Плач 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;
1Já jsem muž okoušející trápení od metly rozhněvání Božího.
2Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.
2Zahnal mne, a uvedl do tmy a ne k světlu.
3Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;
3Toliko proti mně se postavuje, a obrací ruku svou přes celý den.
4Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;
4Uvedl sešlost na tělo mé a kůži mou, a polámal kosti mé.
5Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;
5Zastavěl mne a obklíčil přeodpornou hořkostí.
6Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;
6Postavil mne v tmavých místech jako ty, kteříž již dávno zemřeli.
7Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;
7Ohradil mne, abych nevyšel; obtížil ocelivý řetěz můj.
8Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;
8A jakžkoli volám a křičím, zacpává uši před mou modlitbou.
9Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.
9Ohradil cesty mé tesaným kamenem, a stezky mé zmátl.
10Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;
10Jest nedvěd číhající na mne, lev v skrejších.
11Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;
11Cesty mé stočil, anobrž roztrhal mne, a na to mne přivedl, abych byl pustý.
12Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;
12Natáhl lučiště své, a vystavil mne za cíl střelám.
13Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.
13Postřelil ledví má střelami toulu svého.
14Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.
14Jsem v posměchu se vším lidem svým, a písničkou jejich přes celý den.
15До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;
15Sytí mne hořkostmi, opojuje mne pelynkem.
16Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.
16Nadto potřel o kameníčko zuby mé, vrazil mne do popela.
17Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,
17Tak jsi vzdálil, ó Bože, duši mou od pokoje, až zapomínám na pohodlí,
18І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.
18A říkám: Zahynulatě síla má i naděje má, kterouž jsem měl v Hospodinu.
19О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!
19A však duše má rozvažujíc trápení svá a pláč svůj, pelynek a žluč,
20Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.
20Rozvažujíc to ustavičně, ponižuje se ve mně.
21Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:
21A přivodě sobě to ku paměti, (naději mám),
22Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.
22Že veliké jest milosrdenství Hospodinovo, když jsme do konce nevyhynuli. Nepřestávajíť zajisté slitování jeho,
23Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
23Ale nová jsou každého jitra; převeliká jest pravda tvá.
24Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.
24Díl můj jest Hospodin, říká duše má; protož naději mám v něm.
25Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.
25Dobrý jest Hospodin těm, jenž očekávají na něj, duši té, kteráž ho hledá.
26Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
26Dobré jest trpělivě očekávajícímu na spasení Hospodinovo.
27Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);
27Dobré jest muži tomu, kterýž by nosil jho od dětinství svého,
28(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;
28Kterýž by pak byl opuštěn, trpělivě se má v tom, což na něj vloženo,
29А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;
29Dávaje do prachu ústa svá, až by se ukázala naděje,
30Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;
30Nastavuje líce tomu, kdož jej bije, a sytě se potupou.
31Бо не на віки Господь покидає;
31Neboť nezamítá Pán na věčnost;
32Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;
32Nýbrž ačkoli zarmucuje, však slitovává se podlé množství milosrdenství svého.
33Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,
33Netrápíť zajisté z srdce svého, aniž zarmucuje synů lidských.
34А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,
34Aby kdo potíral nohama svýma všecky vězně v zemi,
35Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,
35Aby nespravedlivě soudil muže před oblíčejem Nejvyššího,
36Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?
36Aby převracel člověka v při jeho, Pán nelibuje.
37Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!
37Kdo jest, ješto když řekl, stalo se něco, a Pán nepřikázal?
38Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?
38Z úst Nejvyššího zdali nepochází zlé i dobré?
39Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.
39Proč by tedy sobě stýskal člověk živý, muž nad kázní za hříchy své?
40Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;
40Zpytujme raději a ohledujme cest našich, a navraťme se až k Hospodinu.
41Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):
41Pozdvihujme srdcí i rukou svých k Bohu silnému v nebe.
42Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;
42Myť jsme se zpronevěřili, a zpurní jsme byli, protož ty neodpouštíš.
43Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;
43Obestřels se hněvem a stiháš nás, morduješ a nešanuješ.
44Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;
44Obestřels se oblakem, aby nemohla proniknouti k tobě modlitba.
45Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.
45Za smeti a povrhel položil jsi nás u prostřed národů těchto.
46Отворили на нас роти свої всї вороги наші.
46Rozdírají na nás ústa svá všickni nepřátelé naši.
47Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.
47Strach a jáma potkala nás, zpuštění a setření.
48Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.
48Potokové vod tekou z očí mých pro potření dcery lidu mého.
49Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,
49Oči mé slzí bez přestání, proto že není žádného odtušení,
50Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.
50Ažby popatřil a shlédl Hospodin s nebe.
51Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.
51Oči mé rmoutí duši mou pro všecky dcery města mého.
52Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;
52Loviliť jsou mne ustavičně, jako ptáče, nepřátelé moji bez příčiny.
53Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.
53Uvrhli do jámy život můj, a přimetali mne kamením.
54Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!
54Rozvodnily se vody nad hlavou mou, řekl jsem: Jižtě po mně.
55І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:
55Vzývám jméno tvé, ó Hospodine, z jámy nejhlubší.
56Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!
56Hlas můj vyslýchával jsi; nezacpávejž ucha svého před vzdycháním mým a voláním mým.
57Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!
57V ten den, v němž jsem tě vzýval, přicházeje, říkávals: Neboj se.
58Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.
58Pane, zasazuje se o při duše mé, vysvobozoval jsi život můj.
59Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!
59Vidíš, ó Hospodine, převrácenost, kteráž se mně děje, dopomoziž mi k spravedlnosti.
60Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.
60Vidíš všecko vymstívání se jejich, všecky úklady jejich proti mně.
61Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,
61Slýcháš utrhání jejich, ó Hospodine, i všecky obmysly jejich proti mně,
62(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.
62Řeči povstávajících proti mně, a přemyšlování jejich proti mně přes celý den.
63Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.
63Pohleď, jak při sedání jejich i povstání jejich jsem písničkou jejich.
64О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;
64Dej jim odplatu, Hospodine, podlé díla rukou jejich.
65Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;
65Dej jim zatvrdilé srdce a prokletí své na ně.
66Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!
66Stihej v prchlivosti, a vyhlaď je, ať nejsou pod nebem tvým.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.