Lamentations 5
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Remember, O Lord, what is come upon us: consider and behold our reproach.
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
2Our inheritance is turned to aliens: our houses to strangers.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
3We are become orphans without a father: our mothers are as widows.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
4We have drunk our water for money: we have bought our wood.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
5We were dragged by the necks, we were weary and no rest was given us.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
6We have given our hand to Egypt, and to the Assyrians, that we might be satisfied with bread.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
7Our fathers have sinned, and are not: and we have borne their iniquities.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
8Servants have ruled over us: there was none to redeem us out of their hand.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
9We fetched our bread at the peril of our lives, because of the sword in the desert.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
10Our skin was burnt as an oven, by reason of the violence of the famine.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
11They oppressed the women in Sion, and the virgins in the cities of Juda.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
12The princes were hanged up by their hand: they did not respect the persons of the ancient.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
13They abused the young men indecently: and the children fell under the wood.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
14The ancients have ceased from the gates: the young men from the choir of the singers.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
15The joy of our heart is ceased, our dancing is turned into mourning.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
16The crown is fallen from our head woe to us, because we have sinned.
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
17Therefore is our heart sorrowful, therefore are our eyes become dim,
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
18For mount Sion, because it is destroyed, foxes have walked upon it.
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
19But thou, O Lord, shalt remain for ever, thy throne from generation to generation.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
20Why wilt thou forget us for ever? why wilt thou forsake us for a long time?
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
21Convert us, O Lord, to thee, and we shall be converted: renew our days, as from the beginning.
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
22But thou hast utterly rejected us, thou art exceedingly angry against us.
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.