1 Мойсея 50
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1І впав Йосиф на лице панотцеві свойму, плакав по йому і цїлував його.
1José lançou-se sobre o rosto de seu pai, chorou sobre ele e o beijou.
2І повелїв Йосиф слугам-лїкарям своїм бальзамувати панотця свого, і набальзамували лїкарі Ізраїля.
2José ordenou aos seus servos, os médicos, que embalsamassem seu pai; e os médicos embalsamaram Israel.
3І сповнилось йому сорок день, бо стілько день лїчять про тих, що набальзамовали, і плакавсь по йому Египет сїмдесять день.
3Quarenta dias foram dedicados a ele, pois esse é o número de dias que se leva para embalsamar. Os egípcios choraram por Israel durante setenta dias.
4Як же минули плакальні днї, каже Йосиф домові Фараоновому і промовив: Коли знайшов я ласку в вас ув очу, прошу вас, промовте в слух Фараонові слово таке:
4Passados os dias de choro por ele, José falou aos oficiais do Faraó, dizendo: “Se agora encontrei favor aos seus olhos, por favor, falem aos ouvidos do Faraó, dizendo:
5Панотець мій закляв мене говорючи: Се я вміраю. У гробовищі мойму, що купив я в Канаан землї, там поховай мене. Так оце благаю тебе, пусти мене ійти, та поховати панотця мого, і вернусь.
5'Meu pai me fez jurar, dizendo: “Eis que estou morrendo. Sepulte-me no meu túmulo que cavei para mim na terra de Canaã.” Agora, portanto, por favor, deixe-me subir e sepultar meu pai, e eu voltarei.'”
6І каже Фараон: Іди й поховай отця твого по слову клятьби твоєї:
6O Faraó disse: “Suba e sepulte seu pai, exatamente como ele o fez jurar.”
7І пійшов Йосиф ховати батька свого, і піднялись із ним усї дворяне Фараонові, дуки господи його й усї дуки землї Египецької,
7José subiu para sepultar seu pai; e com ele subiram todos os servos do Faraó, os anciãos de sua casa, todos os anciãos da terra do Egito,
8І ввесь дом Йосифів і його батька дом, тільки малеча їх, та вівцї їх, да товарина їх, позоставались у Госен землї.
8toda a casa de José, seus irmãos e a casa de seu pai. Apenas as suas crianças, os seus rebanhos e o seu gado eles deixaram na terra de Gósen.
9І пїднялись із ними й колесницї й комонник, була громада велика вельми.
9Subiram com ele tanto carros quanto cavaleiros. Era uma comitiva muito grande.
10І прийшли аж до току Атадового, що по тім боцї Йорданї, і ридали там риданнєм великим і тяжким вельми. І зробив там голосїннє панотцеві свойму семиденне.
10Eles chegaram à eira de Atade, que fica além do Jordão, e ali lamentaram com um pranto muito grande e profundo. Ele pranteou por seu pai durante sete dias.
11І бачили осадники Канаанські, похорон коло току Атадового й мовляли: Гіркі сї поминки Египтянів! Тим і проложено врочищу тому прізвище Авель-Мизраїм, по тім боцї Йорданї.
11Quando os habitantes da terra, os cananeus, viram o pranto na eira de Atade, disseram: “Este é um pranto doloroso dos egípcios.” Por isso, o seu nome foi chamado Abel-Mizraim, que fica além do Jordão.
12І вчинили йому так синове його, як він заповідав.
12Seus filhos fizeram com ele exatamente como ele lhes havia ordenado,
13Бо взяли його синове його в землю Канаанську, та й поховали його в печері на Макпелевому полї, що купив Авраам з полем у державу на гробовище у Ефрона Гетя проти Мамрїйщини.
13pois seus filhos o levaram para a terra de Canaã e o sepultaram na caverna do campo de Macpela, que Abraão comprou junto com o campo, como propriedade para local de sepultamento, de Efrom, o hitita, perto de Manre.
14І вернувсь Йосиф у Египет сам і браттє його і всї що піднялись із ним ховати батька його.
14José voltou para o Egito — ele, seus irmãos e todos os que subiram com ele para sepultar seu pai, depois que ele havia sepultado seu pai.
15Бачивши ж браттє Йосифове, що помер отець їх, мовляли: Може, зненавидить нас Йосиф, і віддячить нам за все зло, що заподїяли йому.
15Quando os irmãos de José viram que seu pai estava morto, disseram: “Pode ser que José nos odeie e nos retribua totalmente por todo o mal que lhe fizemos.”
16І послали посли до Йосифа говорючи: Панотець заповідав перед смертю своєю так:
16Eles enviaram uma mensagem a José, dizendo: “Seu pai ordenou antes de morrer, dizendo:
17Ось як промовте до Йосифа: Прости братам твоїм переступ їх і гріх їх, що вони тобі заподїяли зло. Благаємо ж тебе, прости переступ рабам Бога батька твого. І плакавсь Йосиф, як промовляли вони до його.
17'Vocês dirão a José: “Agora, por favor, perdoe a desobediência de seus irmãos e o pecado deles, porque eles lhe fizeram o mal.”' Agora, por favor, perdoe a desobediência dos servos do Deus de seu pai.” José chorou quando lhe falaram.
18І прийшли до його самі брати його, і впавши перед його лицем, промовляли: Се — ми раби в тебе.
18Seus irmãos também foram e se prostraram diante do seu rosto; e disseram: “Eis que somos seus servos.”
19І каже до них Йосиф: Не лякайтесь; хиба я замість Бога?
19José lhes disse: “Não tenham medo, pois estou eu no lugar de Deus?
20Хоч ви змовлялись проти мене, та Бог те обернув на добре, щоб так було, як тепер, і вирятувалось много людей у голоднечу.
20Quanto a vocês, vocês planejaram o mal contra mim, mas Deus o planejou para o bem, para conservar muitas pessoas vivas, como está acontecendo hoje.
21Тим же то не лякайтесь тепер. Я годувати му й вас і малечу вашу. І втїшив їх і промовляв до них прихильно.
21Agora, portanto, não tenham medo. Eu sustentarei vocês e as suas crianças.” Ele os consolou e lhes falou com bondade.
22І пробував Йосиф в Египтї сам і батька його дїти. І пожив Йосиф сто і десять років.
22José habitou no Egito, ele e a casa de seu pai. José viveu cento e dez anos.
23І вбачав Йосиф Ефраїмові дїти до третього роду; сини ж Махирова, сина Манассїєвого, роджались на колїна Йосифові.
23José viu os filhos de Efraim até a terceira geração. Os filhos também de Maquir, filho de Manassés, nasceram sobre os joelhos de José.
24І каже Йосиф браттю свойму говорючи: Я вміраю, Бог же навідається до вас і виведе вас із землї сієї в землю, що про неї клявся отцям нашим Авраамові, Ізаакові й Яковові.
24José disse a seus irmãos: “Eu estou morrendo, mas Deus certamente visitará vocês, e os fará subir desta terra para a terra que ele jurou a Abraão, a Isaque e a Jacó.”
25І закляв Йосиф сини Ізраїлеві, говорючи: Бог певно навідається до вас, а ви винесїть і костї мої звідсї з вами.
25José fez os filhos de Israel prestarem juramento, dizendo: “Deus certamente visitará vocês, e vocês levarão os meus ossos daqui.”
26І скіньчивсь Йосиф бувши лїт ста і десяти, і набальзамували вони його, та й положили його в трумну в Египтї.
26Assim José morreu, tendo cento e dez anos de idade, e eles o embalsamaram, e ele foi colocado em um caixão no Egito.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.