Leviticus 24
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And the LORD spoke unto Moses, saying:
1І рече Господь Мойсейові:
2'Command the children of Israel, that they bring unto thee pure olive oil beaten for the light, to cause a lamp to burn continually.
2Скажи синам Ізрайлевим принести тобі олїї оливної, забиваної, чистої на сьвітло, щоб без перестанку горіли лямпи.
3Without the veil of the testimony, in the tent of meeting, shall Aaron order it from evening to morning before the LORD continually; it shall be a statute for ever throughout your generations.
3З надвору завіси сьвідчення в соборному наметї ставляти ме їх Арон з вечора до ранку перед Господом повсячасно: установа віковічня в роди ваші.
4He shall order the lamps upon the pure candlestick before the LORD continually.
4На сьвітильнику чистому ставляти ме лямпи перед Господом повсячасно.
5And thou shalt take fine flour, and bake twelve cakes thereof: two tenth parts of an ephah shall be in one cake.
5І візьмеш муки пшеничної та й спечеш із неї дванайцять коржів; по дві десятинї ефи нехай буде в одному коржі.
6And thou shalt set them in two rows, six in a row, upon the pure table before the LORD.
6І покладеш їх двома рядами, по шість до ряду, на чистому столї перед Господом.
7And thou shalt put pure frankincense with each row, that it may be to the bread for a memorial-part, even an offering made by fire unto the LORD.
7І класти меш на кожен ряд їх ладан чистий, щоб на хлїбі він був часткою на спомин, на огняну жертву Господеві.
8Every sabbath day he shall set it in order before the LORD continually; it is from the children of Israel, an everlasting covenant.
8Що соботи приготовляти ме його перед Господом од синів Ізрайлевих на ознаку віковічнього завіту.
9And it shall be for Aaron and his sons; and they shall eat it in a holy place; for it is most holy unto him of the offerings of the LORD made by fire, a perpetual due.'
9І буде він Аронові й синам його, і їсти муть вони його в сьвятому місцї; бо се про них сьвята над сьвяту із огняних жертов Господнїх: установа віковічня.
10And the son of an Israelitish woman, whose father was an Egyptian, went out among the children of Israel; and the son of the Israelitish woman and a man of Israel strove together in the camp.
10І вийшов син якоїсь Ізраїльки; се був син одного Египтїя посеред синів Ізрайлевих, і почав сваритись в таборі син Ізраїльки з одним чоловіком Ізраїльським.
11And the son of the Israelitish woman blasphemed the Name, and cursed; and they brought him unto Moses. And his mother's name was Shelomith, the daughter of Dibri, of the tribe of Dan.
11І хулив син Ізраїльської жінки імя Боже, та й кляв його. І приведено його до Мойсея. Імя матери його Селомита Дибріївна, з роду Данового.
12And they put him in ward, that it might be declared unto them at the mouth of the LORD.
12І віддано його під сторожу, щоб обявлено їм волю Господню.
13And the LORD spoke unto Moses, saying:
13І рече Господь Мойсейові:
14'Bring forth him that hath cursed without the camp; and let all that heard him lay their hands upon his head, and let all the congregation stone him.
14Виведи поганьця геть з табору, і нехай усї хто чув, покладуть руки свої на голову йому, та й нехай вся громада вбє каміннєм його.
15And thou shalt speak unto the children of Israel, saying: Whosoever curseth his God shall bear his sin.
15До синів же Ізрайлевих промовиш і скажеш: Хто б то нї був, що клясти ме Бога свого, гріх свій він нести ме.
16And he that blasphemeth the name of the LORD, he shall surely be put to death; all the congregation shall certainly stone him; as well the stranger, as the home-born, when he blasphemeth the Name, shall be put to death.
16А хто хулить імя Господнє, того зараз скарати смертю, уся громада мусить окаменувати його; чи приходень, чи землянин: як скаже хулу на імя Господнє, мусить вмерти.
17And he that smiteth any man mortally shall surely be put to death.
17І хто вбє яку людину, і того скарати смертю.
18And he that smiteth a beast mortally shall make it good: life for life.
18А хто вбив скотину, мусить вернути за неї: життя за життя.
19And if a man maim his neighbour; as he hath done, so shall it be done to him:
19І хто вшкодить ближнього свого, що він учинив, те й йому нехай учинять.
20breach for breach, eye for eye, tooth for tooth; as he hath maimed a man, so shall it be rendered unto him.
20Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він ушкодив людинї, так і йому нехай ушкодять.
21And he that killeth a beast shall make it good; and he that killeth a man shall be put to death.
21Тим же то хто вбив скотину, мусить вернути за неї, а хто вбив людину, мусить бути вбитий.
22Ye shall have one manner of law, as well for the stranger, as for the home-born; for I am the LORD your God.'
22Одно право буде в вас, як для приходня, так і для землянина; я бо Господь, Бог ваш.
23And Moses spoke to the children of Israel, and they brought forth him that had cursed out of the camp, and stoned him with stones. And the children of Israel did as the LORD commanded Moses.
23І промовив Мойсей синам Ізрайлевим, що мусять вони вивести поганця геть із табору та й закидати каміннєм; і вчинили сини Ізрайлеві так, як заповідав Господь Мойсейові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.