Lamentations 3
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Aleph. I am the man that see my poverty by the rod of his indignation.
1Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;
2Aleph. He hath led me, and brought me into darkness, and not into light.
2Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.
3Aleph. Only against me he hath turned, and turned again his hand all the day.
3Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;
4Beth. My skin and my flesh he hath made old, he hath broken my bones.
4Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;
5Beth. He hath built round about me, and he hath compassed me with gall and labour.
5Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;
6Beth. He hath set me in dark places as those that are dead for ever.
6Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;
7Ghimel. He hath built against me round about, that I may not get out: he hath made my fetters heavy.
7Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;
8Ghimel. Yea, and when I cry, and entreat, he hath shut out my prayer.
8Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;
9Ghimel. He hath shut up my ways with square stones, he hath turned my paths upside down.
9Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.
10Daleth. He is become to me as a bear lying in wait: as a lion in secret places.
10Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;
11Daleth. He hath turned aside my paths, and hath broken me in pieces, he hath made me desolate.
11Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;
12Daleth. He hath bent his bow, and set me as a mark for his arrows.
12Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;
13He. He hath shot into my reins the daughters of his quiver.
13Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.
14He. I am made a derision to all my people, their song all the day long.
14Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.
15He. He hath filled me with bitterness, he hath inebriated me with wormwood.
15До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;
16Vau. And he hath broken my teeth one by one, he hath fed me with ashes.
16Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.
17Vau. And my soul is removed far off from peace, I have forgotten good things.
17Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,
18Vau. And I said: My end and my hope is perished from the Lord.
18І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.
19Zain. Remember my poverty, and transgression, the wormwood, and the gall.
19О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!
20Zain. I will be mindful and remember, and my soul shall languish within me.
20Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.
21Zain. These things I shall think over in my heart, therefore will I hope.
21Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:
22Heth. The mercies of the Lord that we are not consumed: because his commiserations have not failed.
22Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.
23Heth. They are new every morning, great is thy faithfulness.
23Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
24Heth. The Lord is my portion, said my soul: therefore will I wait for him.
24Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.
25Teth. The Lord is good to them that hope in him, to the soul that seeketh him.
25Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.
26Teth. It is good to wait with silence for the salvation of God.
26Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
27Teth. It is good for a man, when he hath borne the yoke from his youth.
27Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);
28Jod. He shall sit solitary, and hold his peace: because he hath taken it up upon himself.
28(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;
29Jod. He shall put his mouth in the dust, if so be there may be hope.
29А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;
30Jod. He shall give his cheek to him that striketh him, he shall be filled with reproaches.
30Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;
31Caph. For the Lord will not cast off for ever.
31Бо не на віки Господь покидає;
32Caph. For if he hath cast off, he will also have mercy, according to the multitude of his mercies.
32Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;
33Caph. For he hath not willingly afflicted, nor cast off the children of men.
33Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,
34Lamed. To crush under his feet all the prisoners of the land,
34А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,
35Lamed. To turn aside the judgment of a man before the face of the most High,
35Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,
36Lamed. To destroy a man wrongfully in his judgment, the Lord hath not approved.
36Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?
37Mem. Who is he that hath commanded a thing to be done, when the Lord commandeth it not?
37Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!
38Mem. Shall not both evil and good proceed out of the mouth of the Highest?
38Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?
39Mem. Why hath a living man murmured, man suffering for his sins?
39Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.
40Nun. Let us search our ways, and seek, and return to the Lord.
40Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;
41Nun. Let us lift up our hearts with our hands to the Lord in the heavens.
41Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):
42Nun. We have done wickedly, and provoked thee to wrath: therefore thou art inexorable.
42Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;
43Samech. Thou hast covered in thy wrath, and hast struck us: thou hast killed and hast not spared.
43Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;
44Samech. Thou hast set a cloud before thee, that our prayer may not pass through.
44Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;
45Samech. Thou hast made me as an outcast, and refuse in the midst of the people.
45Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.
46Phe. All our enemies have opened their mouths against us.
46Отворили на нас роти свої всї вороги наші.
47Phe. Prophecy is become to us a fear, and a snare, and destruction.
47Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.
48Phe. My eye hath run down with streams of water, for the destruction of the daughter of my people.
48Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.
49Ain. My eye is afflicted, and hath not been quiet, because there was no rest:
49Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,
50Ain. Till the Lord regarded and looked down from the heavens.
50Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.
51Ain. My eye hath wasted my soul because of all the daughters of my city.
51Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.
52Sade. My enemies have chased me and caught me like a bird, without cause.
52Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;
53Sade. My life is fallen into the pit, and they have laid a stone over me.
53Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.
54Sade. Waters have flowed over my head: I said: I am cut off.
54Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!
55Coph. I have called upon thy name, O Lord, from the lowest pit.
55І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:
56Coph. Thou hast heard my voice: turn not away thy ear from my sighs, and cries.
56Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!
57Coph. Thou drewest near in the day, when I called upon thee, thou saidst: Fear not.
57Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!
58Res. Thou hast judged, O Lord, the cause of my soul, thou the Redeemer of my life.
58Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.
59Res. Thou hast seen, O Lord, their iniquity against me: judge thou my judgment.
59Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!
60Res. Thou hast seen all their fury, and all their thoughts against me.
60Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.
61Sin. Thou hast heard their reproach, O Lord, all their imaginations against me.
61Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,
62Sin. The lips of them that rise up against me: and their devices against me all the day.
62(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.
63Sin. Behold their sitting down, and their rising up, I am their song.
63Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.
64Thau. Thou shalt render them a recompense, O Lord, according to the works of their hands.
64О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;
65Thau. Thou shalt give them a buckler of heart, thy labour.
65Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;
66Thau. Thou shalt persecute them in anger, and shalt destroy them from under the heavens, O Lord.
66Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.