ушоарэ.”
30Бо ярмо моє любе, й тягар мій легкий.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.