1 Мойсея 29
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І вставши Яков на ноги, пійшов у землю восточню.
1Then Jacob went on in his journey, and came into the east country.
2Дивиться, коли ж колодязь на степу, і було там три отарі овець, що полягали коло його. З того бо колодязя наповано стада. Над усьтєм же колодязьним лежав камінь великий.
2And he saw a well in the field, and three flocks of sheep lying by it: for the beasts were watered out of it, and the mouth thereof was closed with a great stone.
3І скуплювались там усї стада, і одвалювано каменя від усьтя колодязного, і наповано вівцї, та й знов навалювано каменя на усьтє колодязне на місцї свойму.
3And the custom was, when all the sheep were gathered together to roll away the stone, and after the sheep were watered, to put it on the mouth of the well again.
4Рече ж їм Яков: Браттє, звідки ви? Вони ж кажуть: Ми з Гарану.
4And he said to the shepherds: Brethren, whence are you? They answered: Of Haran.
5Рече ж їм: Чи знаєте Лабана Нагоренка? Вони ж кажуть: Знаємо.
5And he asked them, saying: Know you Laban the son of Nachor? They said: We know him.
6Рече ж їм: Чи жив, здоров? Вони ж кажуть: Жив і здоров. Ось і Рахеля, дочка його, йде з вівцями.
6He said: Is he in health? He is in health, say they: and behold Rachel his daughter cometh with his flock.
7І рече Яков: Ще дня багацько, не пора скуплювати докупи скотину. Понаповайте вівцї, та йдїть, пасїте.
7And Jacob said: There is yet much day remaining, neither is it time to bring the flocks into the folds again: first give the sheep drink, and so lead them back to feed.
8Вони ж кажуть: Не зможемо, докіль усї отарі скупляться докупи, та одвалять каменя з колодязного усьтя; тодї й понаповаємо вівцї.
8They answered: We cannot, till all the cattle be gathered together, and we remove the stone from the well’s mouth, that we may water the flocks.
9Ще ж він говорив до них, аж ось Рахеля пригналась із отецькими вівцями; вона бо доглядала їх.
9They were yet speaking, and behold Rachel came with her father’s sheep: for she fed the flock.
10І сталось, як зуздрів Яков Рахелю, дочку Лабанову, брата матері своєї, приступив Яков, одвалив каменя від усьтя колодязного, та й напоїв вівцї Лабанові, брата материного.
10And when Jacob saw her, and knew her to be his cousin-german, and that they were the sheep of Laban, his uncle: he removed the stone wherewith the well was closed.
11І поцїлував Яков Рахелю, та й заплакав у голос.
11And having watered the flock, he kissed her: and lifting up his voice, wept.
12І повідав Рахелї, що він брат отця її, і що він син Ребечин. І побігши вона, повідала панотцеві свойму сї речі.
12And he told her that he was her father’s brother, and the son of Rebecca: but she went in haste and told her father.
13Сталось ж, як почув Лабан вістї про Якова, побіг зустріч йому, і обнявши його цїлував, і ввів його в господу свою, і повідав Лабанові всї речі сї.
13Who, when he heard that Jacob his sister’s son was come, ran forth to meet him; and embracing him, and heartily kissing him, brought him into his house. And when he had heard the causes of his journey,
14І каже йому Лабан: Справдї від костей моїх і від тїла мого єси ти. І пробув з ним днїв місяць.
14He answered: Thou art my bone and my flesh. And after the days of one month were expired,
15Каже ж Лабан Яковові: Що брат менї доводишся, чи то ж мусиш робити на мене дармо? Скажи менї, яка тобі плата.
15He said to him: Because thou art my brother, shalt thou serve me without wages? Tell me what wages thou wilt have.
16У Лабана ж та було дві дочцї: старша на імя Лея, меньша ж Рахеля.
16Now he had two daughters, the name of the elder was Lia: and the younger was called Rachel.
17Лея недуговала очима, Рахеля ж була високого зросту, й принадна видом вельми.
17But Lia was blear eyed: Rachel was well favoured, and of a beautiful countenance.
18Уподобав же Яков Рахелю, і каже: Парубкувати му в тебе сїм год за Рахелю, дочку твою меньшу.
18And Jacob being in love with her, said: I will serve thee seven years for Rachel thy younger daughter.
19Каже ж йому Лабан: Лучче менї тобі оддати її, нїж мусїв би другому мужеві. Живи зо мною.
19Laban answered: It is better that I give her to thee than to another man; stay with me.
20І парубкував Яков за Рахелю сїм років, і здались вони йому, наче кілька днїв, тим що любив її.
20So Jacob served seven years for Rachel: and they seemed but a few days, because of the greatness of his love.
21Каже ж тодї Яков Лабанові: Дай менї жену мою; бо сповнивсь речінець мій, щоб увійти до неї.
21And he said to Laban: Give me my wife; for now the time is fulfilled, that I may go in unto her.
22Зібрав же Лабан усїх мужів громадських і зробив учту.
22And he, having invited a great number of his friends to the feast, made the marriage.
23І сталось у вечорі, що взяв він Лею, дочку свою, та й увів до Якова. І ввійшов до неї Яков.
23And at night he brought in Lia his daughter to him,
24Дав же Лабан Леї, дочцї своїй, Зелфу, рабиню свою за служебку.
24Giving his daughter a handmaid, named Zelpha. Now when Jacob had gone in to her according to custom when morning was come he saw it was Lia:
25Сталося ж у раньцї, дивиться, се була Лея. І каже Яков Лабанові: Що се ти вдїяв менї? Чи не задля Рахелї ж парубкував я в тебе? Про що ж так ошукав єси мене?
25And he said to his father in law: What is it that thou didst mean to do? did not I serve thee for Rachel? why hast thou deceived me?
26Відказав же Лабан: Неможна так чинити в нашій землї, видавати меньшу перше старшої.
26Laban answered: It is not the custom in this place, to give the younger in marriage first.
27Скіньчай же тиждень сей; я дам тобі й ту за роботу, що робити меш на мене ще сїм других лїт.
27Make up the week of days of this match: and I will give thee her also, for the service that thou shalt render me other seven years.
28Учинив же Яков так, та й скіньчив тиждень з сією; і дав йому Лабан Рахелю, дочку свою, за жінку.
28He yielded to his pleasure: and after the week was past, he married Rachel:
29Дав же Лабан Рахелї дочцї своїй Баллу, рабиню свою, за служебку.
29To whom her father gave Bala for her servant.
30І ввійшов до Рахелї, влюбив же Рахелю більш нїж Лею. І парубкував у його других сїм років.
30And having at length obtained the marriage he wished for, he preferred the love of the latter before the former, and served with him other seven years.
31Бачив же Господь, що ненавидна була Лея, відчинив утробу їй: Рахеля ж була неплідна.
31And the Lord seeing that he despised Lia, opened her womb, but her sister remained barren.
32І завагонїла Лея, і вродила сина, і дала йому імя Рубен, говорючи: Певно зглянувся Господь на моє горе. Тепер же любити ме мене чоловік мій.
32And she conceived and bore a son, and called his name Ruben, saying: The Lord saw my affliction: now my husband will love me.
33І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Що почув Господь, яка я ненавидна, тим дав менї й сього сина. І дала йому імя: Симеон.
33And again she conceived and bore a son, and said: Because the Lord heard that I was despised, he hath given this also to me: and she called his name Simeon.
34І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Тепер же буде мій чоловік прихилен до мене; породила бо йому три сини. Тим дала йому імя: Левій.
34And she conceived the third time, and bore another son: and said: Now also my husband will be joined to me, because I have borne him three sons: and therefore she called his name Levi.
35І завагонїла знов, і вродила сина, і каже: Теперь дякувати му Господеві. Задля того дала йому імя: Юда. Та й перестала роджати.
35The fourth time she conceived and bore a son, and said: now will I praise the Lord: and for this she called him Juda. And she left bearing.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.