Leviticus 24
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And the Lord spoke to Moses, saying:
1І рече Господь Мойсейові:
2Command the children of Israel, that they bring unto thee the finest and dearest oil of olives, to furnish the lamps continually,
2Скажи синам Ізрайлевим принести тобі олїї оливної, забиваної, чистої на сьвітло, щоб без перестанку горіли лямпи.
3Without the veil of the testimony in the tabernacle of the covenant. And Aaron shall set them from evening until morning before the Lord, by a perpetual service and rite in your generations.
3З надвору завіси сьвідчення в соборному наметї ставляти ме їх Арон з вечора до ранку перед Господом повсячасно: установа віковічня в роди ваші.
4They shall be set upon the most pure candlestick before the Lord continually.
4На сьвітильнику чистому ставляти ме лямпи перед Господом повсячасно.
5Thou shalt take also fine hour, and shalt bake twelve leaves thereof, two tenths shall be in every loaf:
5І візьмеш муки пшеничної та й спечеш із неї дванайцять коржів; по дві десятинї ефи нехай буде в одному коржі.
6And thou shalt set them six and six one against another upon the most clean table before the Lord:
6І покладеш їх двома рядами, по шість до ряду, на чистому столї перед Господом.
7And thou shalt put upon them the dearest frankincense, that the bread may be for a memorial of the oblation of the Lord.
7І класти меш на кожен ряд їх ладан чистий, щоб на хлїбі він був часткою на спомин, на огняну жертву Господеві.
8Every sabbath they shall be changed before the Lord, being received of the children of Israel by an everlasting covenant:
8Що соботи приготовляти ме його перед Господом од синів Ізрайлевих на ознаку віковічнього завіту.
9And they shall be Aaron’s and his sons’, that they may eat them in the holy place: because it is most holy of the sacrifices of the Lord by a perpetual right.
9І буде він Аронові й синам його, і їсти муть вони його в сьвятому місцї; бо се про них сьвята над сьвяту із огняних жертов Господнїх: установа віковічня.
10And behold there went out the son of a woman of Israel, whom she had of an Egyptian, among the children of Israel, and fell at words in the camp with a man of Israel.
10І вийшов син якоїсь Ізраїльки; се був син одного Египтїя посеред синів Ізрайлевих, і почав сваритись в таборі син Ізраїльки з одним чоловіком Ізраїльським.
11And when he had blasphemed the name, and had cursed it, he was brought to Moses: (now his mother was called Salumith, the daughter of Dabri, of the tribe of Dan:)
11І хулив син Ізраїльської жінки імя Боже, та й кляв його. І приведено його до Мойсея. Імя матери його Селомита Дибріївна, з роду Данового.
12And they put him into prison, till they might know what the Lord would command.
12І віддано його під сторожу, щоб обявлено їм волю Господню.
13And the Lord spoke to Moses,
13І рече Господь Мойсейові:
14Saying: Bring forth the blasphemer without the camp, and let them that heard him, put their hands upon his head, and let all the people stone him.
14Виведи поганьця геть з табору, і нехай усї хто чув, покладуть руки свої на голову йому, та й нехай вся громада вбє каміннєм його.
15And thou shalt speak to the children of Israel: the man that curseth his God, shall bear his sin:
15До синів же Ізрайлевих промовиш і скажеш: Хто б то нї був, що клясти ме Бога свого, гріх свій він нести ме.
16And he that blasphemeth the name of the Lord, dying let him die: all the multitude shall stone him, whether he be a native or a stranger. He that blasphemeth the name of the Lord, dying let him die.
16А хто хулить імя Господнє, того зараз скарати смертю, уся громада мусить окаменувати його; чи приходень, чи землянин: як скаже хулу на імя Господнє, мусить вмерти.
17He that striketh and killeth a man, dying let him die.
17І хто вбє яку людину, і того скарати смертю.
18He that killeth a beast, shall make it good, that is to say, shall give beast for beast.
18А хто вбив скотину, мусить вернути за неї: життя за життя.
19He that giveth a blemish to any of his neighbours: as he hath done, so shall it be done to him:
19І хто вшкодить ближнього свого, що він учинив, те й йому нехай учинять.
20Breach for breach, eye for eye, tooth for tooth, shall he restore. What blemish he gave, the like shall he be compelled to suffer.
20Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він ушкодив людинї, так і йому нехай ушкодять.
21He that striketh a beast, shall render another. He that striketh a man shall be punished.
21Тим же то хто вбив скотину, мусить вернути за неї, а хто вбив людину, мусить бути вбитий.
22Let there be equal judgment among you, whether he be a stranger, or a native that offends: because I am the Lord your God.
22Одно право буде в вас, як для приходня, так і для землянина; я бо Господь, Бог ваш.
23And Moses spoke to the children of Israel: and they brought forth him that had blasphemed, without the camp, and they stoned him. And the children of Israel did as the Lord had commanded Moses.
23І промовив Мойсей синам Ізрайлевим, що мусять вони вивести поганця геть із табору та й закидати каміннєм; і вчинили сини Ізрайлеві так, як заповідав Господь Мойсейові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.