Lamentations 3
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1I am the man who has seen affliction by the rod of his wrath.
1Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;
2He has led me and caused me to walk in darkness, and not in light.
2Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.
3Surely he turns his hand against me again and again all day long.
3Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;
4He has made my flesh and my skin old. He has broken my bones.
4Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;
5He has built against me, and surrounded me with bitterness and hardship.
5Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;
6He has made me dwell in dark places, as those who have been long dead.
6Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;
7He has walled me about, so that I can’t go out. He has made my chain heavy.
7Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;
8Yes, when I cry, and call for help, he shuts out my prayer.
8Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;
9He has walled up my ways with cut stone. He has made my paths crooked.
9Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.
10He is to me as a bear lying in wait, as a lion in hiding.
10Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;
11He has turned away my path, and pulled me in pieces. He has made me desolate.
11Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;
12He has bent his bow, and set me as a mark for the arrow.
12Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;
13He has caused the shafts of his quiver to enter into my kidneys.
13Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.
14I have become a derision to all my people, and their song all day long.
14Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.
15He has filled me with bitterness. He has stuffed me with wormwood.
15До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;
16He has also broken my teeth with gravel. He has covered me with ashes.
16Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.
17You have removed my soul far away from peace. I forgot prosperity.
17Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,
18I said, “My strength has perished, along with my expectation from the LORD.”
18І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.
19Remember my affliction and my misery, the wormwood and the bitterness.
19О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!
20My soul still remembers them, and is bowed down within me.
20Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.
21This I recall to my mind; therefore I have hope.
21Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:
22It is because of the LORD’s loving kindnesses that we are not consumed, because his mercies don’t fail.
22Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.
23They are new every morning. Great is your faithfulness.
23Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
24“The LORD is my portion,” says my soul. “Therefore I will hope in him.”
24Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.
25The LORD is good to those who wait for him, to the soul who seeks him.
25Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.
26It is good that a man should hope and quietly wait for the salvation of the LORD.
26Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
27It is good for a man that he bear the yoke in his youth.
27Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);
28Let him sit alone and keep silence, because he has laid it on him.
28(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;
29Let him put his mouth in the dust, if it is so that there may be hope.
29А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;
30Let him give his cheek to him who strikes him. Let him be filled full of reproach.
30Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;
31For the Lord will not cast off forever.
31Бо не на віки Господь покидає;
32For though he causes grief, yet he will have compassion according to the multitude of his loving kindnesses.
32Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;
33For he does not afflict willingly, nor grieve the children of men.
33Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,
34To crush under foot all the prisoners of the earth,
34А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,
35to turn away the right of a man before the face of the Most High,
35Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,
36to subvert a man in his cause, the Lord doesn’t approve.
36Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?
37Who is he who says, and it comes to pass, when the Lord doesn’t command it?
37Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!
38Doesn’t evil and good come out of the mouth of the Most High?
38Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?
39Why should a living man complain, a man for the punishment of his sins?
39Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.
40Let us search and try our ways, and turn again to the LORD.
40Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;
41Let’s lift up our heart with our hands to God in the heavens.
41Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):
42“We have transgressed and have rebelled. You have not pardoned.
42Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;
43“You have covered us with anger and pursued us. You have killed. You have not pitied.
43Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;
44You have covered yourself with a cloud, so that no prayer can pass through.
44Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;
45You have made us an off-scouring and refuse in the middle of the peoples.
45Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.
46“All our enemies have opened their mouth wide against us.
46Отворили на нас роти свої всї вороги наші.
47Terror and the pit have come on us, devastation and destruction.”
47Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.
48My eye runs down with streams of water, for the destruction of the daughter of my people.
48Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.
49My eye pours down and doesn’t cease, without any intermission,
49Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,
50until the LORD looks down, and sees from heaven.
50Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.
51My eye affects my soul, because of all the daughters of my city.
51Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.
52They have chased me relentlessly like a bird, those who are my enemies without cause.
52Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;
53They have cut off my life in the dungeon, and have cast a stone on me.
53Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.
54Waters flowed over my head. I said, “I am cut off.”
54Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!
55I called on your name, LORD, out of the lowest dungeon.
55І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:
56You heard my voice: “Don’t hide your ear from my sighing, and my cry.”
56Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!
57You came near in the day that I called on you. You said, “Don’t be afraid.”
57Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!
58Lord, you have pleaded the causes of my soul. You have redeemed my life.
58Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.
59LORD, you have seen my wrong. Judge my cause.
59Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!
60You have seen all their vengeance and all their plans against me.
60Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.
61You have heard their reproach, LORD, and all their plans against me,
61Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,
62the lips of those that rose up against me, and their plots against me all day long.
62(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.
63You see their sitting down and their rising up. I am their song.
63Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.
64You will pay them back, LORD, according to the work of their hands.
64О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;
65You will give them hardness of heart, your curse to them.
65Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;
66You will pursue them in anger, and destroy them from under the heavens of the LORD.
66Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.