Плач 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
1Remember, O Lord, what is come upon us: consider and behold our reproach.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
2Our inheritance is turned to aliens: our houses to strangers.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
3We are become orphans without a father: our mothers are as widows.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
4We have drunk our water for money: we have bought our wood.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
5We were dragged by the necks, we were weary and no rest was given us.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
6We have given our hand to Egypt, and to the Assyrians, that we might be satisfied with bread.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
7Our fathers have sinned, and are not: and we have borne their iniquities.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
8Servants have ruled over us: there was none to redeem us out of their hand.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
9We fetched our bread at the peril of our lives, because of the sword in the desert.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
10Our skin was burnt as an oven, by reason of the violence of the famine.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
11They oppressed the women in Sion, and the virgins in the cities of Juda.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
12The princes were hanged up by their hand: they did not respect the persons of the ancient.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
13They abused the young men indecently: and the children fell under the wood.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
14The ancients have ceased from the gates: the young men from the choir of the singers.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
15The joy of our heart is ceased, our dancing is turned into mourning.
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
16The crown is fallen from our head woe to us, because we have sinned.
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
17Therefore is our heart sorrowful, therefore are our eyes become dim,
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
18For mount Sion, because it is destroyed, foxes have walked upon it.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
19But thou, O Lord, shalt remain for ever, thy throne from generation to generation.
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
20Why wilt thou forget us for ever? why wilt thou forsake us for a long time?
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
21Convert us, O Lord, to thee, and we shall be converted: renew our days, as from the beginning.
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
22But thou hast utterly rejected us, thou art exceedingly angry against us.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.