Плач 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
1Rozpomeň se, Hospodine, co se nám děje; popatř a viz pohanění naše.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
2Dědictví naše obráceno jest k cizím, domové naši k cizozemcům.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
3Sirotci jsme a bez otce, matky naše jsou jako vdovy.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
4Vody své za peníze pijeme, dříví naše za záplatu přichází.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
5Na hrdle svém protivenství snášíme, pracujeme, nedopouští se nám odpočinouti.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
6Egyptským podáváme ruky i Assyrským, abychom nasyceni byli chlebem.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
7Otcové naši hřešili, není jich, my pak trestáni po nich neseme.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
8Služebníci panují nad námi; není žádného, kdo by vytrhl z ruky jejich.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
9S opovážením se života svého hledáme chleba svého, pro strach meče i na poušti.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
10Kůže naše jako pec zčernaly od náramného hladu.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
11Ženám na Sionu i pannám v městech Judských násilé činí.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
12Knížata rukou jejich zvěšena jsou, osoby starých nemají v poctivosti.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
13Mládence k žernovu berou, a pacholata pod dřívím klesají.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
14Starci sedati v branách přestali a mládenci od zpěvů svých.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
15Přestala radost srdce našeho, obrátilo se v kvílení plésání naše.
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
16Spadla koruna s hlavy naší; běda nám již, že jsme hřešili.
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
17Protoť jest mdlé srdce naše, pro tyť věci zatměly se oči naše,
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
18Pro horu Sion, že zpuštěna jest; lišky chodí po ní.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
19Ty Hospodine, na věky zůstáváš, a stolice tvá od národu do pronárodu.
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
20Proč se zapomínáš na věky na nás, a opouštíš nás za tak dlouhé časy?
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
21Obrať nás, ó Hospodine, k sobě, a obráceni budeme; obnov dny naše, jakž byly za starodávna.
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
22Nebo zdali všelijak zavržeš nás, a hněvati se budeš na nás velice?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.