1 Мойсея 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І одвідав Господь Сарру, так як рече, і сотворив Господь Саррі так, як глаголав.
1And the Lord visited Sara, as he had promised: and fulfilled what he had spoken.
2І завагонївши Сарра, вродила Авраамові сина в старощах того часу, як і глаголав йому Господь.
2And she conceived and bore a son in her old age, at the time that God had foretold her.
3І дав Авраам імя синові свойму, що вродивсь йому, що вродила йому Сарра, Ізаак.
3And Abraham called the name of his son, whom Sara bore him, Isaac.
4Обрізав же Авраам Ізаака, сина свого, у восьмий день, так як заповідав йому Бог.
4And he circumcised him the eighth day, as God had commanded him,
5Авраамові ж було сто год віку, як родивсь йому син його Ізаак.
5When he was a hundred years old: for at this age of his father was Isaac born.
6Рече ж Сарра: Сьміх менї сотворив Господь; хто бо почує, сьміятиметься з мене.
6And Sara said: God hath made a laughter for me: whosoever shall hear of it will laugh with me.
7І рече: Хто б то сповістив Авраамові, що молоком своїм годувати ме дитину Сарра? Бо в старостї його я родила сина.
7And again she said: Who would believe that Abraham should hear that Sara gave suck to a son, whom she bore to him in his old age.
8І росло хлопятко, і відлучено його. І зробив Авраам бенкет великий того дня, як одлучено Ізаака.
8And the child grew and was weaned: and Abraham made a great feast on the day of his weaning.
9Як побачила Сарра, що син Агари, Египтянки, насьміхається з Ізаака,
9And when Sara had seen the son of Agar the Egyptian playing with Isaac her son, she said to Abraham:
10Каже Авраамові: Прожени сю рабиню й сина її; не наслїдувати ме бо син рабинї сієї з моїм сином Ізааком.
10Cast out this bondwoman, and her son: for the son of the bondwoman shall not be heir with my son Isaac.
11Тяжко ж було чути слово се вельми Авраамові про сина його.
11Abraham took this grievously for his son.
12І рече Бог Авраамові: Нехай не буде тяжке тобі слово про хлопця і про рабиню. У всёму, що рече тобі Сарра, слухай гласу її; бо в Ізаацї наречеться тобі потомство.
12And God said to him: Let it not seem grievous to thee for the boy, and for thy bondwoman: in all that Sara hath said to thee, hearken to her voice: for in Isaac shall thy seed be called.
13Сина ж рабинї сієї народом великим сотворю його; бо насїннє твоє він.
13But I will make the son also of the bondwoman a great nation, because he is thy seed.
14Устав же Авраам у ранцї, і взяв хлїба та бурдюк води та й оддав Агарі, і положив за плечима в неї хлопця, та й одпустив її. Вона ж одійшовши заблудила в Бейер-Себа пустинї.
14So Abraham rose up in the morning, and taking bread and a bottle of water, put it upon her shoulder, and delivered the boy, and sent her away. And she departed, and wandered in the wilderness of Bersabee.
15Не стало ж води в бурдюцї, і покинь вона хлопця під ялиною.
15And when the water in the bottle was spent, she cast the boy under one of the trees that were there.
16Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила.
16And she went her way, and sat over against him a great way off as far as a bow can carry, for she said: I will not see the boy die: and sitting over against, she lifted up her voice and wept.
17Почув же Бог плач хлопячий, і кликне ангел Божий Агару з небес, і рече: Що тобі, Агаро? Не турбуйся; почув бо Бог плач хлопячий з місця, де воно тепер.
17And God heard the voice of the boy: and an angel of God called to Agar from heaven, saying: What art thou doing, Agar? fear not: for God hath heard the voice of the boy, from the place wherein he is.
18Устань, та возьми хлопя і держи на руцї твоїй; народом бо великим сотворю його.
18Arise, take up the boy, and hold him by the hand: for I will make him a great nation.
19І відкрив Бог очі їй, і побачила криницю з водою, і пійшла й налила бурдюк води, та й напоїла хлопя.
19And God opened her eyes: and she saw a well of water, and went and filled the bottle, and gave the boy to drink.
20І був Бог з хлопчиком, і виріс та й оселивсь у степу і був стрілець-лучник.
20And God was with him: and he grew, and dwelt in the wilderness, and became a young man, an archer.
21І оселивсь у Фаран-степу, і взяла йому мати його жінку із землї Египецької.
21And he dwelt in the wilderness of Pharan, and his mother took a wife for him out of the land of Egypt.
22Сталося ж того часу, що промовив Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, до Авраама, говорючи: Бог з тобою в усьому, що дїєш.
22At the same time Abimelech, and Phicol the general of his army said to Abraham: God is with thee in all that thou dost.
23Оце ж клянись менї Богом, що не зрадиш мене, нї дїтей моїх, нї внуків моїх, а по правдї, як прихилен був я до тебе, так і ти будеш до мене, і до землї, де пробуваєш.
23Swear therefore by God, that thou wilt not hurt me, nor my posterity, nor my stock: but according to the kindness that I have done to thee, thou shalt do to me, and to the land wherein thou hast lived a stranger.
24І рече Авраам: Кленусь.
24And Abraham said: I will swear.
25І докоряв Авраам Абимелеха, за колодязь водяний, що відняли раби Абимелехові.
25And he reproved Abimelech for a well of water, which his servants had taken away by force.
26І каже йому Абимелех: Не знаю, хто вчинив тобі дїло таке, нї ти менї не оповідав єси, нї я чував, тільки сьогоднї.
26And Abimelech answered: I knew not who did this thing: and thou didst not tell me, and I heard not of it till today.
27І вилучив Авраам сїм овечок, да товару, та й дав Абимелехові, і вчинили вони обидва умову.
27And Abraham took sheep and oxen and gave them to Abimelech: and both of them made a league.
28І поставив Авраам семеро ягниць овечих із отари окроме.
28And Abraham set apart seven ewe lambs of the flock.
29І каже Абимелех Авраамові: Що се за семеро ягниць, що поставив єси окроме?
29And Abimelech said to him: What mean these seven ewe lambs which thou hast set apart?
30І рече Авраам: Що семеро сих ягниць візьмеш у мене, нехай будуть менї сьвідоцтвом, що я викопав колодязь сей.
30But he said: Thou shalt take seven ewe lambs at my hand: that they may be a testimony for me, that I dug this well.
31Того й проложено прізвище місцеві тому: Бейер-Себа, колодязь клятьби; бо там клялись обидва.
31Therefore that place was called Bersabee: because there both of them did swear.
32І вчинили вони вмову коло колодязя клятьби. Піднявся ж Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, та й вернулись у землю Филистимську.
32And they made a league for the well of oath.
33І посадив Авраам тамариску, і призвав там імя Господа Бога вічного.
33And Abimelech, and Phicol the general of his army arose and returned to the land of the Palestines. But Abraham planted a grove in Bersabee, and there called upon the name of the Lord God eternal.
34Пробував же Авраам у землї Филистимській час довгий.
34And he was a sojourner in the land of the Palestines many days.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.