Lamentations 5
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Souviens-toi, Éternel, de ce qui nous est arrivé! Regarde, vois notre opprobre!
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
2Notre héritage a passé à des étrangers, Nos maisons à des inconnus.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
3Nous sommes orphelins, sans père; Nos mères sont comme des veuves.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
4Nous buvons notre eau à prix d’argent, Nous payons notre bois.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
5Nous sommes poursuivis, le joug sur le cou; Nous sommes épuisés, nous n’avons point de repos.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
6Nous avons tendu la main vers l’Égypte, vers l’Assyrie, Pour nous rassasier de pain.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
7Nos pères ont péché, ils ne sont plus, Et c’est nous qui portons la peine de leurs iniquités.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
8Des esclaves dominent sur nous, Et personne ne nous délivre de leurs mains.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
9Nous cherchons notre pain au péril de notre vie, Devant l’épée du désert.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
10Notre peau est brûlante comme un four, Par l’ardeur de la faim.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
11Ils ont déshonoré les femmes dans Sion, Les vierges dans les villes de Juda.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
12Des chefs ont été pendus par leurs mains; La personne des vieillards n’a pas été respectée.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
13Les jeunes hommes ont porté la meule, Les enfants chancelaient sous des fardeaux de bois.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
14Les vieillards ne vont plus à la porte, Les jeunes hommes ont cessé leurs chants.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
15La joie a disparu de nos cœurs, Le deuil a remplacé nos danses.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
16La couronne de notre tête est tombée! Malheur à nous, parce que nous avons péché!
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
17Si notre cœur est souffrant, Si nos yeux sont obscurcis,
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
18C’est que la montagne de Sion est ravagée, C’est que les renards s’y promènent.
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
19Toi, l’Éternel, tu règnes à jamais; Ton trône subsiste de génération en génération.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
20Pourquoi nous oublierais-tu pour toujours, Nous abandonnerais-tu pour de longues années?
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
21Fais-nous revenir vers toi, ô Éternel, et nous reviendrons! Donne-nous encore des jours comme ceux d’autrefois!
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
22Nous aurais-tu entièrement rejetés, Et t’irriterais-tu contre nous jusqu’à l’excès?
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.