Leviticus 25
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And the Lord spoke to Moses in mount Sinai, saying:
1І рече Господь Мойсейові:
2Speak to the children of Israel, and thou shalt say to them: When you shall have entered into the land which I will give you, observe the rest of the sabbath to the Lord.
2Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм: Як прийдете в землю, що я оддаю вам, так мусить земля сьвяткувати соботу Господеві.
3Six years thou shalt sow thy field and six years thou shalt prune thy vineyard, and shalt gather the fruits thereof:
3Шість лїт засївати меш поле твоє, і шість лїт обрізувати меш виноградник твій, і збирати меш уроджай землї.
4But in the seventh year there shall be a sabbath to the land, of the resting of the Lord: thou shalt not sow thy field, nor prune thy vineyard.
4Семий же рік буде субота на відпочинок землї, собота Господеві; поля твого не засївати меш і виноградника твого не обрізувати меш.
5What the ground shall bring forth of itself, thou shalt not reap: neither shalt thou gather the grapes of the firstfruits as a vintage: for it is a year of rest to the land:
5Що само собою послї жнив твоїх уродить, не жати меш, грон у винограднику твойму необрізаному не збирати меш; рік відпочинку буде про землю.
6But they shall be unto you for meat, to thee and to thy manservant, to thy maidservant and thy hireling, and to the strangers that sojourn with thee:
6І буде собота землї на харч про вас, тобі й слузї твойму, і рабинї твоїй, і наймитові твому, і комірникові твому, що в тебе пробуває;
7All things that grow shall be meat to thy beasts and to thy cattle.
7І скотинї твоїй, і зьвіринї, що на землї твоїй, буде ввесь уроджай її на харч.
8Thou shalt also number to thee seven weeks of years, that is to say, seven times seven, which together make forty-nine years:
8І лїчити меш собі сїм собітнїх років, сїм раз сїм лїт, так що час сїмох собітнїх років буде тобі сорок і девять років.
9And thou shalt sound the trumpet in the seventh month, the tenth day of the month, in the time of the expiation in all your land.
9І прикажеш трубити в трубу місяця семого на десятий день; в день премирення прикажеш трубити в труби по всїй землї вашій.
10And thou shalt sanctify the fiftieth year, and shalt proclaim remission to all the inhabitants of thy land: for it is the year of jubilee. Every man shall return to his possession, and every one shall go back to his former family:
10І сьвяткувати мете пятидесятий рік, і оголосите волю по країнї всїм осадникам її. Гучний рік се буде в вас, і вертати ме кожний з вас в державу свою, і кожний до роду свого вертати мете.
11Because it is the jubilee and the fiftieth year. You shall not sow, nor reap the things that grow in the field of their own accord, neither shall you gather the firstfruits of the vines,
11Яко ювілейний рік буде в вас пятидесятий рік. Не будете сїяти, нї збирати того, що само вродиться, і не збирати мете з виноградника непідрізуваного;
12Because of the sanctification of the jubilee: but as they grow you shall presently eat them.
12Бо се ювілейний рік: сьвятим він мусить бути в вас; просто з поля їсти мете уроджай його.
13In the year of the jubilee all shall return to their possessions.
13В ювілейний рік мусить кожний вертати до свого маєтку.
14When thou shalt sell any thing to thy neighbour, or shalt buy of him; grieve not thy brother: but thou shalt buy of him according to the number of years from the jubilee.
14А коли що продаєш ближньому твому, чи купуєш із руки в ближнього твого, не будете тиснути один в одного.
15And he shall sell to thee according to the computation of the fruits.
15Вважаючи на лїчбу років послї ювілейного року, будеш куповати в ближнього твого, по лїчбі жнивних років продавати ме він тобі.
16The more years remain after the jubilee, the more shall the price increase: and the less time is counted, so much the less shall the purchase cost. For he shall sell to thee the time of the fruits.
16Чим більше років, тим більшу цїну поставиш йому, і чим меньше років, тим меньшу цїну поставиш йому; бо лїчбу жнив продає він тобі.
17Do not afflict your countrymen, but let every one fear his God: because I am the Lord your God.
17Тим же то не будете вимагати надто один в одного, а боятись Бога твого; Я бо Господь, Бог ваш.
18Do my precepts, and keep my judgments, and fulfill them: that you may dwell in the land without any fear,
18І будете сповняти встанови мої і пильнувати присудів моїх, і жити мете на землї з упокоєм.
19And the ground may yield you its fruits, of which you may eat your fill, fearing no mall’s invasion.
19І давати ме земля плоди свої і їсти мете до наситу, і жити мете на їй з упокоєм.
20But if you say: What shall we eat the seventh year, if we sow not, nor gather our fruits?
20І коли казати мете: Що їсти мемо семого року? Ми ж не сїємо і не збираємо вроджаю нашого,
21I will give you my blessing the sixth year, and it shall yield the fruits of three years:
21Я посилати му благословеннє моє на вас в роцї шестому, щоб зродило на три роки;
22And the eighth year you shall sow, and shall eat of the old fruits, until the ninth year: till new grow up, you shall eat the old store.
22І як посїєте на восьмий рік, то їсти мете ще з попереднього вроджаю; аж до девятого року, покіль прийде вроджай його, їсти мете з попереднього.
23The land also shall not be sold for ever: because it is mine, and you are strangers and sojourners with me.
23А землї не продавати мете на віки, бо земля моя; приходнї бо і комірники ви в мене.
24For which cause all the country of your possession shall be under the condition of redemption.
24Тим же по всїй землї вашої власностї мусите дозволяти викуп землї.
25If thy brother being impoverished sell his little possession, and his kinsman will, he may redeem what he had sold.
25Коли зʼубожіє твій брат і продасть свою власність, то нехай прийде купець, його близький родич, і викупить, що продав брат його.
26But if he have no kinsman, and he himself can find the price to redeem it:
26А коли нема в людини такого, щоб викупив, та руки його зароблять, і стане за що викупити,
27The value of the fruits shall be counted from that time when he sold it: and the overplus he shall restore to the buyer, and so shall receive his possession again.
27Так мусить порахувати роки проданого й вернути лишнє чоловікові, якому продав, і вернеться так до власностї своєї.
28But if his hands find not the means to repay the price, the buyer shall have what he bought, until the year of the jubilee. For in that year all that is sold shall return to the owner, and to the ancient possessor.
28Коли ж руки його не придбають, щоб стало чим заплатити йому, так нехай продане буде в руцї того, хто купив, до ювілейного року, і буде воно вільне в ювілейному роцї, і вернеть ся йому власність його.
29He that selleth a house within the walls of a city, shall have the liberty to redeem it, until one year be expired:
29І коли хто продасть хату в утвердженому містї, так можна йому викупити її до кіньця року від часу продажі.
30If he redeem it not, and the whole year be fully out, the buyer shall possess it, and his posterity for ever, and it cannot be redeemed, not even in the jubilee.
30Цїлий рік можна йому викупити її. Коли ж не викуплять до кінця повного року, так буде хата, що в утвердженому містї, на завсіди власність того, хто купив її, в роди його; не буде вільною ювілейного року.
31But if the house be in a village, that hath no walls, it shall be sold according to the same law as the fields: if it be not redeemed before, in the jubilee it shall return to the owner.
31Хати по селах, що неутверджені навкруги, будуть нарівнї з полями землї; буде для них право викупу, і в ювілейному роцї виходити муть вільними.
32The houses of Levites, which are in cities, may always be redeemed:
32Що ж до міст Левітів, та хат по містах їх, по всяк час можна викуплювати Левітам.
33If they be not redeemed, in the jubilee they shall all return to the owners, because the houses of the cities of the Levites are for their possessions among the children of Israel.
33А коли нїхто з Левітів не викупить, так у ювілейному роцї буде вільна продана хата в містї власностї його; хати бо в містах Левітів їх власність між синами Ізрайлевими.
34But let not their suburbs be sold, because it is a perpetual possession.
34І оболоня кругом міст їх не можна продавати, бо се власність їх віковічня.
35If thy brother be impoverished, and weak of hand, and thou receive him as a stranger and sojourner, and he live with thee,
35І коли зубожіє брат твій і він опустить руки при тобі, мусиш допомогти йому; як приходень і комірник, жити ме при тобі.
36Take not usury of him nor more than thou gavest: fear thy God, that thy brother may live with thee.
36Не брати меш із його чиншу і лихви, а будеш боятись Бога твого щоб можна жити братові твойму при тобі.
37Thou shalt not give him thy money upon usury, nor exact of him any increase of fruits.
37Грошей не позичати меш йому на чинш, і не давати меш йому поживи на лихву.
38I am the Lord your God, who brought you out of the land of Egypt, that I might give you the land of Chanaan, and might be your God.
38Я Господь, Бог твій, що тебе вивів із Египецької землї, щоб оддати вам Канаан землю, і бути в вас Богом.
39If thy brother constrained by poverty, sell himself to thee, thou shalt not oppress him with the service of bondservants:
39І коли зʼубожіє твій брат при тобі і продасться тобі, не поставиш його до невільничої роботи;
40But he shall be as a hireling, and a sojourner: he shall work with thee until the year of the jubilee,
40Як наємник, як комірник мусить він бути при тобі; до ювілейного року робити ме в тебе.
41And afterwards he shall go out with his children, and shall return to his kindred and to the possession of his fathers,
41І вийде на волю від тебе й дїти його, та й вернеться до родини своєї, і до батьківщини своєї вернеться.
42For they are my servants, and I brought them out of the land of Egypt: let them not be sold as bondmen:
42Вони бо слуги мої, що вивів я із Египецької землї; неможна продавати їх, як продають невільників.
43Afflict him not by might, but fear thy God.
43Не панувати меш над ними жорстоко, і мусиш боятись Бога твого.
44Let your bondmen, and your bondwomen, be of the nations that are round about you.
44Що ж до раба твого і до рабинї твоєї, що буде в тебе; нехай будуть із народів, що кругом вас; від них будете купувати рабів і рабинь.
45And of the strangers that sojourn among you, or that were born of them in your land, these you shall have for servants:
45Так само й з дїтей комірників, що пробувають у вас, можна вам купувати із їх родини, що при вас, котру породили вони в землї вашій; і будуть вони вам у власність,
46And by right of inheritance shall leave them to your posterity, and shall possess them for ever. But oppress not your brethren the children of Israel by might.
46І зоставляти мете їх дїтям вашим після вас, щоб мали їх як власність. Ті служити муть на віки; над братами ж вашими, синами Ізрайлевими, не панувати мете жорстоко один над другим.
47If the hand of a stranger or a sojourner grow strong among you, and thy brother being impoverished sell himself to him, or to any of his race:
47І коли руки чуженицї або комірника твого придбають яке добро, а брат твій зʼубожіє при йому та й продасться чужому або комірникові твому, чи кому з родини чуженицї,
48After the sale he may be redeemed. He that will of his brethren shall redeem him:
48Так послї того, як він продався, мати ме право викупу свого; одному з братів його можна викупити його.
49Either his uncle, or his uncle’s son, or his kinsman, by blood, or by affinity. But if he himself be able also, he shall redeem himself,
49Або син дядька його викупить його, або хто з найблизшої родини його нехай викупить його; або коли руками що заробить, сам нехай викупиться.
50Counting only the years from the time of his selling unto the year of the jubilee: and counting the money that he was sold for, according to the number of the years and the reckoning of a hired servant,
50І полїчиться він з тим, хто купив його, від року продажі до року ювілейного, а цїна, за котру продався, буде відповідна лїчбі років; як наємник полїчить він йому днї свої.
51If there be many years that remain until the jubilee, according to them shall he also repay the price.
51Коли ще багацько років, то мусить вернути відповідний викуп свій із грошей, що за них куплено його;
52If few, he shall make the reckoning with him according to the number of the years, and shall repay to the buyer of what remaineth of the years,
52Коли ж мало зостанеться років до року ювілейного, так нехай розлїчиться з ним: відповідно до років своїх верне викуп свій.
53His wages being allowed for which he served before: he shall not afflict him violently in thy sight.
53Як наємник буде він із року в рік при йому; не панувати ме він над ним жорстоко перед очима твоїми.
54And if by these means he cannot be redeemed, in the year of the jubilee he shall go out with his children.
54І коли не викупиться таким робом, так вийде на волю в роцї ювілейному, сам і дїти його з ним.
55For the children of Israel are my servants, whom I brought forth out of the land of Egypt.
55Бо мої раби сини Ізрайлеві, вони мої раби, що я вивів їх із Египецької землї. Я Господь, Бог ваш.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.