Lamentations 5
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Remember, O LORD, what has happened to us. Look and see our disgrace!
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
2Our inheritance has been turned over to strangers, our houses to foreigners.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
3We have become fatherless orphans; our mothers are widows.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
4We must buy the water we drink; our wood comes at a price.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
5We are closely pursued; we are weary and find no rest.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
6We submitted to Egypt and Assyria to get enough bread.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
7Our fathers sinned and are no more, but we bear their punishment.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
8Slaves rule over us; there is no one to deliver us from their hands.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
9We get our bread at the risk of our lives because of the sword in the wilderness.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
10Our skin is as hot as an oven with fever from our hunger.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
11Women have been ravished in Zion, virgins in the cities of Judah.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
12Princes have been hung up by their hands; elders receive no respect.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
13Young men toil at millstones; boys stagger under loads of wood.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
14The elders have left the city gate; the young men have stopped their music.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
15Joy has left our hearts; our dancing has turned to mourning.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
16The crown has fallen from our head. Woe to us, for we have sinned!
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
17Because of this, our hearts are faint; because of these, our eyes grow dim—
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
18because of Mount Zion, which lies desolate, patrolled by foxes.
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
19You, O LORD, reign forever; Your throne endures from generation to generation.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
20Why have You forgotten us forever? Why have You forsaken us for so long?
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
21Restore us to Yourself, O LORD, so we may return; renew our days as of old,
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
22unless You have utterly rejected us and remain angry with us beyond measure.
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.