1 Мойсея 29
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І вставши Яков на ноги, пійшов у землю восточню.
1Then Jacob went on his journey, and came into the land of the people of the east.
2Дивиться, коли ж колодязь на степу, і було там три отарі овець, що полягали коло його. З того бо колодязя наповано стада. Над усьтєм же колодязьним лежав камінь великий.
2And he looked, and behold a well in the field, and, lo, there were three flocks of sheep lying by it; for out of that well they watered the flocks: and a great stone was upon the well’s mouth.
3І скуплювались там усї стада, і одвалювано каменя від усьтя колодязного, і наповано вівцї, та й знов навалювано каменя на усьтє колодязне на місцї свойму.
3And thither were all the flocks gathered: and they rolled the stone from the well’s mouth, and watered the sheep, and put the stone again upon the well’s mouth in his place.
4Рече ж їм Яков: Браттє, звідки ви? Вони ж кажуть: Ми з Гарану.
4And Jacob said unto them, My brethren, whence be ye? And they said, Of Haran are we.
5Рече ж їм: Чи знаєте Лабана Нагоренка? Вони ж кажуть: Знаємо.
5And he said unto them, Know ye Laban the son of Nahor? And they said, We know him .
6Рече ж їм: Чи жив, здоров? Вони ж кажуть: Жив і здоров. Ось і Рахеля, дочка його, йде з вівцями.
6And he said unto them, Is he well? And they said, He is well: and, behold, Rachel his daughter cometh with the sheep.
7І рече Яков: Ще дня багацько, не пора скуплювати докупи скотину. Понаповайте вівцї, та йдїть, пасїте.
7And he said, Lo, it is yet high day, neither is it time that the cattle should be gathered together: water ye the sheep, and go and feed them .
8Вони ж кажуть: Не зможемо, докіль усї отарі скупляться докупи, та одвалять каменя з колодязного усьтя; тодї й понаповаємо вівцї.
8And they said, We cannot, until all the flocks be gathered together, and till they roll the stone from the well’s mouth; then we water the sheep.
9Ще ж він говорив до них, аж ось Рахеля пригналась із отецькими вівцями; вона бо доглядала їх.
9¶ And while he yet spake with them, Rachel came with her father’s sheep: for she kept them.
10І сталось, як зуздрів Яков Рахелю, дочку Лабанову, брата матері своєї, приступив Яков, одвалив каменя від усьтя колодязного, та й напоїв вівцї Лабанові, брата материного.
10And it came to pass, when Jacob saw Rachel the daughter of Laban his mother’s brother, and the sheep of Laban his mother’s brother, that Jacob went near, and rolled the stone from the well’s mouth, and watered the flock of Laban his mother’s brother.
11І поцїлував Яков Рахелю, та й заплакав у голос.
11And Jacob kissed Rachel, and lifted up his voice, and wept.
12І повідав Рахелї, що він брат отця її, і що він син Ребечин. І побігши вона, повідала панотцеві свойму сї речі.
12And Jacob told Rachel that he was her father’s brother, and that he was Rebekah’s son: and she ran and told her father.
13Сталось ж, як почув Лабан вістї про Якова, побіг зустріч йому, і обнявши його цїлував, і ввів його в господу свою, і повідав Лабанові всї речі сї.
13And it came to pass, when Laban heard the tidings of Jacob his sister’s son, that he ran to meet him, and embraced him, and kissed him, and brought him to his house. And he told Laban all these things.
14І каже йому Лабан: Справдї від костей моїх і від тїла мого єси ти. І пробув з ним днїв місяць.
14And Laban said to him, Surely thou art my bone and my flesh. And he abode with him the space of a month.
15Каже ж Лабан Яковові: Що брат менї доводишся, чи то ж мусиш робити на мене дармо? Скажи менї, яка тобі плата.
15¶ And Laban said unto Jacob, Because thou art my brother, shouldest thou therefore serve me for nought? tell me, what shall thy wages be ?
16У Лабана ж та було дві дочцї: старша на імя Лея, меньша ж Рахеля.
16And Laban had two daughters: the name of the elder was Leah, and the name of the younger was Rachel.
17Лея недуговала очима, Рахеля ж була високого зросту, й принадна видом вельми.
17Leah was tender eyed; but Rachel was beautiful and well favoured.
18Уподобав же Яков Рахелю, і каже: Парубкувати му в тебе сїм год за Рахелю, дочку твою меньшу.
18And Jacob loved Rachel; and said, I will serve thee seven years for Rachel thy younger daughter.
19Каже ж йому Лабан: Лучче менї тобі оддати її, нїж мусїв би другому мужеві. Живи зо мною.
19And Laban said, It is better that I give her to thee, than that I should give her to another man: abide with me.
20І парубкував Яков за Рахелю сїм років, і здались вони йому, наче кілька днїв, тим що любив її.
20And Jacob served seven years for Rachel; and they seemed unto him but a few days, for the love he had to her.
21Каже ж тодї Яков Лабанові: Дай менї жену мою; бо сповнивсь речінець мій, щоб увійти до неї.
21¶ And Jacob said unto Laban, Give me my wife, for my days are fulfilled, that I may go in unto her.
22Зібрав же Лабан усїх мужів громадських і зробив учту.
22And Laban gathered together all the men of the place, and made a feast.
23І сталось у вечорі, що взяв він Лею, дочку свою, та й увів до Якова. І ввійшов до неї Яков.
23And it came to pass in the evening, that he took Leah his daughter, and brought her to him; and he went in unto her.
24Дав же Лабан Леї, дочцї своїй, Зелфу, рабиню свою за служебку.
24And Laban gave unto his daughter Leah Zilpah his maid for an handmaid.
25Сталося ж у раньцї, дивиться, се була Лея. І каже Яков Лабанові: Що се ти вдїяв менї? Чи не задля Рахелї ж парубкував я в тебе? Про що ж так ошукав єси мене?
25And it came to pass, that in the morning, behold, it was Leah: and he said to Laban, What is this thou hast done unto me? did not I serve with thee for Rachel? wherefore then hast thou beguiled me?
26Відказав же Лабан: Неможна так чинити в нашій землї, видавати меньшу перше старшої.
26And Laban said, It must not be so done in our country, to give the younger before the firstborn.
27Скіньчай же тиждень сей; я дам тобі й ту за роботу, що робити меш на мене ще сїм других лїт.
27Fulfil her week, and we will give thee this also for the service which thou shalt serve with me yet seven other years.
28Учинив же Яков так, та й скіньчив тиждень з сією; і дав йому Лабан Рахелю, дочку свою, за жінку.
28And Jacob did so, and fulfilled her week: and he gave him Rachel his daughter to wife also.
29Дав же Лабан Рахелї дочцї своїй Баллу, рабиню свою, за служебку.
29And Laban gave to Rachel his daughter Bilhah his handmaid to be her maid.
30І ввійшов до Рахелї, влюбив же Рахелю більш нїж Лею. І парубкував у його других сїм років.
30And he went in also unto Rachel, and he loved also Rachel more than Leah, and served with him yet seven other years.
31Бачив же Господь, що ненавидна була Лея, відчинив утробу їй: Рахеля ж була неплідна.
31¶ And when the LORD saw that Leah was hated, he opened her womb: but Rachel was barren.
32І завагонїла Лея, і вродила сина, і дала йому імя Рубен, говорючи: Певно зглянувся Господь на моє горе. Тепер же любити ме мене чоловік мій.
32And Leah conceived, and bare a son, and she called his name Reuben: for she said, Surely the LORD hath looked upon my affliction; now therefore my husband will love me.
33І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Що почув Господь, яка я ненавидна, тим дав менї й сього сина. І дала йому імя: Симеон.
33And she conceived again, and bare a son; and said, Because the LORD hath heard that I was hated, he hath therefore given me this son also: and she called his name Simeon.
34І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Тепер же буде мій чоловік прихилен до мене; породила бо йому три сини. Тим дала йому імя: Левій.
34And she conceived again, and bare a son; and said, Now this time will my husband be joined unto me, because I have born him three sons: therefore was his name called Levi.
35І завагонїла знов, і вродила сина, і каже: Теперь дякувати му Господеві. Задля того дала йому імя: Юда. Та й перестала роджати.
35And she conceived again, and bare a son: and she said, Now will I praise the LORD : therefore she called his name Judah; and left bearing.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.