1 Мойсея 30
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Вбачаючи ж Рахеля, що не вродила Яковові нїякої дитини, завидувала Рахеля сестрі своїй, та й каже Яковові: Дай менї дїток, ато вмру.
1And when Rachel saw that she bare Jacob no children, Rachel envied her sister; and said unto Jacob, Give me children, or else I die.
2Загорівся ж Яков гнївом на Рахелю, і каже: Хиба я тобі замість Бога, що не дав тобі утробного плоду?
2And Jacob’s anger was kindled against Rachel: and he said, Am I in God’s stead, who hath withheld from thee the fruit of the womb?
3Каже ж вона: Ось раба моя Балла; увійди до неї та нехай уродить на колїна мої, щоб і в мене були дїтки від неї.
3And she said, Behold my maid Bilhah, go in unto her; and she shall bear upon my knees, that I may also have children by her.
4І оддала йому Баллу, рабиню свою за жінку, і ввійшов до неї Яков.
4And she gave him Bilhah her handmaid to wife: and Jacob went in unto her.
5І завагонїла Балла, та й уродила Яковові сина.
5And Bilhah conceived, and bare Jacob a son.
6І рече Рахеля: Бог судив менї, і послухав голосу мого, і дав менї сина. Тим і дала йому імя: Дан.
6And Rachel said, God hath judged me, and hath also heard my voice, and hath given me a son: therefore called she his name Dan.
7І завагонїла знов Балла, рабиня Рахелина, й уродила сина другого Яковові.
7And Bilhah Rachel’s maid conceived again, and bare Jacob a second son.
8І рече Рахеля: Великою боротьбою боролась я з сестрою моєю, та й перемогла. Тим і дала йому імя: Нафталїй.
8And Rachel said, With great wrestlings have I wrestled with my sister, and I have prevailed: and she called his name Naphtali.
9Вбачала ж Лея, що перестала роджати, і взяла Зелфу, рабу свою, та й оддала її Яковові за жінку.
9When Leah saw that she had left bearing, she took Zilpah her maid, and gave her Jacob to wife.
10І вродила Зелфа, рабиня Леїна, Яковові сина.
10And Zilpah Leah’s maid bare Jacob a son.
11І рече Лея: Пощастило менї! І дала йому імя: Гад.
11And Leah said, A troop cometh: and she called his name Gad.
12І вродила Зелфа, рабиня Леїна, Яковові сина другого.
12And Zilpah Leah’s maid bare Jacob a second son.
13І каже Лея: Щасна я; бо дочки зватимуть мене блаженною. І дала йому імя: Ассер.
13And Leah said, Happy am I, for the daughters will call me blessed: and she called his name Asher.
14І пійшов Рубен під пшеничні жнива, та й знайшов любовні яблука на полї, та й принїс їх до Леї, матері своєї. Каже ж Рахеля до Леї: Дай менї любовних яблук сина твого!
14¶ And Reuben went in the days of wheat harvest, and found mandrakes in the field, and brought them unto his mother Leah. Then Rachel said to Leah, Give me, I pray thee, of thy son’s mandrakes.
15Рече ж вона їй: Хиба се мала річ, що взяла єси мужа мого? Чи й любовні яблука сина мого віднїмеш? Каже ж Рахеля: Дак нехай переночує з тобою сьогоднї за любовні яблука сина твого.
15And she said unto her, Is it a small matter that thou hast taken my husband? and wouldest thou take away my son’s mandrakes also? And Rachel said, Therefore he shall lie with thee to night for thy son’s mandrakes.
16Прийшов же Яков з поля в вечорі, і вийшла Лея зустріч йому, і каже: Мусиш увійти до мене; найняла бо я справдї тебе за любовні яблука сина мого. І переночував він з нею тієї ночи.
16And Jacob came out of the field in the evening, and Leah went out to meet him, and said, Thou must come in unto me; for surely I have hired thee with my son’s mandrakes. And he lay with her that night.
17І послухав Бог Леї, і завагонїла вона, і вродила Яковові сина пятого.
17And God hearkened unto Leah, and she conceived, and bare Jacob the fifth son.
18І каже Лея: Дав менї Бог плату мою; бо оддала рабиню мою мужеві мойму. І дала йому імя: Іссахар.
18And Leah said, God hath given me my hire, because I have given my maiden to my husband: and she called his name Issachar.
19І завагонїла знов Лея, і вродила сина шестого Яковові.
19And Leah conceived again, and bare Jacob the sixth son.
20І каже Лея: Подарував менї Бог гостиньца гарного, поважити ме мене муж мій; уродила бо йому шестьох синів. І дала імя йому: Себулон.
20And Leah said, God hath endued me with a good dowry; now will my husband dwell with me, because I have born him six sons: and she called his name Zebulun.
21А потім уродила дочку, і дала імя їй: Дина.
21And afterwards she bare a daughter, and called her name Dinah.
22І зглянувся Бог на Рахелю, і почув її Бог, і відчинив утробу їй.
22¶ And God remembered Rachel, and God hearkened to her, and opened her womb.
23І завагонївши вродила сина, і каже: Одняв Бог докір мій.
23And she conceived, and bare a son; and said, God hath taken away my reproach:
24І дала імя йому: Йосиф, говорючи: Дай менї, Господе, й другого сина.
24And she called his name Joseph; and said, The LORD shall add to me another son.
25Сталося ж, як уродила Рахеля Йосифа, каже Яков Лабанові: Відпусти мене, нехай іду в домівку мою й на вкраїну мою.
25¶ And it came to pass, when Rachel had born Joseph, that Jacob said unto Laban, Send me away, that I may go unto mine own place, and to my country.
26Віддай жени й діти мої, що за них парубкував тобі; ти знаєш роботу, що робив тобі.
26Give me my wives and my children, for whom I have served thee, and let me go: for thou knowest my service which I have done thee.
27Каже йому Лабан: Коли б знайшов я ласку в тебе! Вбачаю бо, що благословив мене Господь задля тебе.
27And Laban said unto him, I pray thee, if I have found favour in thine eyes, tarry: for I have learned by experience that the LORD hath blessed me for thy sake.
28І каже: Визнач плату свою в мене, я й дам тобі.
28And he said, Appoint me thy wages, and I will give it .
29Каже йому: Ти знаєш, як я парубкував у тебе, і якою твоя скотина зробилась у мене.
29And he said unto him, Thou knowest how I have served thee, and how thy cattle was with me.
30Мало бо що було в тебе до мене, та й наросло багацько, і благословив тебе Господь з приходу мого. Тепер же коли менї дбати й про власну господу?
30For it was little which thou hadst before I came , and it is now increased unto a multitude; and the LORD hath blessed thee since my coming: and now when shall I provide for mine own house also?
31І каже: Що мушу тобі дати? Каже ж Яков: Не давай менї нїчогісїнько, аби вчинив, що скажу, знов пасти му вівцї твої й доглядати му.
31And he said, What shall I give thee? And Jacob said, Thou shalt not give me any thing: if thou wilt do this thing for me, I will again feed and keep thy flock:
32Пройду я через усю отару твою сьогоднї, а й вилучу все переполасе й крапасте, і все чорне між вівцями, й усе переполасе й крапасте між козами, і се буде моя плата.
32I will pass through all thy flock to day, removing from thence all the speckled and spotted cattle, and all the brown cattle among the sheep, and the spotted and speckled among the goats: and of such shall be my hire.
33Так моя правда говорити ме за мене завтрашнёго дня, як прийдеш давати плату мою. Усе непереполасе й не крапасте між козами і не чорне між вівцями, мусить уважатись у мене за вкрадене.
33So shall my righteousness answer for me in time to come, when it shall come for my hire before thy face: every one that is not speckled and spotted among the goats, and brown among the sheep, that shall be counted stolen with me.
34Каже ж йому Лабан: Добре, нехай буде по слову твойму.
34And Laban said, Behold, I would it might be according to thy word.
35І повилучував того ж дня козли переполасі й крапасті, і усе, що мало біле в себе і все, що чорне між вівцями, та й пооддавав в руки синам своїм.
35And he removed that day the he goats that were ringstraked and spotted, and all the she goats that were speckled and spotted, and every one that had some white in it, and all the brown among the sheep, and gave them into the hand of his sons.
36І поставив три днї ходи між собою й Яковом. Яков же пас остальні вівцї Лабанові.
36And he set three days’ journey betwixt himself and Jacob: and Jacob fed the rest of Laban’s flocks.
37Узяв же Яков собі по цїпку зеленому тополевому, лїсковому й каштановому, та й помережив білими мережками, і луплячи повиявлював біле, що було на цїпках.
37¶ And Jacob took him rods of green poplar, and of the hazel and chesnut tree; and pilled white strakes in them, and made the white appear which was in the rods.
38І клав цїпки, що помережив, у напувальні корита та в водяні ринви, як приходили отарі до водопійла, щоб вагонїли на водопійлї.
38And he set the rods which he had pilled before the flocks in the gutters in the watering troughs when the flocks came to drink, that they should conceive when they came to drink.
39І вагонїли отарі перед цїпками, та й котились ягнятами й козенятами переполасими й крапастими.
39And the flocks conceived before the rods, and brought forth cattle ringstraked, speckled, and spotted.
40Ягнята ж вилучав Яков і ставляв отарі лицем до переполасого і чорного в отарі Лабановій, й держав свої отарі окроме, і не ставляв укупі з Лабановими.
40And Jacob did separate the lambs, and set the faces of the flocks toward the ringstraked, and all the brown in the flock of Laban; and he put his own flocks by themselves, and put them not unto Laban’s cattle.
41І сталося, як вагонїла лучча скотина, Яков клав цїпки перед очима в скоту в корита, щоб вагонїли між цїпками.
41And it came to pass, whensoever the stronger cattle did conceive, that Jacob laid the rods before the eyes of the cattle in the gutters, that they might conceive among the rods.
42Як же гуляла скотина слабовита, не клав туди цїпків; тим робом слабовите було Лабанові, а лучче Яковові.
42But when the cattle were feeble, he put them not in: so the feebler were Laban’s, and the stronger Jacob’s.
43І збогатився чоловік безлїч, і було в його скотини много, і раби, і рабинї, і верблюди, й осли.
43And the man increased exceedingly, and had much cattle, and maidservants, and menservants, and camels, and asses.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.