Плач 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;
1Eu sou o homem que viu a aflição pela vara da sua ira.
2Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.
2Ele me guiou e me fez andar na escuridão, e não na luz.
3Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;
3Certamente ele volta a sua mão contra mim repetidas vezes, o dia todo.
4Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;
4Ele fez envelhecer a minha carne e a minha pele. Ele quebrou os meus ossos.
5Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;
5Ele construiu contra mim, e me cercou de amargura e sofrimento.
6Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;
6Ele me fez habitar em lugares escuros, como aqueles que estão mortos há muito tempo.
7Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;
7Ele me cercou com um muro, para que eu não possa sair. Ele tornou pesada a minha corrente.
8Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;
8Sim, quando eu clamo e peço socorro, ele rejeita a minha oração.
9Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.
9Ele bloqueou os meus caminhos com pedras lavradas. Ele tornou tortuosas as minhas veredas.
10Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;
10Ele é para mim como um urso à espreita, como um leão escondido.
11Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;
11Ele desviou o meu caminho, e me despedaçou. Ele me deixou desolado.
12Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;
12Ele armou o seu arco, e me colocou como alvo para a flecha.
13Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.
13Ele fez com que as flechas da sua aljava entrassem nos meus rins.
14Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.
14Eu me tornei motivo de zombaria para todo o meu povo, e a canção deles o dia todo.
15До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;
15Ele me encheu de amargura. Ele me fartou de absinto.
16Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.
16Ele também quebrou os meus dentes com cascalho. Ele me cobriu de cinzas.
17Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,
17Você afastou a minha alma para longe da paz. Eu me esqueci da prosperidade.
18І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.
18Eu disse: “A minha força pereceu, junto com a minha esperança no SENHOR.”
19О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!
19Lembre-se da minha aflição e da minha miséria, do absinto e da amargura.
20Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.
20A minha alma ainda se lembra deles, e está abatida dentro de mim.
21Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:
21Eu trago isso à memória; por isso tenho esperança.
22Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.
22É por causa das bondades do SENHOR que não somos consumidos, porque as suas misericórdias não falham.
23Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
23Elas se renovam a cada manhã. Grande é a sua fidelidade.
24Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.
24“O SENHOR é a minha porção”, diz a minha alma. “Portanto, esperarei nele.”
25Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.
25O SENHOR é bom para aqueles que esperam por ele, para a alma que o busca.
26Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
26É bom que o homem espere e aguarde em silêncio pela salvação do SENHOR.
27Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);
27É bom para o homem suportar o jugo na sua juventude.
28(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;
28Que ele se assente sozinho e fique em silêncio, porque ele o colocou sobre ele.
29А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;
29Que ele ponha a sua boca no pó, caso ainda haja esperança.
30Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;
30Que ele dê a sua face àquele que o fere. Que ele se farte de humilhação.
31Бо не на віки Господь покидає;
31Pois o Senhor não rejeitará para sempre.
32Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;
32Pois, embora ele cause tristeza, ele terá compaixão segundo a multidão das suas bondades.
33Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,
33Pois ele não aflige de bom grado, nem entristece os filhos dos homens.
34А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,
34Esmagar debaixo dos pés todos os prisioneiros da terra,
35Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,
35negar o direito de um homem perante a face do Altíssimo,
36Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?
36subverter um homem em sua causa, o Senhor não aprova.
37Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!
37Quem é aquele que fala, e isso acontece, sem que o Senhor o tenha ordenado?
38Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?
38Não procedem do Altíssimo tanto o mal quanto o bem?
39Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.
39Por que um homem vivo deveria reclamar, um homem por causa da punição dos seus pecados?
40Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;
40Esquadrinhemos e provemos os nossos caminhos, e voltemos para o SENHOR.
41Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):
41Levantemos o nosso coração com as nossas mãos a Deus nos céus.
42Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;
42“Nós transgredimos e nos rebelamos. Você não perdoou.
43Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;
43“Você nos cobriu de ira e nos perseguiu. Você matou. Você não teve piedade.
44Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;
44Você se cobriu com uma nuvem, para que nenhuma oração pudesse passar.
45Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.
45Você nos tornou como escória e refugo no meio dos povos.
46Отворили на нас роти свої всї вороги наші.
46“Todos os nossos inimigos abriram a boca contra nós.
47Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.
47O terror e a cova vieram sobre nós, a devastação e a destruição.”
48Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.
48Os meus olhos derramam correntes de água, pela destruição da filha do meu povo.
49Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,
49Os meus olhos choram e não cessam, sem nenhum intervalo,
50Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.
50até que o SENHOR olhe para baixo, e veja desde o céu.
51Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.
51Os meus olhos entristecem a minha alma, por causa de todas as filhas da minha cidade.
52Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;
52Eles me caçaram implacavelmente como a um pássaro, aqueles que são meus inimigos sem motivo.
53Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.
53Eles cortaram a minha vida na masmorra, e atiraram uma pedra sobre mim.
54Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!
54As águas fluíram sobre a minha cabeça. Eu disse: “Estou perdido.”
55І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:
55Eu clamei pelo seu nome, SENHOR, da mais profunda masmorra.
56Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!
56Você ouviu a minha voz: “Não esconda o seu ouvido do meu suspiro, e do meu clamor.”
57Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!
57Você se aproximou no dia em que eu clamei a você. Você disse: “Não tenha medo.”
58Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.
58Senhor, você defendeu as causas da minha alma. Você redimiu a minha vida.
59Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!
59SENHOR, você viu a injustiça feita a mim. Julgue a minha causa.
60Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.
60Você viu toda a vingança deles e todos os seus planos contra mim.
61Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,
61Você ouviu as ofensas deles, SENHOR, e todos os seus planos contra mim,
62(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.
62os lábios daqueles que se levantaram contra mim, e as suas conspirações contra mim o dia todo.
63Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.
63Você vê o assentar e o levantar deles. Eu sou a canção deles.
64О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;
64Você lhes dará a retribuição, SENHOR, de acordo com a obra das suas mãos.
65Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;
65Você lhes dará dureza de coração, a sua maldição sobre eles.
66Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!
66Você os perseguirá com ira, e os destruirá debaixo dos céus do SENHOR.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.