1 Мойсея 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1І одвідав Господь Сарру, так як рече, і сотворив Господь Саррі так, як глаголав.
1И Господ походи Сару, као што беше рекао и учини Господ Сари као што беше казао.
2І завагонївши Сарра, вродила Авраамові сина в старощах того часу, як і глаголав йому Господь.
2Јер затрудне и роди Сара Авраму сина у старости његовој у исто време кад каза Господ.
3І дав Авраам імя синові свойму, що вродивсь йому, що вродила йому Сарра, Ізаак.
3И Аврам надеде име сину који му се роди, ког му роди Сара, Исак.
4Обрізав же Авраам Ізаака, сина свого, у восьмий день, так як заповідав йому Бог.
4И обреза Аврам сина свог Исака кад би од осам дана, као што му заповеди Бог.
5Авраамові ж було сто год віку, як родивсь йому син його Ізаак.
5А Авраму беше сто година кад му се роди син Исак.
6Рече ж Сарра: Сьміх менї сотворив Господь; хто бо почує, сьміятиметься з мене.
6А Сара рече: Бог ми учини смех; ко год чује, смејаће ми се.
7І рече: Хто б то сповістив Авраамові, що молоком своїм годувати ме дитину Сарра? Бо в старостї його я родила сина.
7И рече: Ко би рекао Авраму да ће Сара дојити децу? Ипак му родих сина у старости његовој.
8І росло хлопятко, і відлучено його. І зробив Авраам бенкет великий того дня, як одлучено Ізаака.
8А кад дете дорасте да се одбије од сисе, учини Аврам велику гозбу онај дан кад одбише Исака од сисе.
9Як побачила Сарра, що син Агари, Египтянки, насьміхається з Ізаака,
9И Сара виде сина Агаре Мисирке, која га роди Авраму, где се подсмева;
10Каже Авраамові: Прожени сю рабиню й сина її; не наслїдувати ме бо син рабинї сієї з моїм сином Ізааком.
10па рече Авраму: Отерај ову робињу са сином њеним, јер син ове робиње неће бити наследник с мојим сином, с Исаком.
11Тяжко ж було чути слово се вельми Авраамові про сина його.
11А то Авраму би врло криво ради сина његовог.
12І рече Бог Авраамові: Нехай не буде тяжке тобі слово про хлопця і про рабиню. У всёму, що рече тобі Сарра, слухай гласу її; бо в Ізаацї наречеться тобі потомство.
12Али Бог рече Авраму: Немој да ти је криво ради детета и ради робиње твоје. Шта ти је год казала Сара, послушај; јер ће ти се у Исаку семе прозвати.
13Сина ж рабинї сієї народом великим сотворю його; бо насїннє твоє він.
13Али ћу и од сина робињиног учинити народ, јер је твоје семе.
14Устав же Авраам у ранцї, і взяв хлїба та бурдюк води та й оддав Агарі, і положив за плечима в неї хлопця, та й одпустив її. Вона ж одійшовши заблудила в Бейер-Себа пустинї.
14И Аврам устав ујутру рано, узе хлеба и мешину воде, и даде Агари метнувши јој на леђа, и дете, и отпусти је. А она отишавши луташе по пустињи вирсавској.
15Не стало ж води в бурдюцї, і покинь вона хлопця під ялиною.
15А кад неста воде у мешини, она баци дете под једно дрво,
16Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила.
16па отиде колико се може стрелом добацити, и седе према њему; јер говораше: Да не гледам како ће умрети дете. И седећи према њему стаде гласно плакати.
17Почув же Бог плач хлопячий, і кликне ангел Божий Агару з небес, і рече: Що тобі, Агаро? Не турбуйся; почув бо Бог плач хлопячий з місця, де воно тепер.
17А Бог чу глас детињи, и анђео Божји викну с неба Агару, и рече јој: Шта ти је Агаро? Не бој се, јер Бог чу глас детињи оданде где је.
18Устань, та возьми хлопя і держи на руцї твоїй; народом бо великим сотворю його.
18Устани, дигни дете и узми га у наручје; јер ћу од њега учинити велик народ.
19І відкрив Бог очі їй, і побачила криницю з водою, і пійшла й налила бурдюк води, та й напоїла хлопя.
19И Бог јој отвори очи, те угледа студенац; и отишавши напуни мешину воде, и напоји дете.
20І був Бог з хлопчиком, і виріс та й оселивсь у степу і був стрілець-лучник.
20И Бог беше с дететом, те одрасте, и живеше у пустињи и поста стрелац.
21І оселивсь у Фаран-степу, і взяла йому мати його жінку із землї Египецької.
21А живеше у пустињи Фарану. И мати га ожени из земље мисирске.
22Сталося ж того часу, що промовив Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, до Авраама, говорючи: Бог з тобою в усьому, що дїєш.
22У то време рече Авимелех и Фихол војвода његов Авраму говорећи: Бог је с тобом у свему што радиш.
23Оце ж клянись менї Богом, що не зрадиш мене, нї дїтей моїх, нї внуків моїх, а по правдї, як прихилен був я до тебе, так і ти будеш до мене, і до землї, де пробуваєш.
23Закуни ми се сада Богом да нећеш преварити мене ни сина мог ни унука мог него да ћеш добро онако како сам ја теби чинио и ти чинити мени и земљи у којој си дошљак.
24І рече Авраам: Кленусь.
24А Аврам рече: Хоћу се заклети.
25І докоряв Авраам Абимелеха, за колодязь водяний, що відняли раби Абимелехові.
25Али Аврам прекори Авимелеха за студенац, који узеше на силу слуге Авимелехове.
26І каже йому Абимелех: Не знаю, хто вчинив тобі дїло таке, нї ти менї не оповідав єси, нї я чував, тільки сьогоднї.
26А Авимелех рече: Не знам ко је то учинио; нити ми ти каза, нити чух до данас.
27І вилучив Авраам сїм овечок, да товару, та й дав Абимелехові, і вчинили вони обидва умову.
27Тада Аврам узе оваца и говеда, и даде Авимелеху, и ухвати веру међу собом.
28І поставив Авраам семеро ягниць овечих із отари окроме.
28А Аврам одлучи седам јагањаца из стада.
29І каже Абимелех Авраамові: Що се за семеро ягниць, що поставив єси окроме?
29А Авимелех рече Авраму: Шта ће оно седам јагањаца што си одлучио?
30І рече Авраам: Що семеро сих ягниць візьмеш у мене, нехай будуть менї сьвідоцтвом, що я викопав колодязь сей.
30А он одговори: Да примиш из моје руке оно седам јагањаца, да ми буде сведочанство да сам ја ископао овај студенац.
31Того й проложено прізвище місцеві тому: Бейер-Себа, колодязь клятьби; бо там клялись обидва.
31Отуда се прозва оно место Вирсавеја, јер се онде заклеше обојица.
32І вчинили вони вмову коло колодязя клятьби. Піднявся ж Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, та й вернулись у землю Филистимську.
32Тако ухватише веру на Вирсавеји. Тада се диже Авимелех и Фихол војвода његов, и вратише се у земљу филистејску.
33І посадив Авраам тамариску, і призвав там імя Господа Бога вічного.
33А Аврам посади луг на Вирсавеји, и онде призва име Господа Бога Вечног.
34Пробував же Авраам у землї Филистимській час довгий.
34И Аврам живеше као дошљак у земљи филистејској много времена.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.