1 Мойсея 26
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Був же голод у тій землї, опріч голоду прежнього за часів Авраамових. Пійшов же Ізаак геть до Абимелеха, царя Филистимського, в Герар.
1And there was a famine in the land, beside the first famine that was in the days of Abraham. And Isaac went unto Abimelech king of the Philistines unto Gerar.
2Явився ж йому Господь і рече: Не ходи в Египет, вселися у землї, що про неї тобі скажу.
2And the LORD appeared unto him, and said, Go not down into Egypt; dwell in the land which I shall tell thee of:
3І пробувай у тїй землї, і буду з тобою, і благословлю тебе; тобі бо й насїнню твойму оддам усї цї землї, і поновлю клятву мою, що нею клявсь Авраамові, отцеві твойму.
3Sojourn in this land, and I will be with thee, and will bless thee; for unto thee, and unto thy seed, I will give all these countries, and I will perform the oath which I sware unto Abraham thy father;
4І намножу насїннє твоє, як зорі небесні, і оддам насїнню твойму всї оцї землї, і благословляться через насїннє твоє всї народи земнії:
4And I will make thy seed to multiply as the stars of heaven, and will give unto thy seed all these countries; and in thy seed shall all the nations of the earth be blessed;
5За те що послухав отець твій Авраам гласу мого, і держав заповідї мої, і повелїння мої, і встанови мої й закони мої.
5Because that Abraham obeyed my voice, and kept my charge, my commandments, my statutes, and my laws.
6Вселився ж Ізаак у Герарі.
6¶ And Isaac dwelt in Gerar:
7І питали люде займища того про жінку його, і каже: Сестра менї вона; боявся бо казати, що се жінка моя, щоб не вбили його чоловіки займища того, Ребеки ради; була бо вродлива.
7And the men of the place asked him of his wife; and he said, She is my sister: for he feared to say, She is my wife; lest, said he , the men of the place should kill me for Rebekah; because she was fair to look upon.
8Сталося ж, як він був довгий час там, що позирнув Абимелех царь Герарський у вікно, побачив, що Ізаак жартує з Ребекою, жінкою своєю.
8And it came to pass, when he had been there a long time, that Abimelech king of the Philistines looked out at a window, and saw, and, behold, Isaac was sporting with Rebekah his wife.
9Прикликав же Абимелех Ізаака та й каже: Чи справдї ж бо вона жінка твоя? Як же се ти казав: Вона сестра менї. Каже ж йому Ізаак: Затим казав, щоб не вмерти задля неї.
9And Abimelech called Isaac, and said, Behold, of a surety she is thy wife: and how saidst thou, She is my sister? And Isaac said unto him, Because I said, Lest I die for her.
10Каже ж Абимелех: Що се вдїяв єси нам? Мало що не побув хто з мого народу з жінкою твоєю, то й навів би єси на нас незнаний гріх.
10And Abimelech said, What is this thou hast done unto us? one of the people might lightly have lien with thy wife, and thou shouldest have brought guiltiness upon us.
11Заповідав же Абимелех усїм людям своїм, говорючи: Усякого, хто прикоснеться до мужа сього, або до жони його, скарають смертю.
11And Abimelech charged all his people, saying, He that toucheth this man or his wife shall surely be put to death.
12Сїяв же Ізаак у землї тій, і здобувсь того лїта на вроджай сторицею; благословив бо Господь його.
12Then Isaac sowed in that land, and received in the same year an hundredfold: and the LORD blessed him.
13І пійшов угору чоловік, і все більший був та більший, аж поки зробивсь великим вельми.
13And the man waxed great, and went forward, and grew until he became very great:
14Був бо в його статок отарний, і статок товарний, і велика купа рабів; позавидували ж йому Филистимцї.
14For he had possession of flocks, and possession of herds, and great store of servants: and the Philistines envied him.
15І всї колодязї, що повикопували раби батьківські, за живота Авраама, батька його, засипали землею.
15For all the wells which his father’s servants had digged in the days of Abraham his father, the Philistines had stopped them, and filled them with earth.
16Каже ж Абимелех Ізаакові: Іди від нас; бо потужнїщий зробивсь єси од нас вельми.
16And Abimelech said unto Isaac, Go from us; for thou art much mightier than we.
17І зійшов звідти Ізаак, та й зупинивсь у Герар долинї, і вселився там.
17¶ And Isaac departed thence, and pitched his tent in the valley of Gerar, and dwelt there.
18І повідкопував ізнов Ізаак водяні колодязї, що повикопували були раби Авраамові, батькові, і що позасипали були Филистимцї по смертї Авраамовій, та й попрозивав їх прізвищами, що попроложував був їм отець його.
18And Isaac digged again the wells of water, which they had digged in the days of Abraham his father; for the Philistines had stopped them after the death of Abraham: and he called their names after the names by which his father had called them.
19І копали раби Ізаакові, та й знайшли там колодязь води живої.
19And Isaac’s servants digged in the valley, and found there a well of springing water.
20І сварились пастухи Герарські з пастухами Ізааковими говорючи: Наша се вода. І прозвав колодязь той: Есек — сварка; сварились бо з ним.
20And the herdmen of Gerar did strive with Isaac’s herdmen, saying, The water is ours: and he called the name of the well Esek; because they strove with him.
21Відойшовши ж звідти Ізаак, викопав колодязь другий, сварилися ж і за той, і проложив і йому прізвище: Ситна — ворожнета.
21And they digged another well, and strove for that also: and he called the name of it Sitnah.
22Відойшовши ж ізвідти, викопав ще колодязь, і не сварилися за сей; і проложив йому прізвище: Рехобот — просторонь, говорючи: Роспросторив Господь займище наше, щоб ми розмножились у сїй землї.
22And he removed from thence, and digged another well; and for that they strove not: and he called the name of it Rehoboth; and he said, For now the LORD hath made room for us, and we shall be fruitful in the land.
23Піднявся ж ізвідти до Бейер-Себи, колодязя клятьби.
23And he went up from thence to Beer-sheba.
24І явивсь йому тієї ночі Господь, і рече: Я Бог Авраама, отця твого. Не бійся, бо я з тобою, і благословлю тебе, і намножу насїннє твоє задля Авраама, раба мого.
24And the LORD appeared unto him the same night, and said, I am the God of Abraham thy father: fear not, for I am with thee, and will bless thee, and multiply thy seed for my servant Abraham’s sake.
25І спорудив там жертівника, і призвав імя Господнє, і напяв там намета свого. Викопали ж там раби Ізаакові колодязь.
25And he builded an altar there, and called upon the name of the LORD , and pitched his tent there: and there Isaac’s servants digged a well.
26І Абимелех прийшов до його з Герару, і Ахусат, порадник його, і Пихоль, гетьман війська його.
26¶ Then Abimelech went to him from Gerar, and Ahuzzath one of his friends, and Phichol the chief captain of his army.
27І каже їм Ізаак: Чого прийшли до мене? Ви ж зненавидїли мене, і відослали мене від себе.
27And Isaac said unto them, Wherefore come ye to me, seeing ye hate me, and have sent me away from you?
28Вони ж промовили: Бачивши побачили ми, що Господь був з тобою, та й кажемо: Нехай же буде клятьба між нами й між тобою, і заповідаймо з тобою заповіт,
28And they said, We saw certainly that the LORD was with thee: and we said, Let there be now an oath betwixt us, even betwixt us and thee, and let us make a covenant with thee;
29Щоб не робив нам лиха, як ми не чіпали тебе, і як ми робили тобі тільки добро, і відпустили тебе з миром; і тепер благословен ти від Господа.
29That thou wilt do us no hurt, as we have not touched thee, and as we have done unto thee nothing but good, and have sent thee away in peace: thou art now the blessed of the LORD .
30І справив їм пир, і їли вони й пили.
30And he made them a feast, and they did eat and drink.
31І вставши вранцї, клявся один одному; і відпустив їх Ізаак, і пійшли від його з миром.
31And they rose up betimes in the morning, and sware one to another: and Isaac sent them away, and they departed from him in peace.
32Сталося ж того дня, що прийшовши раби Ізаакові повідали йому про колодязь, що викопали, і казали йому: Знайшли воду.
32And it came to pass the same day, that Isaac’s servants came, and told him concerning the well which they had digged, and said unto him, We have found water.
33І прозвав його Себа, клятьба. Тим назва й міста того Бейер-Себа, колодязь клятьби, по сей день.
33And he called it Shebah: therefore the name of the city is Beer-sheba unto this day.
34Було ж Ізаакові сорок лїт, і взяв він жінку собі Юдиту, дочку Бейерія Хетиянина, та Басмату, дочку Єлона Хетиянина.
34¶ And Esau was forty years old when he took to wife Judith the daughter of Beeri the Hittite, and Bashemath the daughter of Elon the Hittite:
35І були вони важкою печаллю Ізаакові й Ребецї.
35Which were a grief of mind unto Isaac and to Rebekah.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.