3. Мојсијева 25
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Још рече Господ Мојсију на гори синајској говорећи:
1І рече Господь Мойсейові:
2Кажи синовима Израиљевим, и реци им: Кад дођете у земљу коју вам ја дајем, нека празнује земља суботу Господњу.
2Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм: Як прийдете в землю, що я оддаю вам, так мусить земля сьвяткувати соботу Господеві.
3Шест година засевај њиву своју, и шест година режи виноград свој и сабирај род.
3Шість лїт засївати меш поле твоє, і шість лїт обрізувати меш виноградник твій, і збирати меш уроджай землї.
4А седма година нека буде субота за одмор земљи, субота Господња; немој сејати у пољу свом ни резати виноград свој.
4Семий же рік буде субота на відпочинок землї, собота Господеві; поля твого не засївати меш і виноградника твого не обрізувати меш.
5Шта само од себе роди иза жетве твоје немој жети, и грожђа у винограду свом нерезаном немој брати; нека буде година одмора земљи.
5Що само собою послї жнив твоїх уродить, не жати меш, грон у винограднику твойму необрізаному не збирати меш; рік відпочинку буде про землю.
6Али шта роди земља за почивања свог, оно нека вам буде храна, теби и слузи твом и слушкињи твојој и најамнику твом и укућанину твом који је код тебе.
6І буде собота землї на харч про вас, тобі й слузї твойму, і рабинї твоїй, і наймитові твому, і комірникові твому, що в тебе пробуває;
7И стоци твојој и свим животињама што су у твојој земљи, сав род њен нека буде храна.
7І скотинї твоїй, і зьвіринї, що на землї твоїй, буде ввесь уроджай її на харч.
8И наброј седам седмина година, седам пута по седам година, тако да ти седам седмина година буде четрдесет и девет година.
8І лїчити меш собі сїм собітнїх років, сїм раз сїм лїт, так що час сїмох собітнїх років буде тобі сорок і девять років.
9Тада заповеди нека затруби труба десети дан седмог месеца, на дан очишћења нека труби труба по свој земљи вашој.
9І прикажеш трубити в трубу місяця семого на десятий день; в день премирення прикажеш трубити в труби по всїй землї вашій.
10И посветите годину педесету, и прогласите слободу у земљи свима који живе у њој; то нека вам је опросна година, и тада се вратите сваки на своју баштину, и сваки у род свој вратите се.
10І сьвяткувати мете пятидесятий рік, і оголосите волю по країнї всїм осадникам її. Гучний рік се буде в вас, і вертати ме кожний з вас в державу свою, і кожний до роду свого вертати мете.
11Опросна година да вам је та педесета година; немојте сејати, нити жањите шта само роди те године, нити берите грожђа у виноградима нерезаним.
11Яко ювілейний рік буде в вас пятидесятий рік. Не будете сїяти, нї збирати того, що само вродиться, і не збирати мете з виноградника непідрізуваного;
12Јер је опросна година; нека вам је света; са сваког поља једите род његов.
12Бо се ювілейний рік: сьвятим він мусить бути в вас; просто з поля їсти мете уроджай його.
13Те године опросне вратите се сваки на своју баштину.
13В ювілейний рік мусить кожний вертати до свого маєтку.
14И ако продаш шта ближњему свом или купиш шта од ближњег свог, не варајте један другог.
14А коли що продаєш ближньому твому, чи купуєш із руки в ближнього твого, не будете тиснути один в одного.
15Према броју година по опросној години купуј од ближњег свог, и према броју година у које ћеш брати род нека ти продаје.
15Вважаючи на лїчбу років послї ювілейного року, будеш куповати в ближнього твого, по лїчбі жнивних років продавати ме він тобі.
16Што више буде година то ће цена бити већа ономе што купујеш, а што мање буде година то ће мања бити цена, јер ти се продаје број летина.
16Чим більше років, тим більшу цїну поставиш йому, і чим меньше років, тим меньшу цїну поставиш йому; бо лїчбу жнив продає він тобі.
17Зато не варајте један другог, него се бојте Бога свог; јер сам ја Господ Бог ваш.
17Тим же то не будете вимагати надто один в одного, а боятись Бога твого; Я бо Господь, Бог ваш.
18Држите уредбе моје и чувајте законе моје и вршите их, па ћете живети у земљи без страха.
18І будете сповняти встанови мої і пильнувати присудів моїх, і жити мете на землї з упокоєм.
19И земља ће рађати род свој, и јешћете га, и бићете сити, и живећете у њој без страха.
19І давати ме земля плоди свої і їсти мете до наситу, і жити мете на їй з упокоєм.
20И ако бисте рекли: Шта ћемо јести седме године, ето нећемо сејати нити ћемо брати летину?
20І коли казати мете: Що їсти мемо семого року? Ми ж не сїємо і не збираємо вроджаю нашого,
21Пустићу благослов свој на вас шесте године, те ће родити за три године.
21Я посилати му благословеннє моє на вас в роцї шестому, щоб зродило на три роки;
22И сејаћете осме године, а јешћете летину стару до девете године, докле не приспе род њен, јешћете стари.
22І як посїєте на восьмий рік, то їсти мете ще з попереднього вроджаю; аж до девятого року, покіль прийде вроджай його, їсти мете з попереднього.
23Али да се земља не продаје за свагда, јер је моја земља, а ви сте дошљаци и укућани код мене.
23А землї не продавати мете на віки, бо земля моя; приходнї бо і комірники ви в мене.
24Зато по свој земљи државе ваше нека се откупљују земље.
24Тим же по всїй землї вашої власностї мусите дозволяти викуп землї.
25Ако осиромаши брат твој и прода нешто од баштине своје, а после дође ко од рода његовог најближи њему да откупи, нека откупи шта брат његов продаде.
25Коли зʼубожіє твій брат і продасть свою власність, то нехай прийде купець, його близький родич, і викупить, що продав брат його.
26Ако ли не би имао никога да откупи, него би се помогао и зглавио колико треба за откуп,
26А коли нема в людини такого, щоб викупив, та руки його зароблять, і стане за що викупити,
27онда нека одбије године откако је продао, па шта остане нека исплати оном коме је продао, и тако нека опет дође до своје баштине.
27Так мусить порахувати роки проданого й вернути лишнє чоловікові, якому продав, і вернеться так до власностї своєї.
28Ако ли нема колико би требало вратити, онда остаје ствар продана у оног који је купио до године опросне, а опросне године оставиће се, и он ће се вратити на своју баштину.
28Коли ж руки його не придбають, щоб стало чим заплатити йому, так нехай продане буде в руцї того, хто купив, до ювілейного року, і буде воно вільне в ювілейному роцї, і вернеть ся йому власність його.
29Ко прода кућу у којој се седи у месту ограђеном зидом, властан је откупити је докле се не наврши година дана од како је прода; целу годину дана има власт откупити је.
29І коли хто продасть хату в утвердженому містї, так можна йому викупити її до кіньця року від часу продажі.
30А ако не откупи за годину дана, онда остаје кућа у месту ограђеном зидом оном који је купио сасвим од колена на колено, и неће је оставити опросне године.
30Цїлий рік можна йому викупити її. Коли ж не викуплять до кінця повного року, так буде хата, що в утвердженому містї, на завсіди власність того, хто купив її, в роди його; не буде вільною ювілейного року.
31А куће по селима, које нису ограђене зидом, нека се узимају као њиве, могу се откупити, и године опросне враћају се.
31Хати по селах, що неутверджені навкруги, будуть нарівнї з полями землї; буде для них право викупу, і в ювілейному роцї виходити муть вільними.
32А места левитска и куће у местима њиховим, свагда могу откупити Левити.
32Що ж до міст Левітів, та хат по містах їх, по всяк час можна викуплювати Левітам.
33Али ко купи од Левита, нека опросне године остави купљену кућу и шта је имао у месту; јер куће по местима левитским јесу њихове међу синовима Израиљевим.
33А коли нїхто з Левітів не викупить, так у ювілейному роцї буде вільна продана хата в містї власностї його; хати бо в містах Левітів їх власність між синами Ізрайлевими.
34Али поље под местима њиховим да се не продаје; јер је њихово достојање довека.
34І оболоня кругом міст їх не можна продавати, бо се власність їх віковічня.
35Ако осиромаши брат твој и изнемогне рука његова поред тебе, прихвати га, и као странац и дошљак нека поживи уз тебе.
35І коли зубожіє брат твій і він опустить руки при тобі, мусиш допомогти йому; як приходень і комірник, жити ме при тобі.
36Немој узимати од њега камате ни добити; него се бој Бога, да би поживео брат твој уз тебе.
36Не брати меш із його чиншу і лихви, а будеш боятись Бога твого щоб можна жити братові твойму при тобі.
37Новаца немој му давати на камату, нити му хране своје позаимај ради добити.
37Грошей не позичати меш йому на чинш, і не давати меш йому поживи на лихву.
38Ја сам Господ Бог ваш, који сам вас извео из земље мисирске да вам дам земљу хананску и да вам будем Бог.
38Я Господь, Бог твій, що тебе вивів із Египецької землї, щоб оддати вам Канаан землю, і бути в вас Богом.
39И ако осиромаши брат твој код тебе тако да ти се прода, немој га држати као роба;
39І коли зʼубожіє твій брат при тобі і продасться тобі, не поставиш його до невільничої роботи;
40као најамник и као дошљак нека буде код тебе; до опросне године нека служи код тебе.
40Як наємник, як комірник мусить він бути при тобі; до ювілейного року робити ме в тебе.
41А онда нека иде од тебе са синовима својим, нека се врати у род свој, и на баштину отаца својих нека се врати.
41І вийде на волю від тебе й дїти його, та й вернеться до родини своєї, і до батьківщини своєї вернеться.
42Јер су моје слуге, које сам извео из земље мисирске, нека се не продају као робови.
42Вони бо слуги мої, що вивів я із Египецької землї; неможна продавати їх, як продають невільників.
43Немој господарити над њим жестоко, него се бој Бога свог.
43Не панувати меш над ними жорстоко, і мусиш боятись Бога твого.
44А роб твој и робиња твоја што ћеш имати нека буду од оних народа који ће бити око вас, од њих купујте роба и робињу.
44Що ж до раба твого і до рабинї твоєї, що буде в тебе; нехай будуть із народів, що кругом вас; від них будете купувати рабів і рабинь.
45И између странаца који буду код вас, између њих купујте и из породица оних који буду код вас, који се роде у земљи вашој, и ти нека вам буду имање.
45Так само й з дїтей комірників, що пробувають у вас, можна вам купувати із їх родини, що при вас, котру породили вони в землї вашій; і будуть вони вам у власність,
46Они ће постати ваши и синова ваших након вас, и биће вам достојање, да вам сваку службу врше до века; али над браћом својом, синовима Израиљевим, нико над братом својим да не господари жестоко.
46І зоставляти мете їх дїтям вашим після вас, щоб мали їх як власність. Ті служити муть на віки; над братами ж вашими, синами Ізрайлевими, не панувати мете жорстоко один над другим.
47Ако ли се обогати дошљак или гост који живи с тобом, а брат твој осиромаши код њега тако да се прода дошљаку, који живи с тобом, или коме год од туђег рода,
47І коли руки чуженицї або комірника твого придбають яке добро, а брат твій зʼубожіє при йому та й продасться чужому або комірникові твому, чи кому з родини чуженицї,
48кад се прода, може се откупити; ко год од браће његове нека га откупи;
48Так послї того, як він продався, мати ме право викупу свого; одному з братів його можна викупити його.
49или стриц његов, или син стрица његовог нека га откупи, или ко други од крви његове у роду његовом нека га откупи; или ако се помогне, нека се сам откупи.
49Або син дядька його викупить його, або хто з найблизшої родини його нехай викупить його; або коли руками що заробить, сам нехай викупиться.
50Нека се прорачуна с купцем својим од године кад се продао године опросне, да цена за коју се продао дође према броју година; као надничару нека му се рачуна време које је одслужио.
50І полїчиться він з тим, хто купив його, від року продажі до року ювілейного, а цїна, за котру продався, буде відповідна лїчбі років; як наємник полїчить він йому днї свої.
51Ако остаје још много година, према њима нека плати откуп од цене за коју је купљен.
51Коли ще багацько років, то мусить вернути відповідний викуп свій із грошей, що за них куплено його;
52Ако ли остаје мало година до опросне године, нека се прорачуна с њим, и нека плати откуп према тим годинама.
52Коли ж мало зостанеться років до року ювілейного, так нехай розлїчиться з ним: відповідно до років своїх верне викуп свій.
53Као најамник годишњи нека буде у њега, и нека не господари над њим жестоко на твоје очи.
53Як наємник буде він із року в рік при йому; не панувати ме він над ним жорстоко перед очима твоїми.
54Ако ли се овако не откупи, нека отиде године опросне и он и синови његови с њим.
54І коли не викупиться таким робом, так вийде на волю в роцї ювілейному, сам і дїти його з ним.
55Јер су синови Израиљеви моје слуге, моје су слуге, које сам извео из земље мисирске; ја сам Господ Бог ваш.
55Бо мої раби сини Ізрайлеві, вони мої раби, що я вивів їх із Египецької землї. Я Господь, Бог ваш.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.