Tangilāulau 3
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ko au ko e tangata kuo mamata ki he mamahi ʻi he meʻa tā ʻa hono houhau.
1Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;
2Kuo ne tataki au mo ʻomi au ki he poʻuli, kae ʻikai ki he maama.
2Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.
3Ko e moʻoni kuo ne liliu kiate au, ʻoku ne liliu hono nima kiate au ʻi he ʻaho kotoa.
3Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;
4Ko hoku kili mo hoku kakano kuo ne ngaohi ke motuʻa; kuo ne fesiʻi hoku ngaahi hui.
4Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;
5Kuo ne langaʻi meʻa kiate au, pea kuo ne takatakai au ʻaki ʻae kona mo e mamahi.
5Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;
6Kuo ne fokotuʻu au ʻi he ngaahi potu fakapoʻuli, ʻo hangē ko kinautolu naʻe pekia ʻi muʻa.
6Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;
7Kuo ne ʻāʻi takatakai au pea ʻoku ʻikai te u faʻa hao kituʻa: kuo ne fakamamafa ʻa ʻeku haʻi ukamea.
7Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;
8ʻO kau ka tangi foki mo kalanga, ʻoku ne taʻetokangaʻi ʻeku kole.
8Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;
9Kuo ne ʻāʻi hoku ngaahi hala ʻaki ʻae ngaahi maka kuo tā, kuo ne fakapikoʻi hoku ngaahi hala.
9Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.
10Naʻa ne hangē ha pea ʻoku toitoi kiate au, pea hangē ha laione ʻi he ngaahi potu lilo.
10Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;
11Kuo ne mimioʻi hoku ngaahi ʻaluʻanga, pea kuo ne haehae au fakaikiiki: kuo ne ngaohi au ke lala pe.
11Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;
12Kuo ne teke ʻa ʻene kaufana, pea kuo ne fokotuʻu au ko e fakaʻilonga ki he ngahau.
12Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;
13Kuo ne pule ki he ngaahi ngahau ʻo ʻene tangai ke ʻasi ki hoku ngaahi kongaloto.
13Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.
14Ko e manukiʻanga au ki hoku kakai; pea ko ʻenau tāʻanga ʻi he ʻaho kotoa pē.
14Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.
15Kuo ne fakafonu au ʻaki ʻae kona, kuo ne fakakonaʻi au ʻaki ʻae konaʻiʻī.
15До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;
16Kuo ne fesiʻi foki hoku kau nifo ʻaki ʻae kilikili, kuo ne pani au ʻaki ʻae efu.
16Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.
17Pea kuo ke hiki hoku laumālie ke mamaʻo mei he melino: naʻe ngalo ʻiate au ʻae monūʻia.
17Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,
18Pea ne u pehē, “Ko ʻeku mālohi mo ʻeku ʻamanaki kuo ʻauha meia Sihova;”
18І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.
19ʻI heʻeku manatu ki hoku mahaki pea mo ʻeku mamahi, ʻae kona pea mo e ʻahu.
19О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!
20ʻOku kei manatu ki ai hoku laumālie, pea ʻoku angavaivai ia ʻiate au.
20Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.
21Ko ia ʻoku ou fakamanatu ki hoku loto, pea ko ia ʻoku ou kei maʻu ai ʻae ʻamanaki.
21Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:
22Ko e meʻa ʻi he ʻaloʻofa ʻa Sihova ʻoku ʻikai te tau ʻauha, koeʻuhi ʻoku ʻikai ke ngata ʻene manavaʻofa.
22Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.
23ʻOku foʻou ia ʻi he pongipongi kotoa pē, ʻoku lahi hoʻo angatonu.
23Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!
24ʻOku pehē ʻe hoku laumālie, “Ko hoku tofiʻa ʻa Sihova: ko ia te u ʻamanaki lelei ʻiate ia.”
24Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.
25ʻOku lelei ʻa Sihova kiate kinautolu ʻoku tatali kiate ia, ki he laumālie ʻoku kumi kiate ia.
25Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.
26ʻOku lelei ki he tangata ke ne ʻamanaki, pea ne tatali fakatatoka foki ki he fakamoʻui meia Sihova.
26Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
27ʻOku lelei ki he tangata ke ne fua ʻae haʻamo ʻi heʻene kei talavou.
27Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);
28ʻOku ne nofo tokotaha pe, pea ʻoku longo pe, koeʻuhi kuo ne fua ia ʻe ia pe.
28(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;
29ʻOku ne ʻai hono ngutu ʻi he efu, ko e meʻa naʻa ʻoku kei ai ha ʻamanaki.
29А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;
30ʻOku ne tuku hono kouʻahe kiate ia ʻoku ne taaʻi ia: ʻoku ne pito ʻaupito ʻi he lauʻi kovi.
30Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;
31He koeʻuhi ʻe ʻikai liʻaki ke lauikuonga ʻe Sihova:
31Бо не на віки Господь покидає;
32He kapau te ne fakamamahi, ka te ne manavaʻofa foki ʻo fakatatau ki hono lahi ʻo ʻene ngaahi ʻaloʻofa.
32Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;
33He ʻoku ʻikai te ne fie tautea, pe fakamamahi ʻae fānau ʻae tangata.
33Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,
34Ke laiki ʻi hono lalo vaʻe ʻae ngaahi pōpula kotoa pē ʻo māmani,
34А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,
35Ke fakatafe ʻae totonu ʻoe tangata ʻi he ʻao ʻoe fofonga ʻoe Fungani Māʻoniʻoni,
35Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,
36Ke kākaaʻi ʻae tangata ʻi hono fakamaauʻi ʻoku ʻikai lelei ai ʻa Sihova.
36Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?
37Ko hai ia ʻoku fakahā, pea ʻoku hoko ia, ʻo kapau ʻoku ʻikai ke fekau ʻe Sihova?
37Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!
38ʻOku ʻikai ke ʻalu mei he fofonga ʻoe Fungani Māʻolunga ʻae lelei mo e kovi.
38Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?
39Ko e hā ʻoku lāunga ai ʻae tangata moʻui, ʻae tangata koeʻuhi ko e tautea ʻo ʻene ngaahi angahala?
39Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.
40Ke tau kumi mo ʻahiʻahiʻi hotau ngaahi ʻaluʻanga, pea toe tafoki kia Sihova.
40Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;
41Ke tau hiki hake hotau loto mo hotau nima ki he ʻOtua ʻi he ngaahi langi.
41Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):
42“Kuo mau fai talangataʻa, pea kuo mau angatuʻu: ʻoku teʻeki ai te ke fakamolemole.
42Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;
43“Kuo ke ʻuʻufi ʻaki ʻae houhau, pea fakatangaʻi ʻakimautolu: kuo ke tāmateʻi pea naʻe ʻikai te ke manavaʻofa.
43Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;
44Kuo ke ʻufiʻufi koe ʻaki ʻae ʻao, ke ʻoua naʻa ʻasi atu ʻa ʻemau kole.
44Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;
45Kuo ke ngaohi ʻakimautolu ko e efe mo e ʻotoʻota ʻi he lotolotonga ʻoe kakai.
45Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.
46“Kuo mafaʻa ʻae ngutu ʻa homau kau fili kotoa pē kiate kimautolu.
46Отворили на нас роти свої всї вороги наші.
47Kuo hoko mai ʻae manavahē mo e tauhele kiate kimautolu, ʻae lala mo e ʻauha.”
47Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.
48ʻOku tafe hifo hoku mata, hangē ko e ngaahi vaitafe, koeʻuhi ko e ʻauha ʻae ʻofefine ʻo hoku kakai.
48Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.
49“ʻOku tafe hifo ʻa hoku mata, pea ʻikai ʻosi, ʻoku ʻikai siʻi ke tuku.
49Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,
50Ke ʻoua ke ʻafio mai ʻa Sihova, pea vakai mei he langi.
50Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.
51Ko hoku mata ʻoku ne ueʻi hoku loto, koeʻuhi ko e ngaahi ʻofefine kotoa pē ʻo ʻeku kolo.
51Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.
52“Naʻe tuli fakamamahi au ʻe hoku kau fili hangē ha manupuna, taʻehanoʻuhinga.
52Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;
53Kuo nau motuhi ʻeku moʻui ʻi he fale fakapōpula, pea kuo lī ha maka kiate au.
53Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.
54naʻe melemo hoku ʻulu ʻi he ngaahi vai; pea ne u toki pehē, ‘Kuo motuhi au.’
54Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!
55“ʻE Sihova ne u ui ki ho huafa mei he fale fakapōpula taumamaʻo.
55І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:
56Kuo ke fanongo ki hoku leʻo; ʻoua naʻa ke fufū ho fofonga ki heʻeku mānava, ki heʻeku tangi.
56Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!
57Naʻa ke ʻunuʻunu mai ʻo ofi ʻi he ʻaho ko ia ne u ui kiate koe: naʻa ke pehē, “ʻOua naʻa manavahē.”
57Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!
58“ʻE Sihova kuo ke langomakiʻi hoku laumālie; kuo ke huhuʻi ʻeku moʻui.
58Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.
59ʻE Sihova kuo ke ʻafioʻi ki he kovi kuo fai kiate au, fakamaau ʻe koe ʻeku meʻa.
59Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!
60Kuo ke ʻafio ki heʻenau lili kotoa pē, mo ʻenau ngaahi filioʻi kiate au.
60Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.
61“ʻE ʻEiki kuo ke fanongo ki heʻenau taukae, pea mo ʻenau ngaahi filioʻi kiate au;
61Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,
62ʻae loungutu ʻonautolu naʻe tuʻu hake kiate au, pea mo ʻenau fakatupu meʻa kiate au ʻi he ʻaho kotoa pē.
62(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.
63Vakai ki heʻenau nofo hifo mo ʻenau tuʻu hake; ko au ko ʻenau taʻanga.
63Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.
64“ʻE ʻEiki ke ke tuku kiate kinautolu ha totongi, ʻo fakatatau ki he ngāue ʻa honau nima.
64О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;
65Tuku kiate kinautolu ʻae mamahi ʻoe loto, ʻa hoʻo malaʻia kiate kinautolu.
65Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;
66Fakatanga mo fakaʻauha ʻakinautolu ʻi he houhau mei he lalo langi ʻa Sihova.
66Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.