Lamentations 5
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Remember, O LORD , what is come upon us: consider, and behold our reproach.
1Спогадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
2Our inheritance is turned to strangers, our houses to aliens.
2Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
3We are orphans and fatherless, our mothers are as widows.
3Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
4We have drunken our water for money; our wood is sold unto us.
4Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
5Our necks are under persecution: we labour, and have no rest.
5Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
6We have given the hand to the Egyptians, and to the Assyrians, to be satisfied with bread.
6І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
7Our fathers have sinned, and are not; and we have borne their iniquities.
7Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
8Servants have ruled over us: there is none that doth deliver us out of their hand.
8Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
9We gat our bread with the peril of our lives because of the sword of the wilderness.
9В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
10Our skin was black like an oven because of the terrible famine.
10Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
11They ravished the women in Zion, and the maids in the cities of Judah.
11Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
12Princes are hanged up by their hand: the faces of elders were not honoured.
12Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
13They took the young men to grind, and the children fell under the wood.
13Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
14The elders have ceased from the gate, the young men from their musick.
14Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
15The joy of our heart is ceased; our dance is turned into mourning.
15Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
16The crown is fallen from our head: woe unto us, that we have sinned!
16Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
17For this our heart is faint; for these things our eyes are dim.
17От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
18Because of the mountain of Zion, which is desolate, the foxes walk upon it.
18Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
19Thou, O LORD , remainest for ever; thy throne from generation to generation.
19Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
20Wherefore dost thou forget us for ever, and forsake us so long time?
20Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
21Turn thou us unto thee, O LORD , and we shall be turned; renew our days as of old.
21О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
22But thou hast utterly rejected us; thou art very wroth against us.
22Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.