2 Samuel 22
Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ook heeft David tot Jahweh de woorden van dit lied gericht, toen Jahweh hem verlost had uit de hand van al zijn vijanden en ook uit de hand van Saul.
1І засьпівав Давид Господеві того часу, як Господь вирятував його з рук у всїх ворогів його й з руки Саулової, й промовив:
2En hij sprak:
2Господь — скеля моя у тїснотї моїй, захищає — рятує.
3Jahweh, mijn toevlucht, mijn burcht en mijn veste; Mijn God, mijn rots, waarop ik kan schuilen. Mijn schild, de hoorn van mijn heil, mijn schutse en mijn toevlucht, Mijn redder heeft mij uit de verdrukking verlost.
3Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.
4Ik roep: Geprezen zij Jahweh! En ben van mijn vijand verlost.
4Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.
5De branding van de dood had mij al gegrepen, De golven van de onderwereld sloegen over mij heen;
5Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.
6De strikken van het dodenrijk hielden mij vast, De klemmen van de dood lagen voor mij gereed:
6Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.
7Maar ik riep tot Jahweh in mijn nood, En tot God verhief ik mijn stem. En Hij hoorde mijn stem in zijn vorstelijke woning, Mijn hulpgeroep drong door tot zijn oren:
7І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.
8Daar schudde en beefde de aarde, Rilden en dreunden de fundamenten des hemels; Want Hij was in woede ontstoken.
8Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.
9Rook steeg op uit zijn neus, Verslindend vuur spoot uit zijn mond, En gloeiende kolen spatten er uit.
9Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.
10Hij boog de hemel, en daalde neer, Grauwe wolken onder zijn voeten.
10Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;
11Hij besteeg den cherub en vloog in het rond, Zwevend op de windewieken.
11Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.
12Hij sloeg de duisternis als een dek om zich heen, Donkere nevels, dreigende wolken waren zijn tent.
12Обгорнувся-закутавсь у шату — у тьму водяну, в чорну хмару.
13En door de gloed, die voor Hem uitging, Braakten zijn wolken vurige kolen.
13Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;
14En in de hemel donderde Jahweh, Verhief de Allerhoogste zijn stem;
14Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.
15Hij schoot zijn pijlen en strooide ze rond, Slingerde bliksems en joeg ze uiteen:
15Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.
16Open lag de bedding der zee, Het fundament van de aarde kwam bloot; Door het dreigen van Jahweh, Door het snuivend gebries van zijn neus.
16І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.
17Van boven boog Hij Zich neer, greep mij vast, En trok mij weg uit de onstuimige wateren;
17І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих
18Hij verloste mij van mijn grimmigen vijand En van mijn haters, want ze waren te machtig.
18Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.
19Ze waren uitgetrokken op de dag van mijn rampspoed, Maar Jahweh was mijn beschermer;
19Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,
20Hij beveiligde mij, En bracht mij redding, omdat Hij mij liefhad.
20На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.
21Toen werd mijn gerechtigheid door Jahweh beloond, Mijn reinheid van handen vergolden:
21І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.
22Want ik had de wegen van Jahweh bewandeld, Niet gezondigd tegen mijn God;
22Бо путями Господнїми твердо ходив я, цураючись кривди; не чинив я ледачого ледарства проти спасенного слова.
23Ik had al zijn geboden voor ogen gehouden, Niet zijn wetten ontweken;
23Всї закони Господнї перед віччу в мене стоять що години. Не звертаю й праворуч із них, а не то, щоб лїворуч звертати.
24Ik was voor Hem zonder smet, Had mij zuiver van zonde bewaard.
24Непорочен і чист перед ним був устами я й серцем. Над усе я гріха й переступу Божої волї берігся.
25Daarom werd mijn gerechtigheid door Jahweh beloond, En mijn reinheid in zijn ogen.
25І воздав Господь Бог за мою щиру правду менї воздаяннєм, за мої чисті руки перед віччу в його, обмислив прещедро.
26Want voor getrouwen toont Gij U trouw, Voor rechtschapenen rechtschapen,
26З преподобним єси в милосердю його преподобен і сам ти. І правдивого в правдї своїй ублажаєш земними благами.
27Rein voor den reine, Maar voor de listigaards listig;
27З чистим серцем ти чист, і показуєш правду йому без утайки, а з олживим, зрадливим, лукавим, його ж робом ходиш і робиш.
28Want Gij redt het deemoedige volk, Maar vernedert hovaardige blikken.
28Заступаєшся ти за убогих в лихій їх годинї й тїснотї, очі ж гордих, неситих пихою загреб хилиш низько до долу.
29Gij zijt, o Jahweh, mijn lamp, Mijn God, die licht in mijn duisternis straalt;
29Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного.
30Met U durf ik de stormloop beginnen, Met mijn God de wallen bespringen.
30Я з тобою воюю, з тобою звойовую військо хоробре, і з тобою на тверджі потужні, на мури злїзаю високі.
31God! Volmaakt zijn Zijn wegen, Jahweh’s woord is gelouterd. Hij is voor allen een schild, Die vluchten tot Hem.
31Бог! у його дорога без хиби права, слово чисте у його; щит спасенний він тим, хто надїю в йому одному покладає;
32Wie toch is God, dan Jahweh alleen; Wie een rots, dan alleen onze God!
32Бо хто Бог, опріч Господа, Бога одного, і хто нам защита, опріч його сьвятого, єдиного Бога справдешнього в сьвітї?
33God! Hij omgordt mij met kracht, En baant mij een veilige weg;
33Він мене підперезує силою й путь менї рівно рівняє,
34Hij maakt mijn voeten vlug als hinden, En doet mij de hoogste toppen beklimmen;
34Робить ноги бистрими, як в оленя, й гори знижає високі;
35Hij oefent mijn handen ten strijde, Mijn armen tot het spannen van de koperen boog.
35Робить з рук моїх він самосїка-меча, з пліч — мідяного лука.
36Zo hebt Gij mij het schild van uw heil gereikt; Uw goedheid maakte mij groot.
36І щитом закриває спасенним, і милостю пишно величить.
37Gij hebt een weg voor mijn stappen gebaand, En mijn voeten wankelden niet.
37І ступнї розширяє мої, й нога не спіткнеться у мене.
38Ik vervolgde mijn vijanden, haalde ze in, En keerde niet terug, eer ik ze had verslagen.
38Я вганяю за ворогом прудко, хапаю, не дам улизнути,
39Ik heb ze verslagen, verpletterd, zodat ze niet opstaan, Maar onder mijn voet blijven liggen.
39І вирізую всїх до ноги, щоб на мене вже більш не вставали.
40Gij hebt mij met kracht omgord tot de strijd, Mijn tegenstanders voor mij doen bukken;
40Підперезуєш міццю мене, й лечу я до бою стрілою,
41Gij liet mij de rug van mijn vijanden zien. Mijn haters heb ik verdelgd.
41Бо женеш вороги сперед мене, я в пень їх запеклих рубаю.
42Nu huilen ze, maar niemand helpt: Tot Jahweh zelfs, maar Hij antwoordt hun niet;
42І кричать вони й квилять, нема їм підмоги й рятунку. Кричма квилять до Господа, нї! він мовчить і до них не озветься.
43Ik vermaal ze als stof der aarde, Vertrap en vertreed ze als slijk op de straten.
43Й розкидую їх, розсипаю, мов землю, мов порох по вітру; я топчу їх ногами, мішу, як грязюку в багнї, у калюжі.
44Gij hebt mij gered uit de strijd met de volkeren. En mij aan het hoofd van de naties gesteld: Volkeren, die ik niet kende, werden mij dienstbaar,
44Рятував ти від змовин мене, уберіг і від бунту слїпого, і зробив головою язиків чужих, боввохвальників страннїх.
45Vreemden brachten mij hulde; Nauwelijks hadden ze van mij gehoord, Of ze gehoorzaamden mij;
45Люди — народи страннї, язицї чужі, боввохвалцї непевні, що не знав їх, не відав, вони тепер служать менї, послухають.
46Anderen lagen uitgeput neer, En kropen sidderend uit hun burchten.
46Чужий рід, чужа віра, леститься до мене, менї догоджає, й тремтять вороги чужоземцї по тверджених замках високих.
47Leve Jahweh! Gezegend mijn Rots; Hoogverheven de God, de Rots van mijn heil!
47Жив Господь і прославлена скеля моя й защита спасенна,
48Gij hebt mij gewroken, o God, Volkeren aan mij onderworpen;
48Бог, що помсту мою взяв на себе, піддавши народи під мене,
49Mij van mijn grimmigen vijand verlost, Zege over mijn bestrijders verleend, mij van geweldenaars bevrijd.
49Що вхопив мене з рук в супостат і підняв мене в гору, і від зрадника з серцем запеклим, лихим, слобонив мою душу!
50Daarom wil ik U prijzen, o Jahweh, Uw naam verheerlijken onder de volken!
50Тим я, Господи, буду в язицїх невірних тебе прославляти, й твоє імя, прізвище в псальмах, величнїх піснях восьпівати.
51Machtige hulp verleent Hij zijn koning, En genade aan zijn Gezalfde, Aan David en zijn geslacht Voor altijd!
51Бо цареві свойму ти на подуж підмогу велику являєш, й Давиду помазанцеві й його роду по вік призначаєш.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.