Плач 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;
1Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;
2Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.
2Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.
3Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;
3Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;
4Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;
4Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;
5Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;
5Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;
6Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;
6Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;
7Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;
7Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;
8Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;
8Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;
9Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.
9Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.
10Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;
10Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;
11Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;
11Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;
12Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;
12Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;
13Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.
13Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.
14Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.
14Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.
15До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;
15До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;
16Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.
16Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.
17Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,
17Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,
18І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.
18І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.
19О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!
19О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!
20Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.
20Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.
21Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:
21Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:
22Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.
22Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.
23Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
23Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
24Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.
24Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.
25Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.
25Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.
26Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
26Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
27Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);
27Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);
28(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;
28(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;
29А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;
29А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;
30Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;
30Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;
31Бо не на віки Господь покидає;
31Бо не на віки Господь покидає;
32Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;
32Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;
33Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,
33Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,
34А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,
34А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,
35Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,
35Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,
36Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?
36Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?
37Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!
37Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!
38Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?
38Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?
39Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.
39Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.
40Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;
40Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;
41Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):
41Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):
42Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;
42Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;
43Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;
43Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;
44Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;
44Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;
45Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.
45Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.
46Отворили на нас роти свої всї вороги наші.
46Отворили на нас роти свої всї вороги наші.
47Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.
47Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.
48Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.
48Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.
49Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,
49Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,
50Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.
50Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.
51Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.
51Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.
52Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;
52Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;
53Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.
53Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.
54Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!
54Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!
55І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:
55І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:
56Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!
56Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!
57Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!
57Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!
58Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.
58Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.
59Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!
59Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!
60Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.
60Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.
61Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,
61Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,
62(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.
62(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.
63Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.
63Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.
64О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;
64О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;
65Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;
65Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;
66Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!
66Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.