Lamentações 5
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Lembra-te, SENHOR, do que nos aconteceu. Olha, e vê a nossa desonra.
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
2Nossa herança foi entregue a estranhos, nossas casas a estrangeiros.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
3Somos órfãos e sem pai. Nossas mães são como viúvas.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
4Temos que pagar pela água que bebemos. Nossa lenha nos é vendida.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
5Nossos perseguidores estão sobre os nossos pescoços. Estamos exaustos, e não temos descanso.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
6Estendemos as mãos aos egípcios, e aos assírios, para nos fartarmos de pão.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
7Nossos pais pecaram, e já não existem. Nós carregamos as suas iniquidades.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
8Servos dominam sobre nós. Não há ninguém para nos livrar de suas mãos.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
9Conseguimos o nosso pão com risco de vida, por causa da espada no deserto.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
10Nossa pele é negra como um forno, por causa do calor abrasador da fome.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
11Violaram as mulheres em Sião, as virgens nas cidades de Judá.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
12Príncipes foram pendurados pelas mãos. Os rostos dos anciãos não foram honrados.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
13Os jovens carregam pedras de moinho. Os meninos tropeçaram sob fardos de lenha.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
14Os anciãos deixaram a porta da cidade, e os jovens deixaram a sua música.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
15A alegria do nosso coração cessou. Nossa dança se transformou em luto.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
16A coroa caiu da nossa cabeça. Ai de nós, porque pecamos!
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
17Por isso o nosso coração está desfalecido. Por essas coisas os nossos olhos se escurecem:
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
18pelo monte Sião, que está desolado. As raposas andam sobre ele.
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
19Tu, SENHOR, permaneces para sempre. O teu trono é de geração em geração.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
20Por que te esqueces de nós para sempre, e nos desamparas por tanto tempo?
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
21Faze-nos voltar para ti, SENHOR, e voltaremos. Renova os nossos dias como nos tempos antigos.
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
22Mas tu nos rejeitaste totalmente. Estás muito irado contra nós.
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.