Исаија 21

Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Бреме пустињи на мору. Као вихори који пролазе на југ, тако ће доћи из пустиње, из земље страшне.

1Пророцтво про пустиню морську: Як ті бурі, що на полуднї лютують, оттак ійде він від степу, з страшної країни.

2Љута утвара јави ми се. Неверник неверу чини, пустошник пустоши; ходи, Еламе; опколи, Мидијо! Свему уздисању учинићу крај.

2Страшне видиво показано менї: розбишака рабує; опустошник пустошить. Приходи, Еламе; облягай, Миде! всїм стогнанням я зроблю конець.

3Зато су бедра моја пуна бола; муке ме обузеше као кад се мучи породиља; згурих се чујући, препадох се видећи.

3Від сього і в мене трясуться бедра; муки схопили мене, як болї в положницї. Я зворушивсь тим, що чую; я стрівоживсь тим, що бачу.

4Срце ми се смете, гроза ме подузе; ноћ милина мојих претвори ми се у страх.

4Серце тремтить у менї; мене дрож бере; нічний спокій мій перемінився у страх менї.

5Постави сто, стражар нека стражи; једи, пиј; устајте кнезови, мажите штитове.

5А вони ось, заставляють столи, розстилають накриття, — їдять, пють. Ой, вставайте, князї, — хапайте за щити!

6Јер овако ми рече Господ: Иди, постави стражара да ти јави шта види.

6Бо ось як сказав менї Господь: ійди, постав сторожа, а він нехай переказує, що побачить.

7И виде кола, и два реда коњика; кола с магарцима и кола с камилама; и пажаше добро великом пажњом.

7І побачив він їздецїв, що їхали по двох на конях, на ослах, на верблюдах; і наслуховав пильно і вважно, —

8И повика као лав: Господару, ја стојим једнако на стражи дању, и стојим на стражи по сву ноћ.

8І закричав, мов лев: Пане мій! ось я стою на сторожі цїлими днями, не рушався з місця цїлими ночами:

9И ево дођоше на колима људи, у два реда коњици. Тада повика и рече: Паде, паде Вавилон, и сви резани ликови богова његових разбише се о земљу.

9І ось, бачу, їдуть люде, їздецї на конях удвійню. Опісля кликнув і каже: Впав, упав Вавилон, і всї ідоли його лежать порозбивані на землї!

10Вршају мој, и пшенице гумна мог! Шта чух од Господа над војскама, Бога Израиљевог, јавих вам.

10О ти, змолочений мій, сину току мого! Оце я чув від Господа Саваота, Бога Ізрайлевого, й се звістив вам.

11Бреме Думи. Виче к мени неко са Сира: Стражару! Шта би ноћас? Стражару! Шта би ноћас?

11Пророцтво про Думу: Покликають до мене з Сеїру: Стороже! яка пора ночі? стороже! яка пора ночі?

12Стражар рече: Доћи ће јутро, али и ноћ; ако ћете тражити, тражите, вратите се, дођите.

12А сторож відказує: Надходить поранок, та ще ніч. Коли так пильно допитуєтесь, то обернїться й приходїть.

13Бреме арапској. По шумама у арапској ноћиваћете, путници дедански!

13Слово пророче про Арабію: Ночуйте в лїсї Арабському, подорожні Деданські!

14Изнесите воде пред жедне, који живите у земљи Теми, сретните с хлебом бегунца.

14Осадники країни Темайської! несїть води назустріч умлїваючим од спраги; стрічайте хлїбом утїкаючих;

15Јер ће бежати од мача, од мача голог, од лука запетог и од жестоког боја.

15Вони бо від мечів втїкають, од меча обнаженого, від лука натягненого та від лютї воєнної.

16Јер овако ми рече Господ: За годину, као што је година најамничка, нестаће све славе кидарске.

16Так бо сказав менї Господь: Іще рік, рік по счоту наймитів, — і вся Кидарова слава щезне;

17И што остане храбрих стрелаца синова кидарских, биће мало; јер Господ Бог Израиљев рече.

17І не багато луків зостанесь у синів Кедарових. Так сказав Господь, Бог Ізраїля.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.