Плач 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
1Remember, LORD, what has come on us. Look, and see our reproach.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
2Our inheritance has been turned over to strangers, our houses to aliens.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
3We are orphans and fatherless. Our mothers are as widows.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
4We must pay for water to drink. Our wood is sold to us.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
5Our pursuers are on our necks. We are weary, and have no rest.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
6We have given our hands to the Egyptians, and to the Assyrians, to be satisfied with bread.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
7Our fathers sinned, and are no more. We have borne their iniquities.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
8Servants rule over us. There is no one to deliver us out of their hand.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
9We get our bread at the peril of our lives, because of the sword in the wilderness.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
10Our skin is black like an oven, because of the burning heat of famine.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
11They ravished the women in Zion, the virgins in the cities of Judah.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
12Princes were hanged up by their hands. The faces of elders were not honored.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
13The young men carry millstones. The children stumbled under loads of wood.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
14The elders have ceased from the gate, and the young men from their music.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
15The joy of our heart has ceased. Our dance is turned into mourning.
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
16The crown has fallen from our head. Woe to us, for we have sinned!
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
17For this our heart is faint. For these things our eyes are dim:
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
18for the mountain of Zion, which is desolate. The foxes walk on it.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
19You, LORD, remain forever. Your throne is from generation to generation.
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
20Why do you forget us forever, and forsake us for so long a time?
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
21Turn us to yourself, LORD, and we will be turned. Renew our days as of old.
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
22But you have utterly rejected us. You are very angry against us.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.