Pláč 5
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Rozpomeň se, Hospodine, co se nám děje; popatř a viz pohanění naše.
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
2Dědictví naše obráceno jest k cizím, domové naši k cizozemcům.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
3Sirotci jsme a bez otce, matky naše jsou jako vdovy.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
4Vody své za peníze pijeme, dříví naše za záplatu přichází.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
5Na hrdle svém protivenství snášíme, pracujeme, nedopouští se nám odpočinouti.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
6Egyptským podáváme ruky i Assyrským, abychom nasyceni byli chlebem.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
7Otcové naši hřešili, není jich, my pak trestáni po nich neseme.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
8Služebníci panují nad námi; není žádného, kdo by vytrhl z ruky jejich.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
9S opovážením se života svého hledáme chleba svého, pro strach meče i na poušti.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
10Kůže naše jako pec zčernaly od náramného hladu.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
11Ženám na Sionu i pannám v městech Judských násilé činí.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
12Knížata rukou jejich zvěšena jsou, osoby starých nemají v poctivosti.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
13Mládence k žernovu berou, a pacholata pod dřívím klesají.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
14Starci sedati v branách přestali a mládenci od zpěvů svých.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
15Přestala radost srdce našeho, obrátilo se v kvílení plésání naše.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
16Spadla koruna s hlavy naší; běda nám již, že jsme hřešili.
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
17Protoť jest mdlé srdce naše, pro tyť věci zatměly se oči naše,
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
18Pro horu Sion, že zpuštěna jest; lišky chodí po ní.
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
19Ty Hospodine, na věky zůstáváš, a stolice tvá od národu do pronárodu.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
20Proč se zapomínáš na věky na nás, a opouštíš nás za tak dlouhé časy?
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
21Obrať nás, ó Hospodine, k sobě, a obráceni budeme; obnov dny naše, jakž byly za starodávna.
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
22Nebo zdali všelijak zavržeš nás, a hněvati se budeš na nás velice?
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.