Lamentaciones 3
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1YO soy el hombre que ha visto aflicción en la vara de su enojo.
1Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;
2Guióme y llevóme en tinieblas, mas no en luz.
2Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.
3Ciertamente contra mí volvió y revolvió su mano todo el día.
3Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;
4Hizo envejecer mi carne y mi piel; quebrantó mis huesos.
4Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;
5Edificó contra mí, y cercóme de tósigo y de trabajo.
5Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;
6Asentóme en oscuridades, como los ya muertos de mucho tiempo.
6Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;
7Cercóme por todos lados, y no puedo salir; agravó mis grillos.
7Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;
8Aun cuando clamé y dí voces, cerro los oídos á mi oración.
8Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;
9Cercó mis caminos con piedra tajada, torció mis senderos.
9Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.
10Como oso que acecha fué para mí, como león en escondrijos.
10Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;
11Torció mis caminos, y depedazóme; tornóme asolado.
11Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;
12Su arco entesó, y púsome como blanco á la saeta.
12Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;
13Hizo entrar en mis riñones las saetas de su aljaba.
13Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.
14Fuí escarnio á todo mi pueblo, canción de ellos todos los días.
14Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.
15Hartóme de amarguras, embriagóme de ajenjos.
15До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;
16Quebróme los dientes con cascajo, cubrióme de ceniza.
16Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.
17Y mi alma se alejó de la paz, olvidéme del bien.
17Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,
18Y dije: Pereció mi fortaleza, y mi esperanza de Jehová.
18І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.
19Acuérdate de mi aflicción y de mi abatimiento, del ajenjo y de la hiel.
19О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!
20Tendrálo aún en memoria mi alma, porque en mí está humillada.
20Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.
21Esto reduciré á mi corazón, por lo cual esperaré.
21Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:
22Es por la misericordia de Jehová que no somos consumidos, porque nunca decayeron sus misericordias.
22Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.
23Nuevas son cada mañana; grande es tu fidelidad.
23Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
24Mi parte es Jehová, dijo mi alma; por tanto en él esperaré.
24Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.
25Bueno es Jehová á los que en él esperan, al alma que le buscare.
25Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.
26Bueno es esperar callando en la salud de Jehová.
26Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
27Bueno es al hombre, si llevare el yugo desde su mocedad.
27Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);
28Sentaráse solo, y callará, porque lo llevó sobre sí.
28(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;
29Pondrá su boca en el polvo, por si quizá hay esperanza.
29А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;
30Dará la mejilla al que le hiriere; hartaráse de afrenta.
30Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;
31Porque el Señor no desechará para siempre:
31Бо не на віки Господь покидає;
32Antes si afligiere, también se compadecerá según la multitud de sus misericordias.
32Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;
33Porque no aflige ni congoja de su corazón á los hijos de los hombres.
33Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,
34Desmenuzar bajo de sus pies todos los encarcelados de la tierra,
34А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,
35Hacer apartar el derecho del hombre ante la presencia del Altísimo,
35Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,
36Trastornar al hombre en su causa, el Señor no lo sabe.
36Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?
37¿Quién será aquel que diga, que vino algo que el Señor no mandó?
37Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!
38¿De la boca del Altísimo no saldrá malo y bueno?
38Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?
39¿Por qué murmura el hombre viviente, el hombre en su pecado?
39Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.
40Escudriñemos nuestros caminos, y busquemos, y volvámonos á Jehová.
40Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;
41Levantemos nuestros corazones con las manos á Dios en los cielos.
41Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):
42Nosotros nos hemos rebelado, y fuimos desleales; tú no perdonaste.
42Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;
43Desplegaste la ira, y nos perseguiste; mataste, no perdonaste.
43Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;
44Te cubriste de nube, porque no pasase la oración nuestra .
44Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;
45Raedura y abominación nos tornaste en medio de los pueblos.
45Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.
46Todos nuestros enemigos abrieron sobre nosotros su boca.
46Отворили на нас роти свої всї вороги наші.
47Temor y lazo fué para nosotros, asolamiento y quebrantamiento.
47Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.
48Ríos de aguas echan mis ojos, por el quebrantamiento de la hija de mi pueblo.
48Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.
49Mis ojos destilan, y no cesan, porque no hay alivio,
49Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,
50Hasta que Jehová mire y vea desde los cielos.
50Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.
51Mis ojos contristaron mi alma, por todas las hijas de mi ciudad.
51Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.
52Mis enemigos me dieron caza como á ave, sin por qué.
52Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;
53Ataron mi vida en mazmorra, pusieron piedra sobre mí.
53Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.
54Aguas de avenida vinieron sobre mi cabeza; yo dije: Muerto soy.
54Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!
55Invoqué tu nombre, oh Jehová, desde la cárcel profunda.
55І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:
56Oiste mi voz; no escondas tu oído á mi clamor, para mi respiro.
56Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!
57Acercástete el día que te invoqué: dijiste: No temas.
57Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!
58Abogaste, Señor, la causa de mi alma; redimiste mi vida.
58Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.
59Tú has visto, oh Jehová, mi agravio; defiende mi causa.
59Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!
60Tú has visto toda su venganza; todos sus pensamientos contra mí.
60Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.
61Tú has oído el oprobio de ellos, oh Jehová, todas sus maquinaciones contra mí;
61Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,
62Los dichos de los que contra mí se levantaron, y su designio contra mí todo el día.
62(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.
63Su sentarse, y su levantarse mira: yo soy su canción.
63Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.
64Dales el pago, oh Jehová, según la obra de sus manos.
64О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;
65Dales ansia de corazón, tu maldición á ellos.
65Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;
66Persíguelos en tu furor, y quebrántalos de debajo de los cielos, oh Jehová.
66Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.