1 Мойсея 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Прийшли ж обидва ангели в Содом у вечорі. Лот же седїв коло царини Содомської. Побачивши ж Лот, устав на зустріч їм, тай поклонився лицем до землї.
1Os dois anjos chegaram a Sodoma ao anoitecer. Ló estava sentado à porta de Sodoma. Ló os viu e levantou-se para ir ao encontro deles. Ele se prostrou com o rosto em terra,
2І рече: Оце ж, панове, завернїть у домівку раба вашого та спочиньте і ноги собі помийте, а як обутріє, верстати мете путь свою. Вони ж рекли: Нї ночуватимемо на улицї.
2e disse: “Vejam agora, meus senhores, por favor, entrem na casa do seu servo, passem a noite, lavem os seus pés, e poderão levantar-se cedo e seguir o seu caminho.” Eles disseram: “Não, mas passaremos a noite na praça.”
3І примусив їх, і ввійшли в господу його. І вчинив їм учту, і опрісноків напік їм, і попоїли.
3Ele insistiu muito com eles, e eles o acompanharam e entraram em sua casa. Ele lhes preparou um banquete, assou pães sem fermento, e eles comeram.
4Перед облягами ж обступили дом городяне Содомські, від молодика, тай до дїда, увесь народ укупі з усїх кутків.
4Mas, antes que se deitassem, os homens da cidade, os homens de Sodoma, cercaram a casa, tanto jovens quanto velhos, todo o povo de todos os lados.
5І гукали Лотові, і казали до його: Де люде, що ввійшли до тебе на ніч? Виведи їх до нас, розпізнаємо їх.
5Eles chamaram Ló e lhe disseram: “Onde estão os homens que vieram para a sua casa esta noite? Traga-os para fora a nós, para que tenhamos relações sexuais com eles.”
6Вийшов же до них Лот на рундук, і зачинив двері за собою.
6Ló saiu até eles à porta, e fechou a porta atrás de si.
7Каже ж до них: Нї, браттє! Не чинїте бо ледарства!
7Ele disse: “Por favor, meus irmãos, não ajam com tanta maldade.
8Є в мене дві дочцї, що не взнали мужа; виведу їх до вас, і робіть їм що любо вам, тільки людям сим не чинїте обиди; увійшли бо під стелю дому мого.
8Vejam agora, eu tenho duas filhas virgens. Por favor, deixem-me trazê-las para fora a vocês, e vocês podem fazer com elas o que lhes parecer bem. Apenas não façam nada a estes homens, porque eles vieram para debaixo da sombra do meu teto.”
9Вони ж кажуть йому: Геть із відсї! Прийшов сюди жити, та хочеш і суд судити. Ось ми ж навчимо тебе, ще лучче, нїж їх. І насильствовали чоловіка того, Лота, вельми, і підступили розбити двері.
9Eles disseram: “Afaste-se!” Então disseram: “Este indivíduo veio morar aqui como estrangeiro, e agora quer se colocar como juiz. Agora faremos pior a você do que a eles!” Eles pressionaram fortemente o homem, Ló, e se aproximaram para arrombar a porta.
10Та простягли мужі руки й утягли Лота до себе в будівлю, а двері в будівлї засунули.
10Mas os homens estenderam a mão, puxaram Ló para dentro da casa com eles, e fecharam a porta.
11На людей же, що були під дверима в будинку вдарили слїпотою, від мала тай до велика, і марно шукали вони дверей.
11Eles feriram com cegueira os homens que estavam à porta da casa, tanto os pequenos quanto os grandes, de modo que se cansaram de procurar a porta.
12Промовили ж мужі до Лота: Чи єсть у тебе тута зятї або сини твої або дочки твої? Або коли хто инший єсть у тебе в городї, всїх виведи із міста сього!
12Os homens disseram a Ló: “Você tem mais alguém aqui? Genros, seus filhos, suas filhas, e quem quer que você tenha na cidade, tire-os deste lugar;
13Бо ми погубимо се місто; бо знявсь угору лемент про його перед Господом, і послав нас Господь вигубити його.
13pois nós vamos destruir este lugar, porque o clamor contra eles se tornou tão grande diante do SENHOR que o SENHOR nos enviou para destruí-lo.”
14Вийшов же Лот і промовив до зятїв своїх, що побрали дочки його, і рече: Підіймайтесь та виходьте з міста сього; бо погубляє Господь город. Та здавалось, що жартує перед зятьми своїми.
14Ló saiu e falou com seus genros, que estavam noivos de suas filhas, e disse: “Levantem-se! Saiam deste lugar, pois o SENHOR destruirá a cidade!” Mas para seus genros pareceu que ele estava brincando.
15Як же зачервонїв ранок, принукали ангели Лота, глаголючи: Уставай, бери жену твою й двох дочок твоїх, що при тобі, та одходь, щоб і тобі не погибнути з беззаконними городянами.
15Quando amanheceu, os anjos apressaram Ló, dizendo: “Levante-se! Pegue sua mulher e suas duas filhas que estão aqui, para que você não seja consumido na iniquidade da cidade.”
16І стуманїв він, і взяли ангели за руку його, і за руку жінку його, і за руки двох дочок його; бо пощадив їх Господь, тай вивели їх, і поставили за городом.
16Mas ele hesitou; então os homens agarraram a sua mão, a mão de sua mulher e as mãos de suas duas filhas, sendo o SENHOR misericordioso para com ele; e eles o tiraram e o deixaram fora da cidade.
17І як повиводили їх геть, рече: Спасай твою душу. Не озирайсь, і не зупиняйся нїде в усїй околицї сїй. У гори втїкай, щоб і тобі не згинути.
17Aconteceu que, quando os haviam tirado para fora, um deles disse: “Fuja por sua vida! Não olhe para trás, e não fique em nenhum lugar da planície. Fuja para as montanhas, para que você não seja consumido!”
18Рече ж до них Лот: Благаю тебе, пане!
18Ló lhes disse: “Ah, não, meu senhor.
19Що знайшов раб твій ласку в очах твоїх, і велика милость твоя, що показав до мене, що вирятував душу мою, я ж не здолїю рятуватись у горах, щоб не наздогнала мене лиха година, та не вмерти менї.
19Veja agora, o seu servo encontrou favor aos seus olhos, e o senhor engrandeceu a sua bondade, que me demonstrou ao salvar a minha vida. Eu não posso fugir para a montanha, para que o mal não me alcance, e eu morra.
20А, споглянь городок сей близько, побіжу я туди; він маленький, дак і душа моя сохраниться.
20Veja agora, esta cidade está perto para fugir, e é pequena. Ah, deixe-me fugir para lá (não é ela pequena?), e a minha alma viverá.”
21І рече йому: Оце ж я зглянусь на тебе і в сьому, що не погублю городка, що про його мовляв еси.
21Ele lhe disse: “Eis que atendi ao seu pedido também quanto a isso, de modo que não destruirei a cidade da qual você falou.
22Хапайся ж рятуватись тамо; не можу бо чинити нїчого, докіль увійдеш туди. Тим і проложено містечку тому прізвище Сигор.
22Apresse-se, fuja para lá, pois nada posso fazer até que você chegue lá.” Por isso o nome da cidade foi chamado Zoar.
23Сонце зійшло вже над землю, як Лот увійшов у Сигор.
23O sol havia nascido sobre a terra quando Ló chegou a Zoar.
24І бурхонув Господь на Содом та Гоморру сїркою та поломєм од Господа з небес,
24Então o SENHOR fez chover sobre Sodoma e sobre Gomorra enxofre e fogo da parte do SENHOR, desde o céu.
25І перевертав городи сї і всю околицю, і всїх осадників городських, і все, що росло з землї.
25Ele destruiu aquelas cidades, toda a planície, todos os habitantes das cidades, e o que nascia na terra.
26І озирнулась жінка його позад його, та й обернулась у стовна соляного.
26Mas a mulher de Ló olhou para trás dele, e ela se tornou uma estátua de sal.
27Устав же Авраам у ранцї, пійшов на місце, де стояв перед Господом.
27Abraão levantou-se de madrugada e foi ao lugar onde havia estado diante do SENHOR.
28І позирнув на Содом і Гоморру, і на околицю, аж се здіймається дим од землї, як дим із печі.
28Ele olhou para Sodoma e Gomorra, e para toda a terra da planície, e viu que a fumaça da terra subia como a fumaça de uma fornalha.
29І було, як руйновав Бог в українї тій городи, спогадав Бог Авраама, і вислав Лота з руйновища, як руйновав городи, що жив у них Лот.
29Quando Deus destruiu as cidades da planície, Deus se lembrou de Abraão, e tirou Ló do meio da destruição, quando destruiu as cidades nas quais Ló morava.
30Зійшов же Лот із Сигори, та й осївсь на горі сам і дві дочки його; боявся бо жити в Сигорі, та й оселивсь у печері сам і дочки його з ним.
30Ló subiu de Zoar e foi morar na montanha, e suas duas filhas com ele; pois ele teve medo de morar em Zoar. Ele morou em uma caverna com suas duas filhas.
31Озветься ж старша до меньшої: Панотець наш старий собі, і нема нїкого на землї, щоб увійшов до нас всьогосьвітнїм звичаєм.
31A primogênita disse à mais nova: “Nosso pai está velho, e não há nenhum homem na terra para se unir a nós segundo o costume de toda a terra.
32Ходи сюди лишень, упиймо вином панотця нашого, та переспимо з ним, та й переховаємо рід від панотця нашого.
32Venha, vamos dar vinho ao nosso pai para beber, e nos deitaremos com ele, para que possamos preservar a descendência do nosso pai.”
33Упоїли ж отця свого вином тієї ночі, і ввійшовши старша, переспала з отцем своїм тієї ночі. І не постеріг він, як вона переспала, і як устала.
33Elas deram vinho ao seu pai para beber naquela noite; e a primogênita entrou e se deitou com o seu pai. Ele não percebeu quando ela se deitou, nem quando se levantou.
34Було ж у ранцї, що каже старша меньшій: Оце ж переспала я вчора з панотцем нашим. Упоїмо його вином і сієї ночі, а ти ввійшовши, переспи з ним, та й переховаймо від панотця нашого рід наш.
34Aconteceu no dia seguinte que a primogênita disse à mais nova: “Eis que na noite passada eu me deitei com o meu pai. Vamos dar-lhe vinho para beber de novo esta noite. Você entra e se deita com ele, para que possamos preservar a descendência do nosso pai.”
35Упоїли ж і тієї ночі отця свого вином, і ввійшовши меньша, переспала з отцем своїм. І не постеріг він, як переспала, і як устала.
35Elas deram vinho ao seu pai para beber também naquela noite. A mais nova foi e se deitou com ele. Ele não percebeu quando ela se deitou, nem quando se levantou.
36І завагонїли обидві дочки Лотові тодї від отця свого.
36Assim, ambas as filhas de Ló engravidaram do seu pai.
37І вродила старша сина, і дала імя йому Моав. Се праотець Моавіїв по сей день.
37A primogênita deu à luz um filho e o chamou de Moabe. Ele é o pai dos moabitas até o dia de hoje.
38Уродила ж і меньша сина, і дала імя йому: Бен-Аммій. Се праотець Аммоніїв по сей день.
38A mais nova também deu à luz um filho e o chamou de Ben-Ami. Ele é o pai dos filhos de Amom até o dia de hoje.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.