Leviticus 24
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then the LORD said to Moses,
1І рече Господь Мойсейові:
2“Command the Israelites to bring you pure oil of pressed olives for the light, to keep the lamps burning continually.
2Скажи синам Ізрайлевим принести тобі олїї оливної, забиваної, чистої на сьвітло, щоб без перестанку горіли лямпи.
3Outside the veil of the Testimony in the Tent of Meeting, Aaron is to tend the lamps continually before the LORD from evening until morning. This is to be a permanent statute for the generations to come.
3З надвору завіси сьвідчення в соборному наметї ставляти ме їх Арон з вечора до ранку перед Господом повсячасно: установа віковічня в роди ваші.
4He shall tend the lamps on the pure gold lampstand before the LORD continually.
4На сьвітильнику чистому ставляти ме лямпи перед Господом повсячасно.
5You are also to take fine flour and bake twelve loaves, using two-tenths of an ephah for each loaf,
5І візьмеш муки пшеничної та й спечеш із неї дванайцять коржів; по дві десятинї ефи нехай буде в одному коржі.
6and set them in two rows—six per row—on the table of pure gold before the LORD.
6І покладеш їх двома рядами, по шість до ряду, на чистому столї перед Господом.
7And you are to place pure frankincense near each row, so that it may serve as a memorial portion for the bread, an offering made by fire to the LORD.
7І класти меш на кожен ряд їх ладан чистий, щоб на хлїбі він був часткою на спомин, на огняну жертву Господеві.
8Every Sabbath day the bread is to be set out before the LORD on behalf of the Israelites as a permanent covenant.
8Що соботи приготовляти ме його перед Господом од синів Ізрайлевих на ознаку віковічнього завіту.
9It belongs to Aaron and his sons, who are to eat it in a holy place; for it is to him a most holy part of the offerings made by fire to the LORD—his portion forever.”
9І буде він Аронові й синам його, і їсти муть вони його в сьвятому місцї; бо се про них сьвята над сьвяту із огняних жертов Господнїх: установа віковічня.
10Now the son of an Israelite mother and an Egyptian father went out among the Israelites, and a fight broke out in the camp between him and an Israelite.
10І вийшов син якоїсь Ізраїльки; се був син одного Египтїя посеред синів Ізрайлевих, і почав сваритись в таборі син Ізраїльки з одним чоловіком Ізраїльським.
11The son of the Israelite woman blasphemed the Name with a curse. So they brought him to Moses. (His mother’s name was Shelomith daughter of Dibri, of the tribe of Dan.)
11І хулив син Ізраїльської жінки імя Боже, та й кляв його. І приведено його до Мойсея. Імя матери його Селомита Дибріївна, з роду Данового.
12They placed him in custody until the will of the LORD should be made clear to them.
12І віддано його під сторожу, щоб обявлено їм волю Господню.
13Then the LORD said to Moses,
13І рече Господь Мойсейові:
14“Take the blasphemer outside the camp, and have all who heard him lay their hands on his head; then have the whole assembly stone him.
14Виведи поганьця геть з табору, і нехай усї хто чув, покладуть руки свої на голову йому, та й нехай вся громада вбє каміннєм його.
15And you are to tell the Israelites, ‘If anyone curses his God, he shall bear the consequences of his sin.
15До синів же Ізрайлевих промовиш і скажеш: Хто б то нї був, що клясти ме Бога свого, гріх свій він нести ме.
16Whoever blasphemes the name of the LORD must surely be put to death; the whole assembly must surely stone him, whether he is a foreign resident or native; if he blasphemes the Name, he must be put to death.
16А хто хулить імя Господнє, того зараз скарати смертю, уся громада мусить окаменувати його; чи приходень, чи землянин: як скаже хулу на імя Господнє, мусить вмерти.
17And if a man takes the life of anyone else, he must surely be put to death.
17І хто вбє яку людину, і того скарати смертю.
18Whoever kills an animal must make restitution—life for life.
18А хто вбив скотину, мусить вернути за неї: життя за життя.
19If anyone injures his neighbor, whatever he has done must be done to him:
19І хто вшкодить ближнього свого, що він учинив, те й йому нехай учинять.
20fracture for fracture, eye for eye, tooth for tooth. Just as he injured the other person, the same must be inflicted on him.
20Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він ушкодив людинї, так і йому нехай ушкодять.
21Whoever kills an animal must make restitution, but whoever kills a man must be put to death.
21Тим же то хто вбив скотину, мусить вернути за неї, а хто вбив людину, мусить бути вбитий.
22You are to have the same standard of law for the foreign resident and the native; for I am the LORD your God.’”
22Одно право буде в вас, як для приходня, так і для землянина; я бо Господь, Бог ваш.
23Then Moses spoke to the Israelites, and they took the blasphemer outside the camp and stoned him. So the Israelites did as the LORD had commanded Moses.
23І промовив Мойсей синам Ізрайлевим, що мусять вони вивести поганця геть із табору та й закидати каміннєм; і вчинили сини Ізрайлеві так, як заповідав Господь Мойсейові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.