Исаија 32
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ево, цар ће царовати право и кнезови ће владати по правди.
1Буде час, що на царстві седїти ме правий, та й князї його правити муть по закону;
2И човек ће бити као заклон од ветра, и као уточиште од поплаве, као потоци на сувом месту, као сен од велике стене у земљи сасушеној.
2Кожен з них буде, мов затула од вітру й захист в негоду; мов джерела води в пустинї й тїнь від високої скелї в землї безводній.
3И очи оних који виде неће бити заслепљене, и уши оних који чују слушаће.
3Очі видющих не будуть закриватись, і уші слухаючих будуть уважні.
4И срце неразумних разумеће мудрост, и језик мутавих говориће брзо и разговетно.
4І серце легкодушних вміти ме розважати, й недорікі язики говорити муть ясно.
5Неваљалац се неће више звати кнез, нити ће се тврдица називати подашним.
5Безглуздого не будуть тодї величати поважним, а про зрадливого не скажуть, що він чесний.
6Јер неваљалац о неваљалству говори, и срце његово гради безакоње, радећи лицемерно и говорећи на Бога лаж, да испразни душу гладном и напој жедном да узме.
6Ледарь бо безглуздий говорить безглуздо, та й серце його мислить про беззаконство, щоб поступати скрито; зневажати Господа, видерти хлїб голодному, та відоймити напій жаждущому.
7И справе тврдичине зле су; смишља лукавштине да затре ниште речима лажним и кад сиромах говори право.
7У зрадливого дїяльність пагубна: він задумує зраду, щоб погубити бідаху словом ложним, яке б нї було його право!
8Али кнез смишља кнежевски, и устаје да ради кнежевски.
8Чесна ж людина про чесне гадає й твердо стоїть при всьому, що чесне.
9Устаните, жене мирне, слушајте глас мој; кћери безбрижне, чујте речи моје.
9Ви ж, жіноцтво, богацтвом безпечне! станьте, послухайте голосу його; дочки безжурні, прихилїть слух до словес моїх:
10За много година бићете у сметњи, ви безбрижне; јер неће бити бербе, и сабирање неће доћи.
10По рокові та по днях злякаєтесь, ви безпечні! не буде бо зборів винограду та й і жнив не буде.
11Страшите се, ви мирне; дрхтите, ви безбрижне, свуците се, будите голе, и припашите око себе кострет,
11Здрогнїтесь, безжурні, стрівожтесь, безпечні! скиньте з себе (дорогі) одежі, а покрийте наготу вашу (дранками)!
12Бијући се у прса за лепим њивама, за родним чокотима.
12Бити муть себе у груди, (плачучи) про поле, повне достатку, — про лозу виноградню, (колись) уроджайну.
13Трње и чкаљ никнуће на земљи народа мог, и по свим кућама веселим, у граду веселом.
13На полях у мого народу рости муть репяхи та терни, та й на всїх домах веселих у роскішнім містї.
14Јер ће се дворови оставити, врева градска нестаће; куле и стражаре постаће пећине довека, радост дивљим магарцима и паша стадима,
14Бо палати будуть покинені, веселе місто буде полишене. З Офелу та з башти постануть, замість печер, сховища диким ослам та стадам пасущим,
15Докле се не излије на нас Дух с висине и пустиња постане њива а њива се стане узимати за шуму.
15Аж покіль Господь не виллє на нас Духа з висоти, й пустиня не стане садом, а сади зробляться борами.
16Тада ће суд становати у пустињи, и правда ће стајати на њиви.
16Тодї запанує в степу правда, й правосуд буде пробувати на вроджайнім полі.
17И мир ће бити дело правде, шта ће правда учинити биће покој и безбрижност довека.
17І дїлом правди буде мир, а правосуд зродить — спокій й безпеку вовіки.
18И мој ће народ седети у мирном стану и у шаторима поузданим, на почивалиштима тихим.
18Тодї народ мій жити ме в пробутку мира і в осадах безпечних та в спокійних займищах щасливих.
19Али ће град пасти на шуму, и град ће се врло снизити.
19Бити ме гряд на лїс, город же утоне в долинї.
20Благо вама који сејете покрај сваке воде, и пуштате волове и магарце.
20Блаженні ж ви, що сїєте понад усї води, й випускаєте туди вола й осла.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.