Lamentaciones 5
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ACUÉRDATE, oh Jehová, de lo que nos ha sucedido: ve y mira nuestro oprobio.
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
2Nuestra heredad se ha vuelto á extraños, nuestras casas á forasteros.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
3Huérfanos somos sin padre, nuestras madres como viudas.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
4Nuestra agua bebemos por dinero; nuestra leña por precio compramos.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
5Persecución padecemos sobre nuestra cerviz: nos cansamos, y no hay para nosotros reposo.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
6Al Egipcio y al Asirio dimos la mano, para saciarnos de pan.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
7Nuestros padres pecaron, y son muertos; y nosotros llevamos sus castigos.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
8Siervos se enseñorearon de nosotros; no hubo quien de su mano nos librase.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
9Con peligro de nuestras vidas traíamos nuestro pan delante del cuchillo del desierto.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
10Nuestra piel se ennegreció como un horno á causa del ardor del hambre.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
11Violaron á las mujeres en Sión, á las vírgenes en las ciudades de Judá.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
12A los príncipes colgaron por su mano; no respetaron el rostro de los viejos.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
13Llevaron los mozos á moler, y los muchachos desfallecieron en la leña.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
14Los ancianos cesaron de la puerta, los mancebos de sus canciones.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
15Cesó el gozo de nuestro corazón; nuestro corro se tornó en luto.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
16Cayó la corona de nuestra cabeza: ¡ay ahora de nosotros! porque pecamos.
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
17Por esto fué entristecido nuestro corazón, por esto se entenebrecieron nuestros ojos:
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
18Por el monte de Sión que está asolado; zorras andan en él.
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
19Mas tú, Jehová, permanecerás para siempre: tu trono de generación en generación.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
20¿Por qué te olvidarás para siempre de nosotros, y nos dejarás por largos días?
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
21Vuélvenos, oh Jehová, á ti, y nos volveremos: renueva nuestros días como al principio.
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
22Porque repeliendo nos has desechado; te has airado contra nosotros en gran manera.
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.