Pláč 3
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Já jsem muž okoušející trápení od metly rozhněvání Božího.
1Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;
2Zahnal mne, a uvedl do tmy a ne k světlu.
2Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.
3Toliko proti mně se postavuje, a obrací ruku svou přes celý den.
3Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;
4Uvedl sešlost na tělo mé a kůži mou, a polámal kosti mé.
4Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;
5Zastavěl mne a obklíčil přeodpornou hořkostí.
5Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;
6Postavil mne v tmavých místech jako ty, kteříž již dávno zemřeli.
6Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;
7Ohradil mne, abych nevyšel; obtížil ocelivý řetěz můj.
7Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;
8A jakžkoli volám a křičím, zacpává uši před mou modlitbou.
8Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;
9Ohradil cesty mé tesaným kamenem, a stezky mé zmátl.
9Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.
10Jest nedvěd číhající na mne, lev v skrejších.
10Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;
11Cesty mé stočil, anobrž roztrhal mne, a na to mne přivedl, abych byl pustý.
11Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;
12Natáhl lučiště své, a vystavil mne za cíl střelám.
12Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;
13Postřelil ledví má střelami toulu svého.
13Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.
14Jsem v posměchu se vším lidem svým, a písničkou jejich přes celý den.
14Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.
15Sytí mne hořkostmi, opojuje mne pelynkem.
15До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;
16Nadto potřel o kameníčko zuby mé, vrazil mne do popela.
16Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.
17Tak jsi vzdálil, ó Bože, duši mou od pokoje, až zapomínám na pohodlí,
17Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,
18A říkám: Zahynulatě síla má i naděje má, kterouž jsem měl v Hospodinu.
18І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.
19A však duše má rozvažujíc trápení svá a pláč svůj, pelynek a žluč,
19О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!
20Rozvažujíc to ustavičně, ponižuje se ve mně.
20Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.
21A přivodě sobě to ku paměti, (naději mám),
21Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:
22Že veliké jest milosrdenství Hospodinovo, když jsme do konce nevyhynuli. Nepřestávajíť zajisté slitování jeho,
22Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.
23Ale nová jsou každého jitra; převeliká jest pravda tvá.
23Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
24Díl můj jest Hospodin, říká duše má; protož naději mám v něm.
24Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.
25Dobrý jest Hospodin těm, jenž očekávají na něj, duši té, kteráž ho hledá.
25Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.
26Dobré jest trpělivě očekávajícímu na spasení Hospodinovo.
26Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
27Dobré jest muži tomu, kterýž by nosil jho od dětinství svého,
27Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);
28Kterýž by pak byl opuštěn, trpělivě se má v tom, což na něj vloženo,
28(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;
29Dávaje do prachu ústa svá, až by se ukázala naděje,
29А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;
30Nastavuje líce tomu, kdož jej bije, a sytě se potupou.
30Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;
31Neboť nezamítá Pán na věčnost;
31Бо не на віки Господь покидає;
32Nýbrž ačkoli zarmucuje, však slitovává se podlé množství milosrdenství svého.
32Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;
33Netrápíť zajisté z srdce svého, aniž zarmucuje synů lidských.
33Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,
34Aby kdo potíral nohama svýma všecky vězně v zemi,
34А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,
35Aby nespravedlivě soudil muže před oblíčejem Nejvyššího,
35Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,
36Aby převracel člověka v při jeho, Pán nelibuje.
36Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?
37Kdo jest, ješto když řekl, stalo se něco, a Pán nepřikázal?
37Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!
38Z úst Nejvyššího zdali nepochází zlé i dobré?
38Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?
39Proč by tedy sobě stýskal člověk živý, muž nad kázní za hříchy své?
39Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.
40Zpytujme raději a ohledujme cest našich, a navraťme se až k Hospodinu.
40Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;
41Pozdvihujme srdcí i rukou svých k Bohu silnému v nebe.
41Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):
42Myť jsme se zpronevěřili, a zpurní jsme byli, protož ty neodpouštíš.
42Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;
43Obestřels se hněvem a stiháš nás, morduješ a nešanuješ.
43Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;
44Obestřels se oblakem, aby nemohla proniknouti k tobě modlitba.
44Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;
45Za smeti a povrhel položil jsi nás u prostřed národů těchto.
45Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.
46Rozdírají na nás ústa svá všickni nepřátelé naši.
46Отворили на нас роти свої всї вороги наші.
47Strach a jáma potkala nás, zpuštění a setření.
47Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.
48Potokové vod tekou z očí mých pro potření dcery lidu mého.
48Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.
49Oči mé slzí bez přestání, proto že není žádného odtušení,
49Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,
50Ažby popatřil a shlédl Hospodin s nebe.
50Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.
51Oči mé rmoutí duši mou pro všecky dcery města mého.
51Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.
52Loviliť jsou mne ustavičně, jako ptáče, nepřátelé moji bez příčiny.
52Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;
53Uvrhli do jámy život můj, a přimetali mne kamením.
53Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.
54Rozvodnily se vody nad hlavou mou, řekl jsem: Jižtě po mně.
54Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!
55Vzývám jméno tvé, ó Hospodine, z jámy nejhlubší.
55І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:
56Hlas můj vyslýchával jsi; nezacpávejž ucha svého před vzdycháním mým a voláním mým.
56Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!
57V ten den, v němž jsem tě vzýval, přicházeje, říkávals: Neboj se.
57Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!
58Pane, zasazuje se o při duše mé, vysvobozoval jsi život můj.
58Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.
59Vidíš, ó Hospodine, převrácenost, kteráž se mně děje, dopomoziž mi k spravedlnosti.
59Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!
60Vidíš všecko vymstívání se jejich, všecky úklady jejich proti mně.
60Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.
61Slýcháš utrhání jejich, ó Hospodine, i všecky obmysly jejich proti mně,
61Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,
62Řeči povstávajících proti mně, a přemyšlování jejich proti mně přes celý den.
62(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.
63Pohleď, jak při sedání jejich i povstání jejich jsem písničkou jejich.
63Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.
64Dej jim odplatu, Hospodine, podlé díla rukou jejich.
64О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;
65Dej jim zatvrdilé srdce a prokletí své na ně.
65Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;
66Stihej v prchlivosti, a vyhlaď je, ať nejsou pod nebem tvým.
66Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.