Вторая книга Царств 22
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1И воспел Давид песнь Господу в день, когда Господь избавил его от руки всех врагов его и от руки Саула, и сказал:
1І засьпівав Давид Господеві того часу, як Господь вирятував його з рук у всїх ворогів його й з руки Саулової, й промовив:
2Господь - твердыня моя и крепость моя и избавитель мой.
2Господь — скеля моя у тїснотї моїй, захищає — рятує.
3Бог мой - скала моя; на Него я уповаю; щит мой, рог спасения моего, ограждение мое и убежище мое; Спаситель мой, от бед Ты избавил меня!
3Він мій Бог і затула моя, й до його втекаю я в нуждї. Він мій щит, ріг спасення мого, він мій тверджений замок про втеки. Визволяє мене він з потали, з ворожої волї й сили.
4Призову Господа достопоклоняемого и от врагов моих спасусь.
4Обізвусь до всехвального Бога, й він вороги мої боре.
5Объяли меня волны смерти, и потоки беззакония устрашили меня;
5Смерть, як води, мене обняла, зло на мене реве бурчаками.
6цепи ада облегли меня, и сети смерти опутали меня.
6Ланцюги свої пекло на мене кує, й тенета готує.
7Но в тесноте моей я призвал Господа и к Богу моему воззвал, и Он услышал из святого чертога Своего голос мой, и вопль мой дошел до слуха Его.
7І в скорботї моїй заквилив я до Господа, кричма заплакав. І почув він мене із палати своєї, почув він мій голос, і дійшов до ушей його крик мій й плач, й квиленнє-благаннє.
8Потряслась, всколебалась земля, дрогнули и подвиглись основания небес, ибо разгневался на них Господь.
8Позирне, й земля захиталась, і небо здвигнулось в основах. Бо тяжким він гнївом закипів, загорівсь, запалав несказанним.
9Поднялся дым от гнева Его и из уст Его огонь поядающий; горящие угли сыпались от Него.
9Із ніздер устав дим, з роту вугльом жеврющим і поломєм жарко жахнуло.
10Наклонил Он небеса и сошел; и мрак под ногами Его;
10Прихилив небеса та й зійшов; чорний мрак під ногами у його;
11и воссел на херувимов, и полетел, и понесся на крыльях ветра;
11Під ним дух Херубим; він летить крильми вітру в хуртовинї-бурі.
12и мраком покрыл Себя, как сению, сгустив воды облаков небесных;
12Обгорнувся-закутавсь у шату — у тьму водяну, в чорну хмару.
13от блистания пред Ним разгорались угли огненные.
13Як сяйне, як дихне, летить гряд, летить жар, летить жупел жерущий;
14Возгремел с небес Господь, и Всевышний дал глас Свой;
14Загрімів Господь з неба, подав голос Бог всемогущий, найвишчий.
15пустил стрелы и рассеял их; блеснул молниею и истребил их.
15Метнув стрільми й роспудив їх різно; блиснув блискавками й злякались.
16И открылись источники моря, обнажились основания вселенной от грозного гласа Господа, от дуновения духа гнева Его.
16І відкрилося оку дно в морі, розверзлись у горах утроби від страшенного гласу, від грому грізного, від духу гнївного.
17Простер Он руку с высоты и взял меня, и извлек меня из вод многих;
17І простїг він з високого неба правицю, й мене з вод великих
18избавил меня от врага моего сильного, от ненавидящих меня, которые были сильнее меня.
18Із неситої злостї, з пучини, з безоднї ворожої витяг.
19Они восстали на меня в день бедствия моего; но Господь был опорою для меня
19Вони встали на мене в недолї, Господь же менї дав підмогу,
20и вывел меня на пространное место, избавил меня, ибо Он благоволит ко мне.
20На простір мене вивів з тїсноти й вирвав із рук беззаконних.
21Воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих вознаградил меня.
21І воздав менї Бог по моїй щирій правдї всї блага на сьвітї, наградив він мене за мої чисті руки своїм воздаяннєм.
22Ибо я хранил пути Господа и не был нечестивым пред Богом моим,
22Бо путями Господнїми твердо ходив я, цураючись кривди; не чинив я ледачого ледарства проти спасенного слова.
23ибо все заповеди Его предо мною, и от уставов Его я не отступал,
23Всї закони Господнї перед віччу в мене стоять що години. Не звертаю й праворуч із них, а не то, щоб лїворуч звертати.
24и был непорочен пред Ним, и остерегался, чтобы не согрешить мне.
24Непорочен і чист перед ним був устами я й серцем. Над усе я гріха й переступу Божої волї берігся.
25И воздал мне Господь по правде моей, по чистоте моей пред очами Его.
25І воздав Господь Бог за мою щиру правду менї воздаяннєм, за мої чисті руки перед віччу в його, обмислив прещедро.
26С милостивым Ты поступаешь милостиво, с мужем искренним - искренно,
26З преподобним єси в милосердю його преподобен і сам ти. І правдивого в правдї своїй ублажаєш земними благами.
27с чистым - чисто, а с лукавым - по лукавству его.
27З чистим серцем ти чист, і показуєш правду йому без утайки, а з олживим, зрадливим, лукавим, його ж робом ходиш і робиш.
28Людей угнетенных Ты спасаешь и взором Своим унижаешь надменных.
28Заступаєшся ти за убогих в лихій їх годинї й тїснотї, очі ж гордих, неситих пихою загреб хилиш низько до долу.
29Ты, Господи, светильник мой; Господь просвещает тьму мою.
29Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного.
30С Тобою я поражаю войско; с Богом моим восхожу на стену.
30Я з тобою воюю, з тобою звойовую військо хоробре, і з тобою на тверджі потужні, на мури злїзаю високі.
31Бог! - непорочен путь Его, чисто слово Господа, щит Он для всех, надеющихся на Него.
31Бог! у його дорога без хиби права, слово чисте у його; щит спасенний він тим, хто надїю в йому одному покладає;
32Ибо кто Бог, кроме Господа, и кто защита, кроме Бога нашего?
32Бо хто Бог, опріч Господа, Бога одного, і хто нам защита, опріч його сьвятого, єдиного Бога справдешнього в сьвітї?
33Бог препоясует меня силою, устрояет мне верный путь;
33Він мене підперезує силою й путь менї рівно рівняє,
34делает ноги мои, как оленьи, и на высотах поставляет меня;
34Робить ноги бистрими, як в оленя, й гори знижає високі;
35научает руки мои брани и мышцы мои напрягает, как медный лук.
35Робить з рук моїх він самосїка-меча, з пліч — мідяного лука.
36Ты даешь мне щит спасения Твоего, и милость Твоя возвеличивает меня.
36І щитом закриває спасенним, і милостю пишно величить.
37Ты расширяешь шаг мой подо мною, и не колеблются ноги мои.
37І ступнї розширяє мої, й нога не спіткнеться у мене.
38Я гоняюсь за врагами моими и истребляю их, и не возвращаюсь, доколе не уничтожу их;
38Я вганяю за ворогом прудко, хапаю, не дам улизнути,
39и истребляю их и поражаю их, и не встают и падают под ноги мои.
39І вирізую всїх до ноги, щоб на мене вже більш не вставали.
40Ты препоясываешь меня силою для войны и низлагаешь предо мною восстающих на меня;
40Підперезуєш міццю мене, й лечу я до бою стрілою,
41Ты обращаешь ко мне тыл врагов моих, и я истребляю ненавидящих меня.
41Бо женеш вороги сперед мене, я в пень їх запеклих рубаю.
42Они взывают, но нет спасающего, - ко Господу, но Он не внемлет им.
42І кричать вони й квилять, нема їм підмоги й рятунку. Кричма квилять до Господа, нї! він мовчить і до них не озветься.
43Я рассеваю их, как прах земной, как грязь уличную мну их и топчу их.
43Й розкидую їх, розсипаю, мов землю, мов порох по вітру; я топчу їх ногами, мішу, як грязюку в багнї, у калюжі.
44Ты избавил меня от мятежа народа моего; Ты сохранил меня, чтоб быть мне главою над иноплеменниками; народ, которого я не знал, служит мне.
44Рятував ти від змовин мене, уберіг і від бунту слїпого, і зробив головою язиків чужих, боввохвальників страннїх.
45Иноплеменники ласкательствуют предо мною; по слуху обо мне повинуются мне.
45Люди — народи страннї, язицї чужі, боввохвалцї непевні, що не знав їх, не відав, вони тепер служать менї, послухають.
46Иноплеменники бледнеют и трепещут в укреплениях своих.
46Чужий рід, чужа віра, леститься до мене, менї догоджає, й тремтять вороги чужоземцї по тверджених замках високих.
47Жив Господь и благословен защитник мой! Да будет превознесен Бог, убежище спасения моего,
47Жив Господь і прославлена скеля моя й защита спасенна,
48Бог, мстящий за меня и покоряющий мне народы
48Бог, що помсту мою взяв на себе, піддавши народи під мене,
49и избавляющий меня от врагов моих! Над восстающими против меня Ты возвысил меня; от человека жестокого Ты избавил меня.
49Що вхопив мене з рук в супостат і підняв мене в гору, і від зрадника з серцем запеклим, лихим, слобонив мою душу!
50За то я буду славить Тебя, Господи, между иноплеменниками и буду петь имени Твоему,
50Тим я, Господи, буду в язицїх невірних тебе прославляти, й твоє імя, прізвище в псальмах, величнїх піснях восьпівати.
51величественно спасающий царя Своего и творящий милость помазаннику Своему Давиду и потомству его во веки!
51Бо цареві свойму ти на подуж підмогу велику являєш, й Давиду помазанцеві й його роду по вік призначаєш.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.