1 Мойсея 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1І одвідав Господь Сарру, так як рече, і сотворив Господь Саррі так, як глаголав.
1O SENHOR visitou Sara como tinha dito, e o SENHOR fez a Sara como havia falado.
2І завагонївши Сарра, вродила Авраамові сина в старощах того часу, як і глаголав йому Господь.
2Sara concebeu e deu a Abraão um filho em sua velhice, no tempo determinado de que Deus lhe havia falado.
3І дав Авраам імя синові свойму, що вродивсь йому, що вродила йому Сарра, Ізаак.
3Abraão chamou o seu filho que lhe nasceu, que Sara lhe deu à luz, de Isaque.
4Обрізав же Авраам Ізаака, сина свого, у восьмий день, так як заповідав йому Бог.
4Abraão circuncidou seu filho, Isaque, quando ele tinha oito dias de idade, como Deus lhe havia ordenado.
5Авраамові ж було сто год віку, як родивсь йому син його Ізаак.
5Abraão tinha cem anos de idade quando seu filho, Isaque, lhe nasceu.
6Рече ж Сарра: Сьміх менї сотворив Господь; хто бо почує, сьміятиметься з мене.
6Sara disse: “Deus me fez rir. Todos os que ouvirem rirão comigo.”
7І рече: Хто б то сповістив Авраамові, що молоком своїм годувати ме дитину Сарра? Бо в старостї його я родила сина.
7Ela disse: “Quem diria a Abraão que Sara amamentaria filhos? Pois eu lhe dei um filho em sua velhice.”
8І росло хлопятко, і відлучено його. І зробив Авраам бенкет великий того дня, як одлучено Ізаака.
8O menino cresceu e foi desmamado. Abraão fez um grande banquete no dia em que Isaque foi desmamado.
9Як побачила Сарра, що син Агари, Египтянки, насьміхається з Ізаака,
9Sara viu o filho de Hagar, a egípcia, o qual ela tinha dado à luz a Abraão, zombando.
10Каже Авраамові: Прожени сю рабиню й сина її; не наслїдувати ме бо син рабинї сієї з моїм сином Ізааком.
10Por isso ela disse a Abraão: “Expulse esta serva e o seu filho! Pois o filho desta serva não será herdeiro com o meu filho, Isaque.”
11Тяжко ж було чути слово се вельми Авраамові про сина його.
11Isso pareceu muito mau aos olhos de Abraão por causa de seu filho.
12І рече Бог Авраамові: Нехай не буде тяжке тобі слово про хлопця і про рабиню. У всёму, що рече тобі Сарра, слухай гласу її; бо в Ізаацї наречеться тобі потомство.
12Deus disse a Abraão: “Não deixe que isso pareça mau aos seus olhos por causa do menino e por causa da sua serva. Em tudo o que Sara disser a você, ouça a voz dela. Pois a sua descendência será nomeada por meio de Isaque.
13Сина ж рабинї сієї народом великим сотворю його; бо насїннє твоє він.
13Eu também farei uma nação do filho da serva, porque ele é seu filho.”
14Устав же Авраам у ранцї, і взяв хлїба та бурдюк води та й оддав Агарі, і положив за плечима в неї хлопця, та й одпустив її. Вона ж одійшовши заблудила в Бейер-Себа пустинї.
14Abraão levantou-se de madrugada, pegou pão e um odre de água, e os deu a Hagar, colocando-os sobre o ombro dela; também lhe deu o menino e a despediu. Ela partiu e andou errante pelo deserto de Berseba.
15Не стало ж води в бурдюцї, і покинь вона хлопця під ялиною.
15A água do odre acabou, e ela colocou o menino debaixo de um dos arbustos.
16Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила.
16Ela foi e sentou-se em frente a ele, a uma boa distância, a cerca de um tiro de arco. Pois ela disse: “Não me deixe ver a morte do menino.” Ela sentou-se em frente a ele, levantou a sua voz e chorou.
17Почув же Бог плач хлопячий, і кликне ангел Божий Агару з небес, і рече: Що тобі, Агаро? Не турбуйся; почув бо Бог плач хлопячий з місця, де воно тепер.
17Deus ouviu a voz do menino. O anjo de Deus chamou Hagar do céu, e lhe disse: “O que a aflige, Hagar? Não tenha medo. Pois Deus ouviu a voz do menino onde ele está.
18Устань, та возьми хлопя і держи на руцї твоїй; народом бо великим сотворю його.
18Levante-se, erga o menino e segure-o com a sua mão. Pois eu farei dele uma grande nação.”
19І відкрив Бог очі їй, і побачила криницю з водою, і пійшла й налила бурдюк води, та й напоїла хлопя.
19Deus abriu os olhos dela, e ela viu um poço de água. Ela foi, encheu o odre com água e deu de beber ao menino.
20І був Бог з хлопчиком, і виріс та й оселивсь у степу і був стрілець-лучник.
20Deus estava com o menino, e ele cresceu. Ele viveu no deserto e, ao crescer, tornou-se arqueiro.
21І оселивсь у Фаран-степу, і взяла йому мати його жінку із землї Египецької.
21Ele viveu no deserto de Parã. Sua mãe conseguiu uma esposa para ele da terra do Egito.
22Сталося ж того часу, що промовив Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, до Авраама, говорючи: Бог з тобою в усьому, що дїєш.
22Naquele tempo, Abimeleque e Ficol, o capitão do seu exército, falaram a Abraão, dizendo: “Deus está com você em tudo o que você faz.
23Оце ж клянись менї Богом, що не зрадиш мене, нї дїтей моїх, нї внуків моїх, а по правдї, як прихилен був я до тебе, так і ти будеш до мене, і до землї, де пробуваєш.
23Agora, portanto, jure-me aqui por Deus que você não agirá falsamente comigo, nem com meu filho, nem com o filho do meu filho. Mas, de acordo com a bondade que eu lhe mostrei, você fará a mim e à terra na qual você tem vivido como estrangeiro.”
24І рече Авраам: Кленусь.
24Abraão disse: “Eu jurarei.”
25І докоряв Авраам Абимелеха, за колодязь водяний, що відняли раби Абимелехові.
25Abraão queixou-se a Abimeleque por causa de um poço de água, que os servos de Abimeleque haviam tomado à força.
26І каже йому Абимелех: Не знаю, хто вчинив тобі дїло таке, нї ти менї не оповідав єси, нї я чував, тільки сьогоднї.
26Abimeleque disse: “Eu não sei quem fez essa coisa. Você não me contou, e eu não ouvi falar disso até hoje.”
27І вилучив Авраам сїм овечок, да товару, та й дав Абимелехові, і вчинили вони обидва умову.
27Abraão pegou ovelhas e bois, e os deu a Abimeleque. Aqueles dois fizeram uma aliança.
28І поставив Авраам семеро ягниць овечих із отари окроме.
28Abraão pôs à parte sete cordeiras do rebanho.
29І каже Абимелех Авраамові: Що се за семеро ягниць, що поставив єси окроме?
29Abimeleque disse a Abraão: “O que significam estas sete cordeiras, que você pôs à parte?”
30І рече Авраам: Що семеро сих ягниць візьмеш у мене, нехай будуть менї сьвідоцтвом, що я викопав колодязь сей.
30Ele disse: “Você receberá estas sete cordeiras da minha mão, para que sirvam de testemunho para mim de que eu cavei este poço.”
31Того й проложено прізвище місцеві тому: Бейер-Себа, колодязь клятьби; бо там клялись обидва.
31Por isso ele chamou aquele lugar de Berseba, porque ambos fizeram um juramento ali.
32І вчинили вони вмову коло колодязя клятьби. Піднявся ж Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, та й вернулись у землю Филистимську.
32Assim eles fizeram uma aliança em Berseba. Abimeleque levantou-se com Ficol, o capitão do seu exército, e eles retornaram para a terra dos filisteus.
33І посадив Авраам тамариску, і призвав там імя Господа Бога вічного.
33Abraão plantou uma tamargueira em Berseba, e ali ele invocou o nome do SENHOR, o Deus Eterno.
34Пробував же Авраам у землї Филистимській час довгий.
34Abraão viveu como estrangeiro na terra dos filisteus por muitos dias.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.