1 Мойсея 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Так докіньчено небеса й землю з усїм войнством їх.
1Тако се доврши небо и земља и сва војска њихова.
2І докіньчив Бог шестого дня дїло своє, що сотворив; і почив на семий день від усього дїла, що сотворив.
2И сврши Бог до седмог дана дела своја, која учини; и почину у седми дан од свих дела својих, која учини;
3І благословив Бог день семий, і зъясував його сьвятим: того бо дня спочив од усїх дїл своїх, які вчинив і зробив.
3и благослови Бог седми дан, и посвети га, јер у тај дан почину од свих дела својих, која учини.
4Се початок настання небес і землї, як сотворено їх, того часу, як сотворив Господь землю і небо,
4То је постање неба и земље, кад посташе, кад Господ Бог створи земљу и небо,
5Не було ще на землї нїякої рослини на полях, і не росло ще нїяке зело на полях; бо Господь Бог не повелїв іще дощувати на землю, і не було ще там людей порати землю.
5И сваку биљку пољску, докле је још не беше на земљи, и сваку травку пољску, докле још не ницаше; јер Господ Бог још не пусти дажда на земљу, нити беше човека да ради земљу,
6Виходила ж імла з землї і напувала всю верховину на суходолї.
6али се подизаше пара са земље да натапа сву земљу.
7І создав Господь Бог чоловіка з землї польової, і вдихнув йому в ноздрі живе диханнє. І став чоловік душею живою.
7А створи Господ Бог човека од праха земаљског, и дуну му у нос дух животни; и поста човек душа жива.
8І насадив Бог сад у Едемі на востоцї, та й осадив там чоловіка, що создав.
8И насади Господ Бог врт у Едему на истоку; и онде намести човека, ког створи.
9І зростив Господь Бог усяке дерево із землї, принадне на погляд і смашне плодом своїм, і дерево жизьняне посеред саду, і дерево познавання добра й зла.
9И учини Господ Бог, те никоше из земље свакаква дрвећа лепа за гледање и добра за јело, и дрво од живота усред врта и дрво од знања добра и зла.
10І ріка виходить із Едему на поливаннє саду, а потім розлучається чотирма течіями.
10А вода течаше из Едема натапајући врт, и оданде се делише у четири реке.
11Імя первої Пизон; ся обтекає всю Гавила землю, де знаходять золото.
11Једној је име Фисон, она тече око целе земље евилске, а онде има злата,
12А золото в тій землї предобре. Там знаходять і бедола-смолу і камінь оникс.
12и злато је оне земље врло добро; онде има и бдела и драгог камена ониха.
13А друга річка зветься Гигон; ся обтекає всю Куш землю.
13А другој је реци име Геон, она тече око целе земље хуске.
14А трейтя зветься Гиддекель; се та річка, що йде на схід соньця від Ассура. А четверта річка, се Евфрат.
14А трећој је реци име Хидекел, она тече к асирској. А четврта је река Ефрат.
15І взяв Господь Бог чоловіка та й осадив його в Едемському саду порати його і доглядати.
15И узевши Господ Бог човека намести га у врту едемском, да га ради и да га чува.
16І заповідав Господь Бог чоловікові, глаголючи: З усякого древа в саду-раї можна тобі по вподобі їсти.
16И запрети Господ Бог човеку говорећи: Једи слободно са сваког дрвета у врту;
17З того ж дерева, що дає знаттє доброго й лихого, з того не важитимешся їсти, ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш із його.
17али с дрвета од знања добра и зла, с њега не једи; јер у који дан окусиш с њега, умрећеш.
18І рече Господь Бог: Не добре чоловікові бути самому; сотворимо йому таку поміч, щоб до пари була йому.
18И рече Господ Бог: Није добро да је човек сам; да му начиним друга према њему.
19І сотворив Господь Бог із землї всякого зьвіря польового і всяке птаство небесне, і привів їх до чоловіка побачити, як він зватиме їх, і як нї назвав би чоловік їх живі душі, так щоби мусїли вони зватись.
19Јер Господ Бог створи од земље све звери пољске и све птице небеске, и доведе к Адаму да види како ће коју назвати, па како Адам назове коју животињу онако да јој буде име;
20І подавав чоловік назви всякій скотинї, і птаству небесному, і всякому польовому зьвірові, та про чоловіка не знайшлось такої помочі, щоб до пари була йому.
20и Адам надеде име сваком живинчету и свакој птици небеској и свакој звери пољској; али се не нађе Адаму друг према њему.
21І попустив Господь Бог твердому сну обняти чоловіка, і як заснув, узяв одно з його ребер, та й затулив його місце тїлом.
21И Господ Бог пусти тврд сан на Адама, те заспа; па му узе једно ребро, и место попуни месом;
22І создав Господь Бог женщину з ребра, що взяв од чоловіка, та й привів її до чоловіка.
22и Господ Бог створи жену од ребра, које узе Адаму, и доведе је к Адаму.
23І каже чоловік: Се ж кість од костей моїх і тїло від тїла мого. Мусить вона зватись людина; бо її взято з чоловіка.
23А Адам рече: Сада ето кост од мојих кости, и тело од мог тела. Нека јој буде име човечица, јер је узета од човека.
24Тим оставить чоловік отця свого й матїр свою та й прилїпиться до жони своєї, і будуть удвох тїлом одним.
24Зато ће оставити човек оца свог и матер своју, и прилепиће се к жени својој, и биће двоје једно тело.
25І були обоє нагі, чоловік і жона його, і не соромились.
25А беху обоје голи. Адам и жена му, и не беше их срамота.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.