دوم سموئیل 22
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1و داود در روزی که خداوند او را ازدست جمیع دشمنانش و از دست شاول رهایی داد، کلمات این سرود را برای خداوند انشا نمود.
1І засьпівав Давид Господеві того часу, як Господь вирятував його з рук у всїх ворогів його й з руки Саулової, й промовив:
2و گفت: «خداوند صخره من و قلعه من و رهاننده من است.
2Господь — скеля моя у тїснотї моїй, захищає — рятує.
3خدای صخره من که بر او توکل خواهم نمود، سپر من و شاخ نجاتم، برج بلند و ملجای من، ای نجاتدهنده من، مرا از ظلم خواهی رهانید.
3Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.
4خداوند را که سزاوار کل حمد است، خواهم خواند. پس از دشمنان خود خلاصی خواهم یافت.
4Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.
5زیرا که موجهای موت مرا احاطه نموده، وسیلهای عصیان مرا ترسانیده بود.
5Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.
6رسنهای گور مرا احاطه نمودند. دامهای موت مرا دریافتند.
6Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.
7در تنگی خود خداوند را خواندم. و نزد خدای خویش دعا نمودم. و او آواز مرا از هیکل خودشنید. و استغاثه من به گوش وی رسید.
7І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.
8آنگاه زمین متزلزل و مرتعش گردید. واساسهای آسمان بلرزیدند. و از حدت خشم اومتحرک گردیدند.
8Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.
9از بینی وی دود متصاعد شد. و از دهان او آتش سوزان درآمد و اخگرها از آن افروخته گردید.
9Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.
10و او آسمانها را خم کرده، نزول فرمود. وتاریکی غلیظ زیر پایهایش بود.
10Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;
11بر کروبین سوار شده، پرواز نمود. و بر بالهای باد نمایان گردید.
11Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.
12ظلمت را به اطراف خود سایبانها ساخت. واجتماع آبها و ابرهای متراکم افلاک را.
12Обгорнувся-закутавсь у шату — у тьму водяну, в чорну хмару.
13از درخشندگیای که پیش روی وی بود، اخگرهای آتش افروخته گردید.
13Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;
14خداوند از آسمان رعد نمود. و حضرت اعلی آواز خویش را مسموع گردانید.
14Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.
15تیرها فرستاده، ایشان را پراکنده ساخت. و برق را جهانیده، ایشان را سراسیمه گردانید.
15Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.
16پس عمق های دریا ظاهر شد. و اساسهای ربع مسکون منکشف گردید. از توبیخ خداوند و ازنفخه باد بینی وی.
16І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.
17از اعلی علیین فرستاده، مرا گرفت. و از آبهای بسیار مرا بیرون کشید.
17І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих
18مرا از دشمنان زورآورم رهایی داد. و ازمبغضانم، چونکه از من قویتر بودند.
18Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.
19در روز شقاوت من، ایشان مرا دریافته بودند. لیکن خداوند تکیه گاه من بود.
19Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,
20مرا به مکان وسیع بیرون آورد. و مرا خلاصی داد چونکه به من رغبت میداشت.
20На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.
21پس خداوند مرا به حسب عدالتم جزا خواهدداد. و به حسب پاکیزگی دستم مرا مکافات خواهد رسانید.
21І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.
22زیرا که طریق های خداوند را حفظ نمودم. و ازخدای خویش عصیان نورزیدم.
22Бо путями Господнїми твердо ходив я, цураючись кривди; не чинив я ледачого ледарства проти спасенного слова.
23چونکه جمیع احکام او در مد نظر من است. واز فرایض او انحراف نورزیدم.
23Всї закони Господнї перед віччу в мене стоять що години. Не звертаю й праворуч із них, а не то, щоб лїворуч звертати.
24و به حضور او کامل شدم. و از عصیان ورزیدن، خویشتن را بازداشتم.
24Непорочен і чист перед ним був устами я й серцем. Над усе я гріха й переступу Божої волї берігся.
25بنابراین خداوند مرا به حسب عدالتم جزا داد. و برحسب صداقتی که در نظر وی داشتم.
25І воздав Господь Бог за мою щиру правду менї воздаяннєм, за мої чисті руки перед віччу в його, обмислив прещедро.
26با شخص رحیم، خویشتن را رحیم خواهی نمود. و با مرد کامل با کاملیت رفتار خواهی کرد.
26З преподобним єси в милосердю його преподобен і сам ти. І правдивого в правдї своїй ублажаєш земними благами.
27با شخص طاهر به طهارت عمل خواهی نمود. و با کج خلقان مخالفت خواهی کرد.
27З чистим серцем ти чист, і показуєш правду йому без утайки, а з олживим, зрадливим, лукавим, його ж робом ходиш і робиш.
28و قوم مستمند را نجات خواهی داد. اماچشمان تو بر متکبران است تا ایشان را پست گردانی.
28Заступаєшся ти за убогих в лихій їх годинї й тїснотї, очі ж гордих, неситих пихою загреб хилиш низько до долу.
29زیرا که توای خداوند، نور من هستی. وخداوند، تاریکی مرا به روشنایی مبدل خواهدساخت.
29Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного.
30زیرا که به استعانت تو بر لشکری تاخت آوردم. و به مدد خدای خود بر حصارها جست وخیز نمودم.
30Я з тобою воюю, з тобою звойовую військо хоробре, і з тобою на тверджі потужні, на мури злїзаю високі.
31و اما خدا، طریق وی کامل است؛ و کلام خداوند مصفا؛ و او برای جمیع متوکلانش سپرمی باشد.
31Бог! у його дорога без хиби права, слово чисте у його; щит спасенний він тим, хто надїю в йому одному покладає;
32زیرا کیست خدا غیر از یهوه؟ و کیست صخره غیر از خدای ما؟
32Бо хто Бог, опріч Господа, Бога одного, і хто нам защита, опріч його сьвятого, єдиного Бога справдешнього в сьвітї?
33خدا قلعه استوار من است. و طریق مرا کامل می سازد.
33Він мене підперезує силою й путь менї рівно рівняє,
34و پایهایم را مثل پای غزال میگرداند، و مرا برمکانهای بلندم برپا میدارد.
34Робить ноги бистрими, як в оленя, й гори знижає високі;
35دستهای مرا به جنگ تعلیم میدهد، و به بازوی خود کمان برنجین را میکشم.
35Робить з рук моїх він самосїка-меча, з пліч — мідяного лука.
36و سپر نجات خود را به من خواهی داد، و لطف تو مرا بزرگ خواهد ساخت.
36І щитом закриває спасенним, і милостю пишно величить.
37قدمهای مرا در زیر من وسعت دادی که پایهایم نلغزید.
37І ступнї розширяє мої, й нога не спіткнеться у мене.
38دشمنان خود را تعاقب نموده، ایشان را هلاک خواهم ساخت، و تا نابود نشوند بر نخواهم گشت.
38Я вганяю за ворогом прудко, хапаю, не дам улизнути,
39ایشان را خراب کرده، خرد خواهم ساخت تادیگر برنخیزند، و زیر پایهایم خواهند افتاد.
39І вирізую всїх до ноги, щоб на мене вже більш не вставали.
40زیرا کمر مرا برای جنگ به قوت خواهی بست، و آنانی را که به ضد من برخیزند در زیر من خم خواهی ساخت.
40Підперезуєш міццю мене, й лечу я до бою стрілою,
41و دشمنانم را پیش من منهزم خواهی کرد تاخصمان خود را منقطع سازم.
41Бо женеш вороги сперед мене, я в пень їх запеклих рубаю.
42فریاد برمی آورند، اما رهانندهای نیست؛ و به سوی خداوند، لیکن ایشان را اجابت نخواهدکرد.
42І кричать вони й квилять, нема їм підмоги й рятунку. Кричма квилять до Господа, нї! він мовчить і до них не озветься.
43پس ایشان را مثل غبار زمین نرم میکنم. و مثل گل کوچهها کوبیده، پایمال میسازم.
43Й розкидую їх, розсипаю, мов землю, мов порох по вітру; я топчу їх ногами, мішу, як грязюку в багнї, у калюжі.
44و تو مرا از مخاصمات قوم من خواهی رهانید، و مرا برای سرداری امتها حفظ خواهی کرد، وقومی را که نشناخته بودم، مرا بندگی خواهندنمود.
44Рятував ти від змовин мене, уберіг і від бунту слїпого, і зробив головою язиків чужих, боввохвальників страннїх.
45غریبان نزد من تذلل خواهند کرد و به مجردشنیدن من، مرا اطاعت خواهند نمود.
45Люди — народи страннї, язицї чужі, боввохвалцї непевні, що не знав їх, не відав, вони тепер служать менї, послухають.
46غریبان پژمرده خواهند گردید و از مکان های مخفی خود با ترس بیرون خواهند آمد.
46Чужий рід, чужа віра, леститься до мене, менї догоджає, й тремтять вороги чужоземцї по тверджених замках високих.
47خداوند زنده است و صخره من متبارک وخدای صخره نجات من متعال باد.
47Жив Господь і прославлена скеля моя й защита спасенна,
48ای خدایی که برای من انتقام میکشی و قومهارا زیر من پست میسازی.
48Бог, що помсту мою взяв на себе, піддавши народи під мене,
49و مرا از دست دشمنانم بیرون میآوری و برمقاومت کنندگانم مرا بلند میگردانی. تو مرا ازمرد ظالم خلاصی خواهی داد.
49Що вхопив мене з рук в супостат і підняв мене в гору, і від зрадника з серцем запеклим, лихим, слобонив мою душу!
50بنابراینای خداوند، تو را در میان امتها حمدخواهم گفت. و به نام تو ترنم خواهم نمود.
50Тим я, Господи, буду в язицїх невірних тебе прославляти, й твоє імя, прізвище в псальмах, величнїх піснях восьпівати.
51نجات عظیمی برای پادشاه خود مینماید. وبرای مسیح خویش رحمت را پدید میآورد. به جهت داود و ذریت وی تا ابدالاباد.»
51Бо цареві свойму ти на подуж підмогу велику являєш, й Давиду помазанцеві й його роду по вік призначаєш.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.