Leviticus 24
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Et locutus est Dominus ad Moysen, dicens:
1І рече Господь Мойсейові:
2Præcipe filiis Israël, ut afferant tibi oleum de olivis purissimum, ac lucidum, ad concinnandas lucernas jugiter,
2Скажи синам Ізрайлевим принести тобі олїї оливної, забиваної, чистої на сьвітло, щоб без перестанку горіли лямпи.
3extra velum testimonii in tabernaculo fœderis. Ponetque eas Aaron a vespere usque ad mane coram Domino, cultu rituque perpetuo in generationibus vestris.
3З надвору завіси сьвідчення в соборному наметї ставляти ме їх Арон з вечора до ранку перед Господом повсячасно: установа віковічня в роди ваші.
4Super candelabrum mundissimum ponentur semper in conspectu Domini.
4На сьвітильнику чистому ставляти ме лямпи перед Господом повсячасно.
5Accipies quoque similam, et coques ex ea duodecim panes, qui singuli habebunt duas decimas:
5І візьмеш муки пшеничної та й спечеш із неї дванайцять коржів; по дві десятинї ефи нехай буде в одному коржі.
6quorum senos altrinsecus super mensam purissimam coram Domino statues:
6І покладеш їх двома рядами, по шість до ряду, на чистому столї перед Господом.
7et pones super eos thus lucidissimum, ut sit panis in monimentum oblationis Domini.
7І класти меш на кожен ряд їх ладан чистий, щоб на хлїбі він був часткою на спомин, на огняну жертву Господеві.
8Per singula sabbata mutabuntur coram Domino suscepti a filiis Israël fœdere sempiterno:
8Що соботи приготовляти ме його перед Господом од синів Ізрайлевих на ознаку віковічнього завіту.
9eruntque Aaron et filiorum ejus, ut comedant eos in loco sancto: quia Sanctum sanctorum est de sacrificiis Domini jure perpetuo.
9І буде він Аронові й синам його, і їсти муть вони його в сьвятому місцї; бо се про них сьвята над сьвяту із огняних жертов Господнїх: установа віковічня.
10Ecce autem egressus filius mulieris Israëlitidis, quem pepererat de viro ægyptio inter filios Israël, jurgatus est in castris cum viro Israëlita.
10І вийшов син якоїсь Ізраїльки; се був син одного Египтїя посеред синів Ізрайлевих, і почав сваритись в таборі син Ізраїльки з одним чоловіком Ізраїльським.
11Cumque blasphemasset nomen, et maledixisset ei, adductus est ad Moysen. (Vocabatur autem mater ejus Salumith, filia Dabri de tribu Dan.)
11І хулив син Ізраїльської жінки імя Боже, та й кляв його. І приведено його до Мойсея. Імя матери його Селомита Дибріївна, з роду Данового.
12Miseruntque eum in carcerem, donec nossent quid juberet Dominus.
12І віддано його під сторожу, щоб обявлено їм волю Господню.
13Qui locutus est ad Moysen,
13І рече Господь Мойсейові:
14dicens: Educ blasphemum extra castra, et ponant omnes qui audierunt, manus suas super caput ejus, et lapidet eum populus universus.
14Виведи поганьця геть з табору, і нехай усї хто чув, покладуть руки свої на голову йому, та й нехай вся громада вбє каміннєм його.
15Et ad filios Israël loqueris: Homo, qui maledixerit Deo suo, portabit peccatum suum;
15До синів же Ізрайлевих промовиш і скажеш: Хто б то нї був, що клясти ме Бога свого, гріх свій він нести ме.
16et qui blasphemaverit nomen Domini, morte moriatur: lapidibus opprimet eum omnis multitudo, sive ille civis, sive peregrinus fuerit. Qui blasphemaverit nomen Domini, morte moriatur.
16А хто хулить імя Господнє, того зараз скарати смертю, уся громада мусить окаменувати його; чи приходень, чи землянин: як скаже хулу на імя Господнє, мусить вмерти.
17Qui percusserit, et occiderit hominem, morte moriatur.
17І хто вбє яку людину, і того скарати смертю.
18Qui percusserit animal, reddet vicarium, id est, animam pro anima.
18А хто вбив скотину, мусить вернути за неї: життя за життя.
19Qui irrogaverit maculam cuilibet civium suorum, sicut fecit, sic fiet ei:
19І хто вшкодить ближнього свого, що він учинив, те й йому нехай учинять.
20fracturam pro fractura, oculum pro oculo, dentem pro dente restituet: qualem inflixerit maculam, talem sustinere cogetur.
20Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він ушкодив людинї, так і йому нехай ушкодять.
21Qui percusserit jumentum, reddet aliud. Qui percusserit hominem, punietur.
21Тим же то хто вбив скотину, мусить вернути за неї, а хто вбив людину, мусить бути вбитий.
22Æquum judicium sit inter vos, sive peregrinus, sive civis peccaverit: quia ego sum Dominus Deus vester.
22Одно право буде в вас, як для приходня, так і для землянина; я бо Господь, Бог ваш.
23Locutusque est Moyses ad filios Israël: et eduxerunt eum, qui blasphemaverat, extra castra, ac lapidibus oppresserunt. Feceruntque filii Israël sicut præceperat Dominus Moysi.
23І промовив Мойсей синам Ізрайлевим, що мусять вони вивести поганця геть із табору та й закидати каміннєм; і вчинили сини Ізрайлеві так, як заповідав Господь Мойсейові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.