1 Мойсея 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1І одвідав Господь Сарру, так як рече, і сотворив Господь Саррі так, як глаголав.
1Now the LORD attended to Sarah as He had said, and the LORD did for Sarah what He had promised.
2І завагонївши Сарра, вродила Авраамові сина в старощах того часу, як і глаголав йому Господь.
2So Sarah conceived and bore a son to Abraham in his old age, at the very time God had promised.
3І дав Авраам імя синові свойму, що вродивсь йому, що вродила йому Сарра, Ізаак.
3And Abraham gave the name Isaac to the son Sarah bore to him.
4Обрізав же Авраам Ізаака, сина свого, у восьмий день, так як заповідав йому Бог.
4When his son Isaac was eight days old, Abraham circumcised him, as God had commanded him.
5Авраамові ж було сто год віку, як родивсь йому син його Ізаак.
5Abraham was a hundred years old when his son Isaac was born to him.
6Рече ж Сарра: Сьміх менї сотворив Господь; хто бо почує, сьміятиметься з мене.
6Then Sarah said, “God has made me laugh, and everyone who hears of this will laugh with me.”
7І рече: Хто б то сповістив Авраамові, що молоком своїм годувати ме дитину Сарра? Бо в старостї його я родила сина.
7She added, “Who would have told Abraham that Sarah would nurse children? Yet I have borne him a son in his old age.”
8І росло хлопятко, і відлучено його. І зробив Авраам бенкет великий того дня, як одлучено Ізаака.
8So the child grew and was weaned, and Abraham held a great feast on the day Isaac was weaned.
9Як побачила Сарра, що син Агари, Египтянки, насьміхається з Ізаака,
9But Sarah saw that the son whom Hagar the Egyptian had borne to Abraham was mocking her son,
10Каже Авраамові: Прожени сю рабиню й сина її; не наслїдувати ме бо син рабинї сієї з моїм сином Ізааком.
10and she said to Abraham, “Expel the slave woman and her son, for the slave woman’s son will never share in the inheritance with my son Isaac!”
11Тяжко ж було чути слово се вельми Авраамові про сина його.
11Now this matter distressed Abraham greatly because it concerned his son Ishmael.
12І рече Бог Авраамові: Нехай не буде тяжке тобі слово про хлопця і про рабиню. У всёму, що рече тобі Сарра, слухай гласу її; бо в Ізаацї наречеться тобі потомство.
12But God said to Abraham, “Do not be distressed about the boy and your maidservant. Listen to everything that Sarah tells you, for through Isaac your offspring will be reckoned.
13Сина ж рабинї сієї народом великим сотворю його; бо насїннє твоє він.
13But I will also make a nation of the slave woman’s son, because he is your offspring.”
14Устав же Авраам у ранцї, і взяв хлїба та бурдюк води та й оддав Агарі, і положив за плечима в неї хлопця, та й одпустив її. Вона ж одійшовши заблудила в Бейер-Себа пустинї.
14Early in the morning, Abraham got up, took bread and a skin of water, put them on Hagar’s shoulders, and sent her away with the boy. She left and wandered in the Wilderness of Beersheba.
15Не стало ж води в бурдюцї, і покинь вона хлопця під ялиною.
15When the water in the skin was gone, she left the boy under one of the bushes.
16Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила.
16Then she went off and sat down nearby, about a bowshot away, for she said, “I cannot bear to watch the boy die!” And as she sat nearby, she lifted up her voice and wept.
17Почув же Бог плач хлопячий, і кликне ангел Божий Агару з небес, і рече: Що тобі, Агаро? Не турбуйся; почув бо Бог плач хлопячий з місця, де воно тепер.
17Then God heard the voice of the boy, and the angel of God called to Hagar from heaven, “What is wrong, Hagar? Do not be afraid, for God has heard the voice of the boy where he lies.
18Устань, та возьми хлопя і держи на руцї твоїй; народом бо великим сотворю його.
18Get up, lift up the boy, and take him by the hand, for I will make him into a great nation.”
19І відкрив Бог очі їй, і побачила криницю з водою, і пійшла й налила бурдюк води, та й напоїла хлопя.
19Then God opened her eyes, and she saw a well of water. So she went and filled the skin with water and gave the boy a drink.
20І був Бог з хлопчиком, і виріс та й оселивсь у степу і був стрілець-лучник.
20And God was with the boy, and he grew up and settled in the wilderness and became a great archer.
21І оселивсь у Фаран-степу, і взяла йому мати його жінку із землї Египецької.
21And while he was dwelling in the Wilderness of Paran, his mother got a wife for him from the land of Egypt.
22Сталося ж того часу, що промовив Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, до Авраама, говорючи: Бог з тобою в усьому, що дїєш.
22At that time Abimelech and Phicol the commander of his army said to Abraham, “God is with you in all that you do.
23Оце ж клянись менї Богом, що не зрадиш мене, нї дїтей моїх, нї внуків моїх, а по правдї, як прихилен був я до тебе, так і ти будеш до мене, і до землї, де пробуваєш.
23Now, therefore, swear to me here before God that you will not deal falsely with me or my children or descendants. Show to me and to the country in which you reside the same kindness that I have shown to you.”
24І рече Авраам: Кленусь.
24And Abraham replied, “I swear it.”
25І докоряв Авраам Абимелеха, за колодязь водяний, що відняли раби Абимелехові.
25But when Abraham complained to Abimelech about a well that Abimelech’s servants had seized,
26І каже йому Абимелех: Не знаю, хто вчинив тобі дїло таке, нї ти менї не оповідав єси, нї я чував, тільки сьогоднї.
26Abimelech replied, “I do not know who has done this. You did not tell me, so I have not heard about it until today.”
27І вилучив Авраам сїм овечок, да товару, та й дав Абимелехові, і вчинили вони обидва умову.
27So Abraham brought sheep and cattle and gave them to Abimelech, and the two men made a covenant.
28І поставив Авраам семеро ягниць овечих із отари окроме.
28Abraham separated seven ewe lambs from the flock,
29І каже Абимелех Авраамові: Що се за семеро ягниць, що поставив єси окроме?
29and Abimelech asked him, “Why have you set apart these seven ewe lambs?”
30І рече Авраам: Що семеро сих ягниць візьмеш у мене, нехай будуть менї сьвідоцтвом, що я викопав колодязь сей.
30He replied, “You are to accept the seven ewe lambs from my hand as my witness that I dug this well.”
31Того й проложено прізвище місцеві тому: Бейер-Себа, колодязь клятьби; бо там клялись обидва.
31So that place was called Beersheba, because it was there that the two of them swore an oath.
32І вчинили вони вмову коло колодязя клятьби. Піднявся ж Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, та й вернулись у землю Филистимську.
32After they had made the covenant at Beersheba, Abimelech and Phicol the commander of his army got up and returned to the land of the Philistines.
33І посадив Авраам тамариску, і призвав там імя Господа Бога вічного.
33And Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and there he called upon the name of the LORD, the Eternal God.
34Пробував же Авраам у землї Филистимській час довгий.
34And Abraham resided in the land of the Philistines for a long time.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.