1 Мойсея 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І рече Господь Аврамові: Зійди з землї твоєї і від роду твого і з домівки отця твого у ту землю, що тобі покажу.
1Now the LORD had said unto Abram, Get thee out of thy country, and from thy kindred, and from thy father’s house, unto a land that I will shew thee:
2І зроблю тебе народом великим, і благословлю тебе і звеличу імя твоє, і будеш благословен.
2And I will make of thee a great nation, and I will bless thee, and make thy name great; and thou shalt be a blessing:
3І благословлю благословляючих тебе, а кленучих тебе проклену. І благословляться в тобі всї племіння землї.
3And I will bless them that bless thee, and curse him that curseth thee: and in thee shall all families of the earth be blessed.
4І пійшов Аврам, як глаголав йому Господь, і йшов із ним Лот. Аврамові ж було сїмдесять год, як ізійшов із Гарану.
4So Abram departed, as the LORD had spoken unto him; and Lot went with him: and Abram was seventy and five years old when he departed out of Haran.
5І взяв Аврам Сару, жінку свою, да Лота, сина брата свого, і все майно своє, яке нажили в Гаранї, і всякі душі, що здобули в Гаранї, та й зійшли геть, щоб ійти в землю Канаанську. І прийшли в Канаан землю.
5And Abram took Sarai his wife, and Lot his brother’s son, and all their substance that they had gathered, and the souls that they had gotten in Haran; and they went forth to go into the land of Canaan; and into the land of Canaan they came.
6І пройшов Аврам землю до врочища Сихема, до дубрави Море́, Канаанеї ж тодї жили в тїй землї.
6¶ And Abram passed through the land unto the place of Sichem, unto the plain of Moreh. And the Canaanite was then in the land.
7І явивсь тодї Господь Аврамові, і рече йому: Потомкам твоїм надїлю землю сю. І спорудив там він жертівника Господеві, що явивсь йому.
7And the LORD appeared unto Abram, and said, Unto thy seed will I give this land: and there builded he an altar unto the LORD , who appeared unto him.
8І двинув звідти в гори, на восток ід Бетелю, і напяв намет свій на захід сонця від Бетеля, а від Гая на востоцї, і спорудив там жертівника Господеві, і призвав імя Господнє.
8And he removed from thence unto a mountain on the east of Beth-el, and pitched his tent, having Beth-el on the west, and Hai on the east: and there he builded an altar unto the LORD , and called upon the name of the LORD .
9І подававсь Аврам усе далїй та далїй, простуючи на полуднє.
9And Abram journeyed, going on still toward the south.
10І сталась голоднеча в тїй землї, і спустивсь Аврам у Египет на пробуваннє таменькі, бо тяжка була вона в тїй землї.
10¶ And there was a famine in the land: and Abram went down into Egypt to sojourn there; for the famine was grievous in the land.
11Сталося ж, як наближавсь до входу в Египет, рече він Сарі, жінцї своїй: Оце ж я знаю, що ти молодиця гарна.
11And it came to pass, when he was come near to enter into Egypt, that he said unto Sarai his wife, Behold now, I know that thou art a fair woman to look upon:
12От, як Египтяне тебе побачять, дак і казати муть: Се жінка його, та й убють мене, тебе ж оставлять живою.
12Therefore it shall come to pass, when the Egyptians shall see thee, that they shall say, This is his wife: and they will kill me, but they will save thee alive.
13Кажи ж, що ти менї сестра, щоб добре менї було задля тебе.
13Say, I pray thee, thou art my sister: that it may be well with me for thy sake; and my soul shall live because of thee.
14І сталось, як прийшов Аврам у Египет, от і вбачали Египтяне, що жінка його була молодиця гарна дуже.
14¶ And it came to pass, that, when Abram was come into Egypt, the Egyptians beheld the woman that she was very fair.
15І як побачили її врядовики Фараонові, дак вихваляли перед Фараоном, і взято молодицю в палати Фараонові.
15The princes also of Pharaoh saw her, and commended her before Pharaoh: and the woman was taken into Pharaoh’s house.
16І з Аврамом обійшовся він добре задля неї, і надїлено його вівцями й волами, ослами й рабами, рабинями й ослицями й верблюдами.
16And he entreated Abram well for her sake: and he had sheep, and oxen, and he asses, and menservants, and maidservants, and she asses, and camels.
17Та вдарив Господь Фараона й дом його тяжкими язвами задля Сари, жінки Аврамовоі.
17And the LORD plagued Pharaoh and his house with great plagues because of Sarai Abram’s wife.
18І прикликав Фараон Аврама та й каже: Що се вдїяв єси менї? Чом не сказав єси менї, що вона жінка тобі?
18And Pharaoh called Abram, and said, What is this that thou hast done unto me? why didst thou not tell me that she was thy wife?
19Про що певнив єси: Вона сестра менї? Я й узяв її собі за жінку. Тепер же ось тобі жінка твоя; возьми її та й ійди собі.
19Why saidst thou, She is my sister? so I might have taken her to me to wife: now therefore behold thy wife, take her , and go thy way.
20І повелїв Фараон людям своїм, щоб випроводили його й жінку його і усе, що було його.
20And Pharaoh commanded his men concerning him: and they sent him away, and his wife, and all that he had.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.