ΘΡΗΝΟΙ 5
Septuagint (Greek Old Testament), second editionOriginal language
Septuagint (Greek Old Testament), second edition
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ΜΝΗΣΘΗΤΙ, Κύριε, ὅ,τι ἐγενήθη ἡμῖν· ἐπίβλεψον καὶ ἰδὲ τὸν ὀνειδισμὸν ἡμῶν.
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
2κληρονομία ἡμῶν μετεστράφη ἀλλοτρίοις, οἱ οἶκοι ἡμῶν ξένοις.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
3ὀρφανοὶ ἐγενήθημεν, οὐχ ὑπάρχει πατήρ· μητέρες ἡμῶν ὡς αἱ χῆραι.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
4ὕδωρ ἡμῶν ἐν ἀργυρίῳ ἐπίομεν, ξύλα ἡμῶν ἐν ἀλλάγματι ἦλθεν ἐπὶ τὸν τράχηλον ἡμῶν.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
5ἐδιώχθημεν, ἐκοπιάσαμεν, οὐκ ἀνεπαύθημεν.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
6Αἴγυπτος ἔδωκε χεῖρα, Ἀσσοὺρ εἰς πλησμονὴν αὐτῶν.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
7οἱ πατέρες ἡμῶν ἥμαρτον, οὐχ ὑπάραχουσιν· ἡμεῖς τὰ ἀνομήματα αὐτῶν ὑπέσχομεν.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
8δοῦλοι ἐκυρίευσαν ἡμῶν, λυτρούμενος οὐκ ἔστιν ἐκ τῆς χειρὸς αὐτῶν.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
9ἐν ταῖας ψυχαῖς ἡμῶν, εἰσοίσομεν ἄρτον ἡμῶν, ἀπὸ προσώπου ρομφαίας τῆς ἐρήμου.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
10τὸ δέρμα ἡμῶν ὡς κλίβανος ἐπελιώθη, συνεσπάσθησαν ἀπὸ προσώπου καταιγίδων λιμοῦ.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
11γυναῖκας ἐν Σιὼν ἐταπείνωσαν, παρθένους ἐν πόλεσιν Ἰούδα.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
12ἄρχοντες ἐν χερσὶν αὐτῶν, ἐκρεμάσθησαν, πρεσβύτεροι οὐκ ἐδοξάσθησαν.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
13ἐκλεκτοὶ κλαυθμὸν ἀνέλαβον, καὶ νεανίσκοι ἐν ξύλῳ ἠσθένησαν.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
14καὶ πρεσβύται ἀπὸ πύλης κατέπαυσαν, ἐκλεκτοὶ ἐκ ψαλμῶν αὐτῶν κατέπαυσαν.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
15κατέλυσε χαρὰ καρδίας ἡμῶν, ἐστράφη εἰς πένθος ὁ χορὸς ἡμῶν,
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
16ἔπεσεν ὁ στέφανος ἡμῶν τῆς κεφαλῆς· οὐαὶ δὴ ἡμῖν, ὅτι ἡμάρτομεν.
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
17περὶ τούτου ἐγενήθη ὀδυνηρὰ ἡ καρδία ἡμῶν, περὶ τούτου ἐσκότασαν οἱ ὀφθαλμοὶ ἡμῶν.
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
18ἐπ' ὄρος Σιών, ὅτι ἠφανίσθη, ἀλώπεκες διῆλθον ἐν αὐτῇ.
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
19σὺ δέ, Κύριε, εἰς τὸν αἰῶνα κατοικήσεις, ὁ θρόνος σου εἰς γενεὰν καὶ γενεάν.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
20ἱνατί εἰς νῖκος ἐπιλήσῃ ἡμῶν, καταλείψεις ἡμᾶς εἰς μακρότητα ἡμερῶν;
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
21ἐπίστρεψον ἡμᾶς, Κύριε, πρός σε, καὶ ἐπιστραφησόμεθα· καὶ ἀνακαίνισον ἡμέρας ἡμῶν καθὼς ἔμπροσθεν.
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
22ὅτι ἀπωθούμενος ἀπώσω ἡμᾶς, ὠργίσθης ἐφ' ἡμᾶς ἕως σφόδρα.
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.