4. Мојсијева 13
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1А потом пође народ од Асирота, и стадоше у пустињи фаранској.
1І рече Господь Мойсейові:
2И Господ рече Мојсију говорећи:
2Пішли людей на розглядини в Канаан землю, що дам її синам Ізрайлевим; по одному чоловікові з батьківських поколїнь їх пошлете їх, кожного князя спроміж їх.
3Пошљи људе да уходе земљу хананску, коју ћу дати синовима Израиљевим; по једног човека од сваког племена отаца њихових пошљите, све главаре између њих.
3І післав їх Мойсей із Паран степу, по слову Господньому, саміх таких людей що були голови в синів Ізрайлевих.
4И посла их Мојсије из пустиње фаранске по заповести Господњој; и сви људи беху главари синова Израиљевих.
4А се ймення їх: Від поколїння Рубенового, Шамуа Сакуренко;
5А ово су им имена: од племена Рувимовог Самуило син Захуров;
5Від поколїння Симеонового, Шафат Хоріенко;
6од племена Симеуновог Сафат син Сурин;
6Від поколїння Юдиного, Калеб Ефуненко;
7од племена Јудиног Халев син Јефонијин;
7Від поколїння Іссахарового, Їгаль, син Йосифа;
8од племена Исахаровог Игал син Јосифов;
8Від поколїння Ефраїмового, Гозей Нуненко;
9од племена Јефремовог Авсије син Навин;
9Від поколїння Беняминового, Пальтїй Рафуенко;
10од племена Венијаминовог Фалтије син Рафујев;
10Від поколїння Зебулонового, Гаддієль Содіенко;
11од племена Завулоновог Гудило син Судин;
11Від поколїння Йосифового, роду Манассеєвого, Гаддій Сузіенко;
12од племена Јосифовог, од племена Манасијиног Гадије син Сусин;
12Від поколїння Данового, Аммієль Гемалїенко;
13од племена Дановог Амило син Гамалин.
13Від поколїння Ассерового, Сефур Михайленко;
14Од племена Асировог Сатур син Михаилов;
14Від поколїння Нефталїєвого, Нагбій Вафсіенко;
15од племена Нефталимовог Навија син Савин;
15Від поколїння Гадового, Геуель Махізенко.
16од племена Гадовог Гудило син Махилов.
16Се імення мужів громадських, що їх післав Мойсей розгледїти землю. Гозейю ж Нуненка назвав Мойсей Йозуа.
17То су имена људима које посла Мојсије да уходе земљу. И назва Мојсије Авсија сина Навиног Исус.
17І післав їх Мойсей розгледїти Канаан землю, кажучи їм: Ідїте сюди на полудне, та й зійдете на гору.
18И шаљући их Мојсије да уходе земљу хананску рече им: идите овуда на југ, па изиђите на гору;
18І подивитесь на землю, яка вона; і люд, що живе в їй, чи міцний, чи слабовитий, малий, чи великий;
19и видите земљу каква је и какав народ живи у њој, је ли јак или слаб, је ли мали или велик;
19І яка земля та, де вони живуть, добра, чи зла, і які міста, що в їх живуть вони, табори, чи утвержені міста?
20и каква је земља у којој живи, је ли добра или рђава; и каква су места у којима живи, еда ли под шаторима или у тврдим градовима;
20І яка земля: родюща вона, чи скуповата; чи є по їй дерево, чи нема? І бувайте сьміливі, та принесїть з плоду землї. А був тодї саме час, що дозрів виноград.
21и каква је сама земља, је ли родна или неродна, има ли у њој дрвета или нема; будите слободни, и узмите рода оне земље. А тада беше време првом грожђу.
21І пійшли вони, розгледїли землю від Зин степу до Регобу, як ійти до Гамату.
22И отишавши уходише земљу од пустиње синске до Реова како се иде у Емат.
22І повернули на полудне, і дійшли до Геброну, а там Ахіман, Сесай і Тальмай, дїти Енакові. Геброн же збудовано за сїм років перед Зоаном в Египтї.
23И отидоше на југ, и дођоше до Хеврона, где беху Ахиман и Сесије и Телиман, синови Енакови. А Хеврон беше сазидан на седам година пре Соана мисирског.
23І дійшли до Есколь долини, і зрізали там вітку з однією гроною ягод, та й несли її два на жердцї, також і гранати і смокви.
24Потом дођоше до потока Есхола, и онде одсекоше лозу с гроздом једним, и понесоше га двојица на моци; тако и шипака и смокава.
24Урочище те названо Єсколь долиною через виноград, що зрізали там сини Ізрайлеві.
25И прозва се оно место поток Есхол од грозда, који онде одсекоше синови Израиљеви.
25І вернулись вони після розглядин під конець сорока днїв;
26И после четрдесет дана вратише се из земље коју уходише.
26І йдучи прийшли до Мойсея та Арона, до всієї громади синів Ізрайлевих, у Паран степу, до Кадесу; і принесли вістку їм і всїй громадї і показали їм плоди землї.
27И вративши се дођоше к Мојсију и Арону и ка свему збору синова Израиљевих у пустињу фаранску, у Кадис; и приповедише њима и свему збору ствар, и показаше им род оне земље.
27І оповідали йому кажучи: Прийшли ми в землю, де ти посилав нас, і справдї: тече вона молоком та медом, і се плоди її.
28И приповедајући им рекоше: Идосмо у земљу у коју си нас послао; доиста тече у њој млеко и мед, и ево рода њеног.
28Тільки що потужен люд, що живе в тій землї, і утверджені міста вельми великі; та й Енакових дїтей бачили ми там.
29Али је јак народ који живи у оној земљи, и градови су им тврди и врло велики; а видесмо онде и синове Енакове.
29Амалек живе в землї полуденнїй, а Гетії, і Євузії, і Аморії живуть по горах, а Канаанїї живуть над морем і здовж берегів Іорданських.
30Амалик живи на јужној страни; а Хетеји и Јевусеји и Амореји живе у планини, а Хананеји живе на мору и на Јордану.
30І втихомирив Калеб людей, що противились Мойсейові, та й промовив: Пійдемо таки та й займем її, стане бо сили в нас впокорити її.
31А Халев утишаваше народ пред Мојсијем; и говораше: хајде да идемо да је узмемо, јер је можемо покорити.
31Ті ж чоловіки, що з ним ходили у гори, мовляли: Не буде в нас сили увійти між сїх людей, вони бо сильнїйші, як ми.
32Али други људи који идоше с њим говораху: Не можемо ићи на онај народ, јер је јачи од нас.
32І рознесли вони між синами Ізрайлевими недобрі вісти про землю, що розглядували самі, мовляючи: Земля, що нею проходили ми, щоб розвідати, така земля, що жере осадників своїх, і ввесь люд, що ми бачили серед неї, се люде великого росту.
33И просуше зао глас о земљи коју уходише међу синовима Израиљевим говорећи: Земља коју прођосмо и уходисмо земља је која прождире своје становнике, и сав народ који видесмо у њој јесу људи врло велики.
33І бачили ми там велетнїв, синів Енакових, з роду велетнїв; і самим нам здавалось, наче ми тая сараньча, і такими ж були в очах їх.
34Видесмо онде и дивове, синове Енакове, рода дивовског, и чињаше нам се да смо према њима као скакавци, такви се и њима чињасмо.
no verse 34 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.