Плач 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
1Remember, O LORD, what is come upon us; behold, and see our reproach.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
2Our inheritance is turned unto strangers, our houses unto aliens.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
3We are become orphans and fatherless, our mothers are as widows.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
4We have drunk our water for money; our wood cometh to us for price.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
5To our very necks we are pursued; we labour, and have no rest.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
6We have given the hand to Egypt, and to Assyria, to have bread enough;
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
7Our fathers have sinned, and are not; and we have borne their iniquities.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
8Servants rule over us; there is none to deliver us out of their hand.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
9We get our bread with the peril of our lives because of the sword of the wilderness.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
10Our skin is hot like an oven because of the burning heat of famine.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
11They have ravished the women in Zion, the maidens in the cities of Judah.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
12Princes are hanged up by their hand; the faces of elders are not honoured.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
13The young men have borne the mill, and the children have stumbled under the wood.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
14The elders have ceased from the gate, the young men from their music.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
15The joy of our heart is ceased; our dance is turned into mourning.
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
16The crown is fallen from our head; woe unto us! for we have sinned.
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
17For this our heart is faint, for these things our eyes are dim;
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
18For the mountain of Zion, which is desolate, the foxes walk upon it.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
19Thou, O LORD, art enthroned for ever, Thy throne is from generation to generation.
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
20Wherefore dost Thou forget us for ever, and forsake us so long time?
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
21Turn Thou us unto Thee, O LORD, and we shall be turned; renew our days as of old.
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
22Thou canst not have utterly rejected us, and be exceeding wroth against us!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.