Ісаїї 21

Kulish and Puluj Bible (1905)

Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic

1Пророцтво про пустиню морську: Як ті бурі, що на полуднї лютують, оттак ійде він від степу, з страшної країни.

1Бреме пустињи на мору. Као вихори који пролазе на југ, тако ће доћи из пустиње, из земље страшне.

2Страшне видиво показано менї: розбишака рабує; опустошник пустошить. Приходи, Еламе; облягай, Миде! всїм стогнанням я зроблю конець.

2Љута утвара јави ми се. Неверник неверу чини, пустошник пустоши; ходи, Еламе; опколи, Мидијо! Свему уздисању учинићу крај.

3Від сього і в мене трясуться бедра; муки схопили мене, як болї в положницї. Я зворушивсь тим, що чую; я стрівоживсь тим, що бачу.

3Зато су бедра моја пуна бола; муке ме обузеше као кад се мучи породиља; згурих се чујући, препадох се видећи.

4Серце тремтить у менї; мене дрож бере; нічний спокій мій перемінився у страх менї.

4Срце ми се смете, гроза ме подузе; ноћ милина мојих претвори ми се у страх.

5А вони ось, заставляють столи, розстилають накриття, — їдять, пють. Ой, вставайте, князї, — хапайте за щити!

5Постави сто, стражар нека стражи; једи, пиј; устајте кнезови, мажите штитове.

6Бо ось як сказав менї Господь: ійди, постав сторожа, а він нехай переказує, що побачить.

6Јер овако ми рече Господ: Иди, постави стражара да ти јави шта види.

7І побачив він їздецїв, що їхали по двох на конях, на ослах, на верблюдах; і наслуховав пильно і вважно, —

7И виде кола, и два реда коњика; кола с магарцима и кола с камилама; и пажаше добро великом пажњом.

8І закричав, мов лев: Пане мій! ось я стою на сторожі цїлими днями, не рушався з місця цїлими ночами:

8И повика као лав: Господару, ја стојим једнако на стражи дању, и стојим на стражи по сву ноћ.

9І ось, бачу, їдуть люде, їздецї на конях удвійню. Опісля кликнув і каже: Впав, упав Вавилон, і всї ідоли його лежать порозбивані на землї!

9И ево дођоше на колима људи, у два реда коњици. Тада повика и рече: Паде, паде Вавилон, и сви резани ликови богова његових разбише се о земљу.

10О ти, змолочений мій, сину току мого! Оце я чув від Господа Саваота, Бога Ізрайлевого, й се звістив вам.

10Вршају мој, и пшенице гумна мог! Шта чух од Господа над војскама, Бога Израиљевог, јавих вам.

11Пророцтво про Думу: Покликають до мене з Сеїру: Стороже! яка пора ночі? стороже! яка пора ночі?

11Бреме Думи. Виче к мени неко са Сира: Стражару! Шта би ноћас? Стражару! Шта би ноћас?

12А сторож відказує: Надходить поранок, та ще ніч. Коли так пильно допитуєтесь, то обернїться й приходїть.

12Стражар рече: Доћи ће јутро, али и ноћ; ако ћете тражити, тражите, вратите се, дођите.

13Слово пророче про Арабію: Ночуйте в лїсї Арабському, подорожні Деданські!

13Бреме арапској. По шумама у арапској ноћиваћете, путници дедански!

14Осадники країни Темайської! несїть води назустріч умлїваючим од спраги; стрічайте хлїбом утїкаючих;

14Изнесите воде пред жедне, који живите у земљи Теми, сретните с хлебом бегунца.

15Вони бо від мечів втїкають, од меча обнаженого, від лука натягненого та від лютї воєнної.

15Јер ће бежати од мача, од мача голог, од лука запетог и од жестоког боја.

16Так бо сказав менї Господь: Іще рік, рік по счоту наймитів, — і вся Кидарова слава щезне;

16Јер овако ми рече Господ: За годину, као што је година најамничка, нестаће све славе кидарске.

17І не багато луків зостанесь у синів Кедарових. Так сказав Господь, Бог Ізраїля.

17И што остане храбрих стрелаца синова кидарских, биће мало; јер Господ Бог Израиљев рече.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.