1 Мойсея 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1І була вся земля мова одна і слово одно.
1А беше на целој земљи један језик и једнаке речи.
2І сталось, як мандрували вони від схід сонця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там.
2А кад отидоше од истока, нађоше равницу у земљи сенарској, и населише се онде.
3І мовляли одно ʼдному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.
3Па рекоше међу собом: Хајде да правимо плоче и да их у ватри печемо. И беху им опеке место камена и смола земљана место креча.
4І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.
4После рекоше: Хајде да сазидамо град и кулу, којој ће врх бити до неба, да стечемо себи име, да се не бисмо расејали по земљи.
5І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловїчі.
5А Господ сиђе да види град и кулу, што зидаху синови човечији.
6І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тількі почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.
6И рече Господ: Гле, народ један, и један језик у свих, и то почеше радити, и неће им сметати ништа да не ураде шта су наумили.
7Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно ʼдного.
7Хајде да сиђемо, и да им пометемо језик, да не разумеју један другог шта говоре.
8І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту.
8Тако их Господ расу оданде по свој земљи, те не сазидаше града.
9Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.
9Зато се прозва Вавилон, јер онде помете Господ језик целе земље, и оданде их расу Господ по свој земљи.
10А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.
10Ово је племе Симово: беше Симу сто година, кад роди Арфаксада, друге године после потопа.
11І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.
11А родив Арфаксада поживе Сим пет стотина година, рађајући синове и кћери.
12І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.
12А Арфаксад поживе тридесет и пет година, и роди Салу;
13А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.
13а родив Салу поживе Арфаксад четири стотине и три године, рађајући синове и кћери.
14І пожив Села трийцять год, і появив Ебера.
14А Сала поживе тридесет година, и роди Евера;
15А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки.
15а родив Евера поживе Сала четири стотине и три године, рађајући синове и кћери.
16І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега.
16А Евер поживе тридесет и четири године, и роди Фалека;
17А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки.
17а родив Фалека поживе Евер четири стотине и тридесет година, рађајући синове и кћери.
18І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува.
18А Фалек поживе тридесет година, и роди Рагава;
19А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки.
19а родив Рагава поживе Фалек двеста и девет година, рађајући синове и кћери.
20І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга.
20А Рагав поживе тридесет и две године, и роди Серуха;
21А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки.
21а родив Серуха поживе Рагав двеста и седам година, рађајући синове и кћери.
22І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора.
22А Серух поживе тридесет година, и роди Нахора;
23А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки.
23а родив Нахора поживе Серух двеста година, рађајући синове и кћери.
24І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару.
24А Нахор поживе двадесет и девет година, и роди Тару;
25А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки.
25а родив Тару поживе Нахор сто и деветнаест година, рађајући синове и кћери.
26І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана.
26А Тара поживе седамдесет година, и роди Аврама, Нахора и Арана.
27А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота.
27А ово је племе Тарино: Тара роди Аврама, Нахора и Арана; а Аран роди Лота.
28І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському.
28И умре Аран пре Таре оца свог на постојбини својој, у Уру халдејском.
29І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.
29И ожени се Аврам и Нахор, и жени Аврамовој беше име Сара а жени Нахоровој име Мелха, кћи Арама оца Мелхе и Јесхе.
30Сара ж була неплідна, не мала дїтей.
30А Сара беше нероткиња, и не имаше порода.
31І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там.
31И узе Тара сина свог Аврама и Лота сина Ароновог, унука свог, и Сару снаху своју, жену Аврама сина свог; и пођоше заједно из Ура халдејског да иду у земљу хананску, и дођоше до Харана, и онде се настанише.
32А віку Тариного було двістї і пять год, і вмер Тара в Гаранї.
32И поживе Тара свега двеста и пет година; и умре Тара у Харану.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.