Плач 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;
1Kai loe anih palungphuihaih quiboeng hoiah patang ka khang boeh.
2Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.
2Anih mah khodai ai, khoving thungah ang hoih.
3Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;
3Anih mah ang thuitaek; athun qui vaihi hoi vaihi a ban hoiah ang thuitaek.
4Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;
4Anih mah ka ngan hoi ahin ang hmawnsak; ka huhnawk doeh angkhaehsak.
5Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;
5Kai tuk hanah misatuh kaminawk to pakhueng moe, kakhaa hoi karai hmuen hoiah ang takui khoep.
6Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;
6Canghnii ah kadueh kami baktiah, khoving thungah ang suek.
7Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;
7Sipae hoi ang takui khoep pongah, ka loih thai ai; kazit sumqui hoiah ang pathlet.
8Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;
8Ka hangh moe, lawk ka thuih naah doeh, lawk ka thuihaih to ang pakaa pae ving.
9Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.
9Ka caehhaih loklam to thlung hoiah ang pakaa pae khoep moe, kang koih loklam to ang pazuisak.
10Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;
10Anih loe kai hanah, moi angang taqom baktih, amtueng ai ahmuen ah kaom kaipui baktiah oh.
11Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;
11Anih mah kai loklam amkhraengsak moe, ang taprawt pet pacoengah, kai hae amrosak.
12Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;
12Anih mah kalii anueng moe, kai to palaa kahhaih ahmuen ah ang suek.
13Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.
13Kalii tabu thung ih anih ih palaanawk mah ka kaeng ah cop.
14Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.
14Kai loe kaimah ih kaminawk mah pahnui thuih han ih ni ka oh sut boeh; ni thokkruek laasak thuih hanah ka oh.
15До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;
15Anih mah kakhaa tui hoiah ang bawh moe, kakhaa ahmuet hoiah ang paquisak.
16Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.
16Anih mah thlung hoiah ka ha angkhaehsak moe, maiphu hoiah ang phumh.
17Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,
17Monghaih hoi kangthla ah ka hinghaih pakhra na suek ving boeh pongah, khosak hoihaih to ka pahnet boeh.
18І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.
18To pongah Angraeng khae ih thacakhaih hoi oephaih to om ai boeh, tiah ka thuih.
19О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!
19Patangkhanghaih hoi raihaih, kakhaa tui hoi kakhaa ahmuet doeh ka pahnet ai vop.
20Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.
20To baktih hmuennawk to ka hinghaih pakhra mah panoek poe moe, ka thung ah angam sut boeh.
21Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:
21Palung thungah ka poek poe pongah oephaih ka tawnh.
22Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.
22Angraeng amlunghaih loe boeng thai ai, anih mah palungnathaih tawn ai nahaeloe, aicae loe amro tih boeh.
23Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
23Akhawnbang kruek tahmenhaih kangtha a hnuk o; na oep thohhaih loe paroeai len.
24Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.
24Angraeng loe kai ih taham ah oh, tiah ka hinghaih pakhra mah thuih pongah, anih to ka zing han.
25Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.
25Angraeng hoihhaih loe anih oephaih tawn kami, hinghaih pakhra hoi anih pakrong kaminawk khaeah oh.
26Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
26Kami loe Angraeng pahlonghaih to oep moe, zing han hoih.
27Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);
27Kami loe thendoeng nathuem ah tok karai sak han hoih.
28(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;
28Anih nuiah hmuen to amtik boeh pongah, angmabueng anghnut moe, anghngai duem han oh.
29А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;
29Oephaih om tih hmang tiah poek nahaeloe, a mikhmai to maiphu pongah akuep nasoe.
30Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;
30Anih tabaeng kami khaeah tangbaeng patueng pae nasoe loe, ahmin sethaih hoiah koi nasoe.
31Бо не на віки Господь покидає;
31Sithaw mah aicae dungzan khoek to vaa mak ai;
32Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;
32anih mah palungsethaih phaksak, toe paroeai pop anih palungnathaih hoi amlunghaih to amtuengsak let tih.
33Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,
33Anih loe kaminawk nuiah palungsethaih hoi amtanghaih phaksak han koeh ai.
34А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,
34Long ah thongkrah kaminawk boih khok hoiah cawh moe,
35Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,
35sang koek Sithaw hmaa ah kami mah toenghaih baktiah hnuk han koi hmuen lak pae ving pacoengah,
36Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?
36kami mah hnuk han koi hmuen sungsak ving hanah Angraeng mah koeh ai.
37Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!
37Angraeng lokpaekhaih om ai ah, mi mah maw a thuih ih lok baktiah angcoengsak thaih?
38Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?
38Sang koek Sithaw ih pakha thung hoiah na ai maw kahoih hoi kasae hmuen to angzo hmaek?
39Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.
39Kami mah a zaehaih pongah danpaek naah, tipongah kahing kami loe laisaep khing loe?
40Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;
40To tiah oh pongah loe a caeh o haih loklam hae pakrong tanoek si loe, Angraeng khaeah amlaem o let si.
41Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):
41Vannawk ranui ah kaom Sithaw khaeah, ban a payangh o moe, lawk a thuih o naah, poekhaih palungthin doeh anih khaeah paek o si.
42Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;
42Ka zae o moe, na lok kang aek o moeng boeh; kaicae zaehaih to nang tahmen ai vop.
43Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;
43Palung na phuihaih hoiah nang kraeng khoep moe, nang pacaekthlaek boeh; tahmenhaih tawn ai ah, nang hum boeh.
44Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;
44Lawk ka thuih o haih nang khaeah phak han ai ah, nangmah hoi nangmah tamai hoi nang yaw khoep boeh.
45Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.
45Kaminawk salakah anghnoeng baktih, panuet thok hmuen baktiah nang ohsak boeh.
46Отворили на нас роти свої всї вороги наші.
46Kaicae ih misa boih mah, pakha ang angh o thuih.
47Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.
47Kaicae nui ah zithaih, amtimhaih, amrohaih hoi anghmat angtaahaih to phak boeh.
48Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.
48Kai kami ih canunawk amro o boeh pongah, ka mik hoiah vapui tui to long.
49Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,
49Ka mikkhraetui loe kang ai ah long tih, anghak mak ai,
50Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.
50Angraeng mah hnu ai karoek to van hoiah dan tathuk.
51Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.
51Ka vangpui thung ih canunawk boih pongah, ka mik mah palung ang setsak.
52Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;
52Takung om ai ah ka misanawk mah tavaa baktiah ang mee o.
53Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.
53Tangqom thungah ka hinghaih ang boeng o sak moe, ka nuiah thlung ang vah o thuih.
54Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!
54Tui mah ka lu uem naah, ka duek boeh, tiah ka poek.
55І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:
55Aw Angraeng, tangqom thung hoiah na hmin to kang kawk.
56Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!
56Ka lok nang thaih pae; ka hamhaih hoi abomhaih kang hnik naah, na naa tamuep ving hmah.
57Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!
57Nang kang kawk naah, kai nang hnai thuih moe, zii hmah, tiah nang naa.
58Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.
58Aw Angraeng, ka hing thai hanah tok na sak moe, ka hinghaih pakhra to nang pahlong boeh.
59Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!
59Aw Angraeng, ka sakpazaehaih na hnuk boeh; toenghaih hoiah kai lok na caek ah.
60Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.
60Nihcae mah misa ah ang suekhaih hoi a poek o ih hmuen to na hnuk boih boeh.
61Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,
61Aw Angraeng, nihcae kasaethuihaih hoi poekhaihnawk to na thaih boeh.
62(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.
62Athun qui kai patoem kaminawk hoi kai misa angthawk thuih kaminawk mah thuih ih lok to na thaih boeh.
63Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.
63Nihcae anghnuthaih hoi angthawkhaih to khenah; kai loe nihcae laasak thuih han ih ni ka oh sut boeh.
64О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;
64Aw Angraeng, angmacae ban mah sak ih hmuen baktih toengah, nihcae khaeah pathok pae let ah.
65Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;
65Nihcae han qahhaih palungthin to paek ah loe, nihcae to tangoeng thuih ah.
66Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!
66Palungphuihaih hoiah nihcae to pacaekthlaek hanah, maeto doeh anghmat ai ah Angraeng ih van tlim ah kaom hmuennawk to amrosak boih ah.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.