Плач 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
1[Recordare, Domine, quid acciderit nobis; intuere et respice opprobrium nostrum.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
2Hæreditas nostra versa est ad alienos, domus nostræ ad extraneos.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
3Pupilli facti sumus absque patre, matres nostræ quasi viduæ.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
4Aquam nostram pecunia bibimus; ligna nostra pretio comparavimus.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
5Cervicibus nostris minabamur, lassis non dabatur requies.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
6Ægypto dedimus manum et Assyriis, ut saturaremur pane.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
7Patres nostri peccaverunt, et non sunt: et nos iniquitates eorum portavimus.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
8Servi dominati sunt nostri: non fuit qui redimeret de manu eorum.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
9In animabus nostris afferebamus panem nobis, a facie gladii in deserto.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
10Pellis nostra quasi clibanus exusta est, a facie tempestatum famis.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
11Mulieres in Sion humiliaverunt, et virgines in civitatibus Juda.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
12Principes manu suspensi sunt; facies senum non erubuerunt.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
13Adolescentibus impudice abusi sunt, et pueri in ligno corruerunt.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
14Senes defecerunt de portis, juvenes de choro psallentium.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
15Defecit gaudium cordis nostri; versus est in luctum chorus noster.
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
16Cecidit corona capitis nostri: væ nobis, quia peccavimus !
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
17Propterea mœstum factum est cor nostrum; ideo contenebrati sunt oculi nostri,
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
18propter montem Sion quia disperiit; vulpes ambulaverunt in eo.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
19Tu autem, Domine, in æternum permanebis, solium tuum in generationem et generationem.
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
20Quare in perpetuum oblivisceris nostri, derelinques nos in longitudine dierum?
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
21Converte nos, Domine, ad te, et convertemur; innova dies nostros, sicut a principio.
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
22Sed projiciens repulisti nos: iratus es contra nos vehementer.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.